Ухвала суду № 96611408, 21.04.2021, Франківський районний суд м. Львова

463/4137/13-к

1-кп/465/72/21

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

21.04.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Марків Ю.С.

суддів Мартьянової С.М., Ванівського Ю.М.

при секретарі Чапля В.С.

за участі: прокурора Левицької М.О.

захисника Давидова О.А.

представника потерпіло Зими С.Ю.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т a н о в и в:

у провадження Франківського районного суду м. Львова 16.02.2016 року, після скасування вироку Личаківського районного суду м.Львова від 29.05.2015 та ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 28.05.2015 надійшла на розгляд кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191, за ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Колегією суддів Франківського районного суду м.Львова від 16.03.2016 провадження у справі в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_1 за ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України закрито у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними статтями. Зазначена ухвала суду набрала законної сили та ніким не оскаржена. Потерпілий підтримує приватне обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 змінено склад суду, відтак розгляд кримінального провадження розпочався спочатку.

Захисником Давидовим О.А. подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Клопотання мотивує тим, що прокурор відмовився від підтримання обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КПК України, оскільки як вбачається з обвинувального акту 2014 року прокурором зазначено, що обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України в діях ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не підтвердилось в ході розгляду справи. Відповідно до ст. 340 КПК України у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз`яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення. Разом із тим, згідно із Законом № 2227-VIII від 06.12.2017, яким внесено зміни до ст. 477 КПК України стаття 191 КК України виключена з приватного обвинувачення, що полегшує становище обвинувачених та з огляду на відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення за ст. 191 КПК України дане провадження підлягає до закриття.

У судовому засіданні обвинувачені та захисник підтримали подане клопотання, просили таке задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечила, щодо закриття провадження у справі із зазначених адвокатом підстав. Пояснила, що нею підтримується державне обвинувачення викладене в зміненому обвинувальному акті, затвердженому прокурором 11.04.2014 року, а саме: відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.358 КК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України

Представник потерпілого, також, заперечив щодо задоволення вказаного клопотання. Пояснив, що після відмови прокурора від обвинувачення за вказаними статями вересні 2014року потерпілі підтримують приватне обвинувачення відносно усіх обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КПК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що 06.08.2013 року в.о. прокурора Личаківського району м.Львова радником юстиції Лойко В.В. до Личаківського районного суду м.Львова направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42012150040000048 відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191, за ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

11.09.2014 прокурор змінив обвинувачення, виклавши його в наступній редакції: ОСОБА_2 обвинувачується за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується за ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. Одначасно, прокурор виключив із обвинувачення, яке ним підтримується ст. 209 та ч. 5 ст. 191 КК України відносно обвинувачених, мотивуючи це тим, що таке не підтвердилось під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Відповідно до ст. 340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту від 11.09.2014 року прокурор в абзаці 2 зазначає, що «в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження не встановлено достатніх доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України»; на а.с. 6 зміненого обвинувального акту відносно ОСОБА_1 прокурором зазначено, що «в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження не встановлено достатніх доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; на а.с. 8 зміненого обвинувального акту відносно ОСОБА_3 прокурором зазначено, що «в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження не встановлено достатніх доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України» у зв`язку з чим виникла необхідність у зміні обвинувачення в суді з метою зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 »

Однак, як вбачається із змісту зміненого обвинувального акту від 11.09.2014 прокурором жодної зміни кваліфікації з ч. 1 ст. 209 та ч. 5 ст. 191 КК України здійснено не було.

Прокурор фактично частково відмовився від підтримання державного обвинувачення у вчиненні окремих злочинів (ч.1 ст. 209, ч.5 ст. 191 КК України), які входить до сукупності злочинів, шляхом виключення їх повністю із обсягу обвинувачення, у зв`язку із не підтвердженням в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення за ч.1 ст. 209, ч.5 ст. 191 КК України в ході судового розгляду кримінального провадження.

З системного аналізу ст. 338, ст. 340 КПК України вбачається, що не підтвердження в ході судового розгляду складу кримінального правопорушення в діях обвинувачених є підставою для відмови від обвинувачення в цій частині, а не зміні обвинувачення.

Окрім того, ч. 1 ст. 340 КПК передбачає обов`язок, а не право прокурора на відмову від підтримання державного обвинувачення, після встановлення того, що в результаті судового розгляду пред`явлене особі обвинувачення не підтвердилось.

Відтак, колегія суддів вважає, що не зважаючи на те, що мотиви відмови від обвинувачення прокурором викладені ним у зміненому обвинувальному акті, а не у окремому процесуальному документі у формі постанови, прокурор, виклавши змінене обвинувачення, шляхом не зміни правової кваліфікації дій обвинувачення, а повного виключення статтей 209, ч.1 ст.191 КПК із зміненого обвинувального акту, по яких обвинувачення не підтвердилось, відмовився від підтримання державного обвинувачення за такими. Також, в судовому засіданні представник прокуратури під час з`ясування обсягу обвинувачення, яке підтримується прокуратурою, ствердила, що за нею підтримується змінений обвинувальний акт від 11.09.2014, тобто за ч. 5 ст. 191 КК України державне обвинувачення прокуратурою не підтримується

Крім того, 16.03.2016р. ухвалою підготовчого судового засідання Франківського районного суду м.Львова обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 звільнені від кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрито.

Відтак, під час розгляду даного кримінального провадження в новому складі суду, де розгляд такого розпочинається спочатку, прокурором не може підтримуватись будь-яке обвинувачення з огляду на те, що ухвала Фраківського районного суду м.Львова від 16.03.2016р., набрала законної сили, а в частині ст. 209, ч. 5 ст.191 КПК України прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, та як встановлено в судовому засіданні таке ним не підтримується.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано наступне: «оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Дія нормативно-правового акта у часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце, що визначено ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України допускається зворотна дія законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України, які регулюють дію норм, кримінального процесуального закону в часі та згідно з якими процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.477 КПК України (який був чинним на момент відмови прокурора від обвинувачення за ст. 191 КК України) кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення було провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень,передбачених,в т.ч. ст.191КК України, якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Однак, Законом № 2227-VIII від 06.12.2017, внесено зміни до ст. 477 КПК України в наслідок чого ст. 191 КК України виключена з приватного обвинувачення, що в силу ст. 58 Конституції України, полегшує становище обвинувачених та з огляду на відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КПК України, дане провадження підлягає до закриття.

Стосовно заявленого потерпілим цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову у зв`язку із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подане захисником Давидовим О.А. клопотання про закриття кримінального провадження є підставним та підлягає задоволення з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 340, 337, 338 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання захисника Давидова О.А. про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - закрити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2021 року.

Головуючий суддя Марків Ю.С.

Судді Мартьянова С.М.

Ванівський Ю.М.