Рішення № 96611141, 20.04.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4092/19

Провадження № 2/456/206/2021

РІШЕННЯ

іменем України

20 квітня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несанкціонований відбір природного газу,-

в с т а н о в и в :

Позивач Акціонерне товариство «Оператор газотранспортної системи «Львівгаз» звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь збитки за несанкціонований відбір природного газу за період з 10.02.2014 року по 09.02.2016 року в обсязі 21658,95 куб.м на суму 153642,16 грн. та судові витрати. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Акціонерним товариством «Оператор газотранспортної системи «Львівгаз» та відповідачем ОСОБА_1 укладено типовий договір на розподіл природного газу, який є публічним, його форма затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498. Згідно із п. 7 гл. 3 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ або документально підтверджене споживання природного газу. Фактом приєднання відповідача ОСОБА_1 до умов договору розподілу є оплата послуг з газопостачання. Відповідно до п. 1 гл. 5 Розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу. 10 лютого 2016 року представниками оператора ГРМ було складено акт про порушення №16нас-20/01, відповідно до змісту якого на об`єкті відповідача було встановлено несанкціонований газопровід - ввід перед газовим лічильником, прихованого в конструкції стіни, що використовувалось для безоблікового споживання природного газу. Також представники оператора ГРМ зафіксували факт наявності несанкціонованого газопроводу на об`єкті відповідача на фото, за допомогою фотоапарата Canon № 553031006779, про що зазначено в акті про порушення. Споживач відмовився від підписання вказаного вище акту про порушення, його відмова зафіксована на відео, а тому акт вважається дійсним. Також, у день виявлення порушення представниками оператора ГРС було вжито заходів по його усуненню, а саме припинено газопостачання об`єкта споживача, про що було складено відповідний акт №199 на виключення газу від 10.02.2016 року. Відповідно до п.1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Згідно із п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Повідомленням від 06.06.2019 року № 1751 відповідача було повідомлено про проведення засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення 20.06.2019 року. На засіданні цієї комісії 20.06.2019 року було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 16нзс-20/0 від 10.02.2016 року та вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 10.02.2014 року по 09.02.2016 року в обсязі 21 658,95 куб. м на суму 153 642,16 грн. яку відповідач зобов`язаний компенсувати.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити у задоволенні позову, покликаючись на те, що згідно договору дарування від 26.10.2000 року, зареєстрованим державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., відповідачу належить на праві приватної власності житловий будинок А-1, який складається з однієї кухні та чотирьох житлових кімнат загальною площею 85,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ). Згідно довідки про склад сім`ї від 09.01.2020 року №21 виданої виконавчим комітетом Дашавської селищної ради, за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 знятий з реєстрації 09.09.2014 року, ОСОБА_7 знята з реєстрації 07.08.2015 року, ОСОБА_1 . Однак, згідно акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природнього газу і його вартості від 20.06.2019 року, позивач зазначає, що за адресою АДРЕСА_2 в період з 10.02.2014 року по 09.02.2016 року опалювальна площа складає 125 кв.м та зареєстровано 5 осіб. Тому незрозумілим є те, які показники, а саме: кількість осіб; опалювана площа; ціна закупівлі природнього газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення; формула згідно якої здійснювалось донарахування. Крім того, 27.05.2016 року відповідачем було отримано від позивача рахунок на оплату №000059175 від 24.05.2016 року за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу на суму 153 642,16 грн. Виходячи з вищевикладеного даний рахунок позивач виставив на підставі задоволення акту порушення від 10.01.2016 року №16нас-20/01. Таким чином, строк позовної давності про стягнення необлікованого (донарахо ваного) об`єму природного газу минув 25.05.2019 року, однак позивач звернувся із позовною заявою лише 11.10.2019 року, чим пропустив термін позовної давності.

