Постанова № 96610864, 26.04.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/1037/21

пр. № 3/464/770/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2021 м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Сабара Л.В. при секретарі судового засідання Мерза Д.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1 , працівник поліції, РНОКПП НОМЕР_1 , -

за ч.1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП,

з участю: захисника Торопчина О.Д.,

потерпілого ОСОБА_2

встановив:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.

Правопорушення вчинені при таких обставинах.

ОСОБА_1 03.02.2021 о 18год.40 хв. у м. Львів, на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_3 , котрий рухався в попутному напрямку, чим порушив 13.1 ПДР України, завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень.

Крім того, ОСОБА_1 03.02.2021 о 18 год. 40 хв., будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові між автомобілями «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 та «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_3 , місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України.

Також, ОСОБА_1 03.02.2021 о 18 год. 40 хв. у м. Львів, на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння у встановленому Законом порядку на місці та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Оскільки на розгляд суду надійшло три справи про адміністративні правопорушення №464/1072/21, 464/1037/21 та №464/1039/21, які стосуються однієї і тієї ж особи, одночасно розглядаються в суді, то такі відповідно до ст.36 КУпАП судом об`єднані в одне провадження.

Отже, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння; за ст.124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та за ст.122-4 КУпАП, як залишення місця ДТП, до якої був причетний.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, 122-4 КУпАП та пояснив суду, що 03.02.2021 в після обідній час, зокрема, після 18 год. він перебував на Сихові у м. Львові. Так як вживав алкогольні напої, попросив свого товариша ОСОБА_3 , котрий був тверезим підвезти його додому. Він того дня був на автомобілі дружини «Skoda Octavia» білого кольору. По дорозі додому, він знаходився на передньому пасажирському автомобілі, та був зайнятий у телефоні, тому не відразу зрозумів, що відбулося зіткнення із автомобілем потерпілого. Про ДПТ, йому повідомив ОСОБА_4 , котрий зупинив автомобіль близько через 200 м. від місця події. Коли ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, в той час під`їхав чоловік, як він в подальшому зрозумів потерпілий. Найперше запитав хто буде відшкодовувати збитки спричинені внаслідок ДТП. Після цього він вийшов із автомобіля та почав сперечатися із ОСОБА_6 з приводу відшкодування збитків. При цьому на той час він не бачив пошкоджень свого автомобіля та автомобіля потерпілого. ОСОБА_4 заперечував обов`язок відшкодування збитків. Після цього, потерпілий запитав хто є власником авто, і він вказав на себе. Тоді потерпілий зазначив, що якщо власник він, тоді маю нести відповідальність та викликав працівників поліції. При цьому не заперечив, що відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та підписувати план-схеми ДТП, оскільки за кермом не був, а тому не був водієм та не повинен був вчиняти такі дії. Вказав, що працівники поліції не брали до уваги, що він за кермом не був, а був ОСОБА_5 , напевне через те, що потерпілий вказав, що він є власником автомобіля. В подальшому шкоду потерпілому внаслідок ДТП відшкодував саме ОСОБА_5 , а не він. Вважає, що саме на ОСОБА_5 мали складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Захисник Торопчин О. в судовому засіданні вказав, що згідно матеріалів йдеться, що 03.02.2021 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Шкода Октавія» НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив ДТП, втік з місця події та в подальшому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Вважає факт «керування» транспортним засобом ОСОБА_1 із ознаками (чи-то в стані сп`яніння) не доведеним, як і вчинення ним «супутніх» ПДР, (з числа описаних у фабулі адміністративних протоколів), оскільки адміністративній відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху підлягає лише водій транспортного засобу, яким ОСОБА_1 , з урахуванням вимог Закону України: «Про Дорожній рух» та ПДР не являвся, оскільки такою особою (того дня) був водій ОСОБА_5 . Законодавство України не передбачає відповідальності за відмову від проходження пасажиром транспортного засобу огляду на стан сп`яніння, (на місці зупинки автівки якою керує інша особа), а відтоді така відмова не може мати для ОСОБА_1 жодних правових наслідків оскільки саме водій, а не інший учасник дорожнього руху несе відповідальність за вчинення дій, які підпадають під опис диспозиції ст. ст. КУпАП, які посягають на ПДР. ОСОБА_1 не заперечує, що 03.02.2021 передав кермо авто «Шкода Октавія» НОМЕР_2 іншій особі - (тверезому водієві) ОСОБА_5 - учаснику ДТП з (іншим) автомобілем власником якого є ОСОБА_2 09.03.2021 у справі № 465/1102/21 за позовом ОСОБА_1 до УПП у Львівській області ДПП, інспектора УПП у Львівській області ДПП Туровського Д.Ю. Франківським районним судом м. Львова винесено рішення, якою скасовано постанову за ст. 126 КУпАП винесену 03.03.2021 щодо ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу марки «Шкода Октавія» НОМЕР_2 . У вказаній справі допитано в якості свідка водія (станом на 03.02.2021) автомобіля ОСОБА_5 та судом дано оцінки ряду письмовим доказам про відшкодування завданої йому шкоди саме водієм ОСОБА_5 . Відтоді вказане рішення суду м. Львова є преюдиційним та є підставою для звільнення ОСОБА_1 від доказування з підстав установлення певних фактів в іншій справі. Крім того, Туровський Д.Ю. котрий виносив, як постанову у справі про АПП, (яка скасована), так і незаконно вилучав у ОСОБА_1 водійське посвідчення здійснивши відповідний запис до Тимчасового дозволу, де реквізит документу «Підпис» (особи яка вилучила посвідчення водія) у документі на право тимчасового керування ТЗ - відсутній. Вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 необхідно закрити - за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень з числа зазначених у складених відносно нього адміністративних протоколах. Додатково вказував, що пояснення свідків та потерпілого не містять підпису посадової особи, що їх отримувала, що є порушенням ДСТУ, а працівник ОСОБА_8 є особою, що притягується до кримінальної відповідальності не може бути належним суб`єктом оформлення матеріалів в справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що 03.02.2021 у час між 18 та 19 він рухався в середній смузі руху по Сихівському мості, як відчув, що ліву сторону його автомобіля допущено зіткнення автомобілем білого кольору, котрий на місці не зупинився. Він попрямував за вказаним автомобілем, та виявив його по вул. Угорській. При цьому автомобіль вже стояв, а біля нього знаходилося двоє чоловіків один нижчого зросту ОСОБА_1 , а інший вищого росту. Хто з них був за кермом, він не знає, та не бачив. Він відразу запитав хто буде відшкодовувати шкоду, однак відповіді не отримав. Після цього запитав, хто власник автомобіля, на що ОСОБА_1 повідомив, що він. Тоді він викликав поліцію, яким повідомив, що власником авто є ОСОБА_1 . При цьому, працівникам патрульної поліції він конкретно не вказував, що ОСОБА_1 був водієм, а власником, і це було пов`язано виключно із бажанням щоб йому було відшкодовано шкоду. На місці він давав пояснення, такі як йому диктував працівник поліції. Пояснив, що підписував план схеми ДТП, у які були внесені дані про пошкодження отримані його автомобілем та автомобілем Шкода. Чому не підписав ОСОБА_1 йому не відомо, він його про це не запитував. При цьому заперечив, що зупинив автомобіль ОСОБА_1 шляхом блокування, оскільки такий вже стояв, а особи знаходилися на вулиці. Вказав, що шкоду йому відшкодував ОСОБА_9 , про що він написав письмову заяву, в якій вказав, що водієм був саме останній, посилаючись на його пояснення. На місці події у ОСОБА_5 не встановлював чи він міг бути за кермом. Претензій до ОСОБА_1 не має.

