Рішення № 96611345, 19.04.2021, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/850/18

провадження №2/457/14/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Крамара Ю.М.,

відповідачки ОСОБА_2 та її представника – адвоката Вернієвської О.Б., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась доТрускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 7/12 ідеальних частин та після смерті матері ОСОБА_4 7/24 ідеальних частин житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , тобто є власницею 21/24 ідеальної частки вказаного будинку. Власником інших 3/24 ідеальних частин вищевказаного житлового будинку є ОСОБА_2 , яка на даний час займає площу, яка значно перевищує належну їй частину, тобто проживає на площі, що належить, зокрема, ОСОБА_1 . Так, відповідачка займає площу 35,4 кв.м., тобто займає та користується без будь яких правових підстав 19,37 кв.м., які належать позивачці. При цьому, під час користування неналежного їй майна, ОСОБА_2 грубо порушує санітарні та протипожежні норми, знищує та руйнує спільне з позивачкою майно, порушуючи її законні права та інтереси, порушує правила санітарно-епідеміологічного благополуччя, ініціює сварки та безпідставно звертається з заявами у правоохоронні органи. Такою ж була поведінка ОСОБА_2 ще до батьків ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 зверталась з письмовими заявами в Трускавецький МВ ГУМВС України, Трускавецьку міську раду з приводу засмічення земельної ділянки та в Трускавецьку міську СЕС. Окрім цього, зверталась до ОСОБА_2 з листами щодо безпідставного займання та неналежного користування нею частиною площі житлового будинку, невживання заходів щодо збереження спільного з позивачкою майна, внаслідок чого таке руйнується та знищується, також що відповідачка не допускає до користування позивачкою належної їй частини спільного майна. При цьому ОСОБА_4 вимагала у ОСОБА_2 надати можливість користуватися своїм майном та земельною ділянкою в межах належної їй частки, виділити кошти для спільного проведення ремонту та укласти договір про виділ часток в натурі, також працівниками правоохоронних органів з ОСОБА_2 були проведені профілактичні бесіди щодо недопущення в подальшому такої поведінки, натомість остання проігнорувала такі звернення та продовжує користуватись неналежним їй майном та систематично порушувати правила співжиття та санітарні норми. Зазначає, що існує реальна небезпека заподіяння шкоди як законним правам та інтересам так і здоров`ю та життю позивачки та членів її сім`ї, оскільки відповідачка відключена від газопостачання та неналежно користується майном щодо димовідведення та опалювання такого в осінньо-зимовий періоди. Просить усунути їй перешкоди у користуванні належного майна та зобов`язати передати ключі від дверей в житлове приміщення, які знаходяться у ОСОБА_2 , та які остання відмовляється надати позивачці.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Крамар Ю.М. підтримав подану позовну заяву та доводи щодо неї, та просив задоволити таку.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Вернієвська О.Б. проти задоволення позову заперечили та подали відзив на позовну заяву зазначивши, що зазначені в ній обставини є необґрунтованими та недоведеними. Зазначивши, що не доведено порушення прав позивачки, відповідачка не чинить перешкоди у користуванні спірним житловим приміщенням, не порушує санітарних та протипожежних норм та правил співжиття, за отримані комунальні послуги здійснює оплату та приймає участь в утримані житла. А тому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 серпня 2007 року №90/07, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 7/12 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та земельна ділянка площею 0,0571 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , є його дочка ОСОБА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15632705 від 17 серпня 2007 року, будинок, в частці 7/12, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 . Номер запису 208, в книзі 2.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 червня 2012 року №02/2012, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 7/24 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є її дочка ОСОБА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №34730533 від 06 липня 2012 року, житловий будинок, в частці 7/24, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 . Номер запису 208, в книзі 2.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10269830 від 01 квітня 2006 року, будинок, в частці 3/24, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30 січня 2006 року, належить ОСОБА_2 . Номер запису 208, в книзі 2.

За змістом статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 4 ст.9 Житлового кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав, передбачених законом.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 150 ЖК Української РСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЖК Української РСР якщо наймач, члени його сімї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливе для інших проживання з ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Під заходами впливу маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.

Статтею 155 ЖК Української РСР гарантовано, що власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачкою надано підтвердження того, що дії відповідачки позбавляють її володіння та порушує право користування належного їй майна. Також матеріалами справи підтверджується систематичне порушення правил співжиття, та наявність вжиття заходів попередження щодо запобігання прояву такої поведінки.

Так, за заявою ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , від 04 березня 2010 року щодо конфлікту з ОСОБА_2 , в порушенні кримінальної справи щодо громадянки ОСОБА_2 відмовлено та проведено з останньою бесіду профілактичного характеру щодо недопущення в подальшому таких випадків.

Окрім цього, з листів-пропозицій від 15 вересня 2011 року та 12 жовтня 2011 року, що були надіслані ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_2 , вбачається, що пропозиції на досягнення згоди щодо умов поділу та користування належної частки у спільній частковій власності були залишені ОСОБА_2 поза увагою.

Також, з відповіді виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 01 листопада 2016 року № 03/0-1453 на заяву ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення в сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя населення ОСОБА_2 , при виході інспекцією з благоустрою встановлено неналежне утримання прибудинкової території та візуально неналежний стан частини будівлі, що перебуває у її користуванні, що є порушенням права власності та законного володіння позивачки.

За таких обставин, позивачка ОСОБА_1 , як співвласник майна на підставі ст. 383, ч. 1 ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судові витрати понесені позивачкою в сумі сплати судового збору 704,80 грн. підлягають стягнення з відповідачки на підставі п. 1 ч. 1ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням – задоволити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належним на праві власності їй житловим приміщенням загальною площею 19,37 кв.м. у житловому приміщенні, яке рахується як квартира АДРЕСА_2 , яким безоплатно користується ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей в житлове приміщення, яке рахується як квартира АДРЕСА_2 та не чинити будь яких перешкод у користуванні належного їй житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 704,80 гривень понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: В. І. Марчук