19.04.2021 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якої покликається на те, що акт про порушення №16нас-20/01 був складений 10.01.2016 року, внаслідок чого було нараховано відповідачу оплату за необлікований (донарахований) об`єм природнього газу на суму 153 642,16 грн., а з позовом позивач звернувся до суду лише 11.10.2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представником позивача АТ «Оперетор газорозподільної системи «Львівгаз» – Москаль А.Б. надано відповідь на відзив, яким просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі покликаючись на те, що відповідач у своєму відзиві не заперечує факту наявності відповідних підстав для складення акту про порушення № 16нас-20/01 від 10.02.2016 року, а також правомірності здійснення позивачем нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, лише стверджує, що йому незрозумілими є ряд показників, які враховувались позивачем при розрахунку вартості необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, серед яких кількість осіб, опалювана площа та інші. Однак Відповідно до п. 1 гл. З розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше, ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Зазначена норма чинного Кодексу ГРС чітко визначає, які показники враховувались Товариством при розрахунку вартості необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

Також твердження відповідача щодо спливу строку давності не є правомірним, адже строк позовної давності по даній справі починається із моменту прийняття відповідного рішення комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, а саме 20.06.2019 року. На підставі акту про порушення приймається відповідне рішення комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, що і є підставою для настання відповідних наслідків - нарахування фактичного об`єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць за граничними об`ємами споживання природного газу населенням». З метою належного виконання Товариством своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством України, водночас - забезпечення дотримання всіх прав та законних інтересів відповідача, АТ «Львівгаз» провів засідання комісії з розгляду актів про порушення 20.06.2019 року, на яке відповідач був належним чином запрошений. За результатом засідання комісії з розгляду актів про порушення 20.06.2019 року було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 16нас-20/0 від 10.02.2016 року та вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 10.02.2014 року по 09.02.2016 року в обсязі 21658,95 куб.м на суму 153 642,16 грн. Отже, позивач дізнався про факт порушення відповідачем Кодексу ГРМ та суму збитків, які підлягають стягнення саме 20.06.2019 року, коли з дотриманням усіх вимог Кодексу ГРМ було підтверджено дійсність акту про порушення № 16нас-20/0 від 10.06.2016 року та прийнято рішення про донарахування. Таким чином, при зверненні до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несанкціонований відбір природного газу (крадіжка газу), АТ «Львівгаз» не пропустив строк позовної давності.

Представник позивача АТ «Оперетор газорозподільної системи «Львівгаз» – Трухим С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в судовому засіданні просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З акту про порушення №16нас-20/01 від 10.02.2016, складеного представниками Оператора ГРМ: інженером ВРВК №0189 ОСОБА_8 , інженером ВРВК №0188 ОСОБА_9 , інженером ВРВК №1332 ОСОБА_10 з участю споживача ОСОБА_1 на об`єкті житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що представниками Оператора ГРМ виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме самовільну несанкціоновану врізку в газопровід – ввід перед газовим лічильником, приховану в конструкції стіни, яка використовувалась для безоблікового споживання природного газу. При обстеженні здійснювалася фотовідеофіксація. Споживач ОСОБА_1 від підпису відмовився.

Відповідно до акту №16нас-20 від 10.02.2016 представниками ПАТ Львівгаз: інженером ВРВК ОСОБА_8 , інженером ВРВК ОСОБА_9 , інженером ВРВК ОСОБА_10 , виявлено порушення за адресою: АДРЕСА_2 під час обстеження системи газопостачання споживача ОСОБА_1 , а саме самовільну несанкціоновану врізку в газопровід - ввід, перед газовим лічильником приховану в конструкції стіни. Дана врізка використовувалася для безоблікового споживання газу на потреби опалення, гарячого водопостачання та приготування їжі. Фотовідеофіксація проводилась фотоапаратом Canon № 553031006779.

З акту №199 на виключення газу від 10.02.2016 року складеного слюсарем ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що газ у житловому будинку виключено у зв`язку з несанкціонованим споживанням природного газу абонентом ОСОБА_1 .

