Ухвала суду № 96610989, 27.04.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 442/1217/21

Провадження № 2/455/536/2021

УХВАЛА

27 квітня 2021 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

11.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.02.2021 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2021 року вказану цивільну справу передано за територіальною юрисдикцією на розгляд до Старосамбірського районного суду Львівської області.

Справа надійшла до Старосамбірського районного суду Львівської області 22.04.2021 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: до позову не додано квитанцію про сплату судового збору.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 року, у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто позивачка ставить позовну вимогу немайнового характеру, яка має бути оплачена судовим збором у розмірі 908,00 гривень.

Оплату судового збору здійснити за наступними реквізитами та рахунками, а саме: отримувач коштів ГУК Львiв/Старосамбірська тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38008294, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача – UA918999980313111206000013909, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу - 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Старосамбірський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа), а оригінал квитанції про сплату подати до суду.

В заяві, долученій до позовної заяви, позивачка просить суд звільнити її від сплати судового збору так як на її утриманні перебуває дочка – ОСОБА_3 , яка є інвалідом з дитинства І «Б» групи.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Окрім цього, за змістом п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору у справах особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу, тому відсутні підстави вважати, що справа, пов`язана із порушенням прав позивача як законного представника дитини з інвалідністю.

Отже, доводи про звільнення від сплати судового збору через перебування на її утриманні дочки, яка є інвалідом з дитинства І «Б» групи самі по собі не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його скрутне матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Таким чином, наведені у заяві доводи не дають підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки не додано доказів на підтвердження таких доводів, а безпідставне зменшення розміру судового збору, звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, до заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

З матеріалів позову вбачається, що позивачкою надано оригінал свідоцтва про шлюб. Проте з долученого до позовної заяви свідоцтва неможливо відтворити ім`я та побатькові особи, яка зареєструвала шлюб з позивачкою. В позовній заяві нею не роз`яснено, які складнощі в отриманні дублікату свідоцтва є у неї, в порядку ст. 84 ЦПК України. Також немає даних про підтвердження цих обставин (відмови органу РАЦС про видачу дублікатів свідоцтв).

Таким чином, позивачу необхідно звернутися з паспортом до органу РАЦС за місцем свого перебування за отриманням дублікату свідоцтва про шлюб, яке видається з даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян та подати його до суду.

Згідно із ч. 1 та ч.2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П.Пошивак