Аналогічні покази надав ОСОБА_2 допитаний в якості свідка. Додатково пояснив, що йому відомо про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки повідомляв, що за кермом не був. Не заперечив, що працівникам поліції вказав неправду, оскільки бажав, щоб йому було відшкодовано шкоду внаслідок ДТП, а в суді каже правду. Про те, що саме на підставі його показів складено протоколи щодо ОСОБА_1 він над цим не задумувався.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що прибув на місце, оскільки необхідно було свідка. Він є членом громадської організації «Підбуль» і часто бере участь як свідок, особливо, що стосується водіння у стані алкогольного сп`яніння. Того дня, він знаходився неподалік, та прибув, оскільки у вайбер групі побачив, що працівники поліції шукають свідків. Ані ОСОБА_1 , потерпілого, працівників поліції він особисто не знає, не має жодної користі з того що був очевидцем тих чи інших подій, та є незацікавленою особою. Підтвердив, що на його думку ОСОБА_1 по зовнішньому вигляді був у стані алкогольного сп`яніння, оскільки поводив себе неадекватно, була порушена координація рухів, вимова не чітка. Так само які і інша особа ОСОБА_11 , який знаходився в автомобілі, також був не тверезим. В його присутності та іншого свідка, якого він не знає, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я. Тільки ці обставини він засвідчив у поясненнях, протоколі про адміністративне правопорушення та актах огляду. При цьому причиною відмови було те, що ОСОБА_1 стверджував, що за кермом не був.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є інспектором патрульної поліції. 03.02.2021 перебуваючи у групі чергування разом із інспектором Д.Туровським отримали на планшет повідомлення про ДТП без потерпілих. Приблизно через 20 хв. вони на службовому автомобілі прибули за викликом на вул. Угорська, де виявили два автомобілі, «Skoda Octavia» та «KIA CEED», при цьому останній заблокував рух «Skoda Octavia», потерпілого, одного чоловіка ОСОБА_1 та ще одного чоловіка котрий сидів на пасажирському сидінні у «Skoda Octavia». Так, як поліцію викликав, потерпілий у нього почали встановлювати обставини справи. На, що останній вказав, що автомобіль «Skoda Octavia» на Сихівському мості пошкодив його авто. Після цього, вони у ОСОБА_1 запитали де водій автомобіля «Skoda Octavia», на він сказав що втік. Після того як зупинив автомобіль втік. Вподальшому, потерпілий повідомив, що їхав по мосту, в попутному напрямку їхала біла шкода, котра його зачепила і почала втікати. Після цього він почав її переслідувати та наздогнав на вул. Угорській заблокувавши хід. За кермом був водій, на якого вказав потерпілий ОСОБА_1 . На неодноразові запитання, потерпілий ствердив, що водієм точно був ОСОБА_1 котрий останньому представився як працівник поліції. І саме він шляхом блокування зупинив автомобіль останнього. Навіть коли ОСОБА_1 вказував на ОСОБА_9 як водія, потерпілий цей факт заперечував, вказувавши, що за кермом, був ОСОБА_1 . Вони як працівники поліції за результатами встановлення фактичних обставин справи складали протоколи про адміністративні правопорушення.