З повідомлення №1751 від 06.06.2019 року Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_1 запрошено на 20.06.2019 року на 14:05 год. в ПАТ «Львівгаз» за адресою м.Львів, вул. Золота, 42 для прийняття участі у засіданні Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу відповідно до вимог «Кодексу газорозподільних» систем».

Звитягу з протоколу №20/06-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи АТ «Львівгаз» від 20.06.2019 року вбачається, що на засіданні комісії вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 10.02.2014 року по 09.02.2016 року в обсязі 21658,95 куб.м на суму 153642,16 грн. по споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

З повідомлення начальника Стрийського відділення «Львівгаз» Бринь Е.Я. надісланого ОСОБА_1 АДРЕСА_2 вбачається, що 20 червня 2019 року відбулося засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. За результатами даного засідання прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №16нас-20/01 від 10.02.2016року та на виконання припису п.12 глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем надіслано ОСОБА_1 : рахунок на оплату №69085069 від 03.07.2019 року в розмірі 153642,16грн., акт розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 20.06.2019 року та копію акту про порушення від №16нас-20/01 від 10.02.2016 року.

З договору дарування житлового будинку посвідченого 26.10.2000 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , який складається з однієї кухні та чотирьох житлових кімнат загальною площею 85,2 кв.м.

З довідки №20 від 09.01.2020 року виданої виконавчим комітетом Дашавської селещної ради Стрийського району Львівської області вбачається, що житловий будинок в якому проживає ОСОБА_1 дійсно знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ( стара адреса АДРЕСА_2 ).

З довідки про склад сім`ї №21 від 09.01.2020 року виданої виконавчим комітетом Дашавської селещної ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_2 вбачається, що за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 знятий з реєстрації 09.09.2014 року, ОСОБА_7 знята з реєстрації 07.08.2015 року.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 який працює на посаді інженера АТ «Львівгаз», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які працють на посаді інженера з метрології АТ «Львівгаз», надали суду показання, що в 2016 році вони проводили перевірку житлового будинку ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 та виявили несанкціонований газопровід, в зв`язку з чим було складено акт про виявлення факту порушення, який відповідач відмовився підписати, а тому було залучено представника органу місцевого самоврядування голову сільської ради, який ознайомився та підписався.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ч.4 ст.261 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ст. 267 ЦК України позовна давність не може застосовуватись без заяви сторони. Сторона має право зробити таку заяву в будь-який час до винесення рішення, в тому числі під час судових дебатів. Якщо позовна давність минула і відповідач зробив заяву про її застосування, це є підставою для відмови у позові. За наявності поважних причин пропуску позовної давності суд захищає порушене право.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Відповідно до роз`яснень абз. 3 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зроблене до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії») (правовий висновок ВСУ від 16.11.2016 р. зроблений при розгляді справи №6-2469цс16).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 1 гл. 5 Розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.

Судом достовірно встановлено, що подією, з якої почався перебіг позовної давності є 10.01.2016 року, саме коли представниками оператора ГРМ буввиявлений несанкціонований газопровід та складений акт №16нас-20/01 про порушення відповідачем Кодексу газорозподільних систем, однак з даним позовом позивач звернувся до суду лише 15.10.2019 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Тому, посилання позивача на те, що перебіг позовної давності почався 20.06.2019 року, тобто з моменту прийняття відповідного рішення комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, оскільки саме тоді позивач дізнався про факт порушення відповідачем Кодексу ГРС, не можуть прийматися судом до уваги.

При цьому позивач не наводить причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на звернення з позовом до суду.

Відтак, судом не здобуто, а позивачем не надано будь-яких обґрунтованих та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Водночас, слід звернути увагу, що суд має захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже можливо втратили достовірність і повноту із плином часу.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позивачами пропущено строк позовної давності та немає підстав для його поновлення, а зважаючи на те, що відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд прийшов до переконливого висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несанкціонований відбір природного газу.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 26.04.2021 року.

Головуючий суддя С. С. Сас