Суд заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, потерпілого, пояснення свідків, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та інші матеріали, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, встановив наступне.

ОСОБА_1 03.02.2021 в період часу з 18 до 19 год. 40 хв. керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці) у м. Львів, на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_3 , котрий рухався в попутному напрямку, чим порушив 13.1 ПДР України, завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, в порушення вимог п.2.10 а ПДР України будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, та від проходження огляду для визначення стану сп`яніння у встановленому Законом порядку на місці та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції (стаття 130 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП (в редакції, чинній на час вчинення даного правопорушення згідно даних ЄДРНПА у редакції Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 р. N 321-IX, зміни, внесені підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, виключено, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX) особа притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративній відповідальності підлягає водій, серед іншого, за порушення як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до диспозиції ст. 122-4 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають водії транспортних засобів, які залишили на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

При цьому, доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, вчинення ДТП, залишення місця ДТП та вчинення дій, що супроводжуються відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння.

З цього слідує, що диспозиції вказаних норм являються бланкетними, оскільки називають склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилають до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів - правил, положень, інструкцій.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст.1 вказаного закону).

Одночасно, ст. 2 вказаного Закону закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закон) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

З цього слідує, що ОСОБА_1 03.02.2021, керуючи транспортним засобом на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові являвся водієм, тобто учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов`язків поширюється дія вказаного закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

З огляду на ст. 16 Закону водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Одночасно, п. 2.3 ПДР України, які відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, передбачено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

З пункту 13.1 ПДР слідує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до п.2.10 (а) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди., а підпунктом д передбачено, що також зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських

Згідно п. 2.5 б ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП, чинною на момент події, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений Інструкцією затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Зокрема, згідно ст. 2 вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З цього слідує, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, як учасники дорожнього руху, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування за допомогою транспортних засобів.

При цьому п. 6 Розділу І передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров`я.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 526464 від 03.02.2021, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1) в оригіналі та копіях (а.с.1, 68, 86);

- інформацію відображеною у відеофайлах 01334@ НОМЕР_4 , 01334@ НОМЕР_5 , 01334@20210203222523410, 01334@ НОМЕР_6 , 01334@ НОМЕР_7 , 01334@ НОМЕР_8 , 01334@ НОМЕР_9 , 01334@ НОМЕР_10 , 01334@ НОМЕР_11 , 01334@ НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , 01336@ НОМЕР_18 , що зберігаються на дисках, долучених до матеріалів справи, згідно якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 , неодноразово вказував працівнику поліції ОСОБА_8 на ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, та що саме він зупинив його шляхом створення перешкоди у подальшому русі, а також те, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» та в медзакладі на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків (а.с.4).

- акти огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в оригіналі та копіях з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або в медзакладі у присутності свідків(а.с.5,6, 76, 94).

- рапорт інспектора Івчук Н., яким встановлено обставини вчинення правопорушень, та докази на підставі котрих ними встановлено особу винуватця вчинення цих правопорушень в оригіналі та копіях( а.с. 8, 72, 89);

- рапорт Д.Туровського , згідно якого вбачається, що часом вчинення адміністративного правопорушення є 18.40 год.(а.с.7, 71,90)

- письмові пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 в оригіналі та копіях, згідно котрих вбачається, що 03.02.2021 о 20 год. 38 хв. у м. Львів, на вул.Угорська, 22 вони були свідками відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 . Вони засвідчили, що водій ОСОБА_1 на прохання працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або в медзакладі у їх присутності відмовився (а.с.10,11, 74, 75, 92, 93);

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 в оригіналі та копіях, згідно якої підтверджено, що ОСОБА_1 03.02.2021 о 21 год. 17 хв. у м. Львів, на вул.Угорська, 22 керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому з порушенням п.2.1г ПДР, зокрема, керував ТЗ без чинного страхового полісу (а.с.12, 77, 95).

- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 196868 від 03.02.2021 в оригіналі та копіях, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 03.02.2021 о 19 год. 40 хв. у м. Львів, на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_3 , котрий рухався в попутному напрямку, чим порушив 13.1 ПДР України, завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень (а.с. 2, 65, 85)

- схеми, якими зафіксовано місце ДТП, місце знаходження транспортного засобу та характер пошкоджень отриманих ТЗ (а.с. 69, 70, 87, 88);

- пояснення потерпілого ОСОБА_2 в оригіналі та копіях, згідно яких він 03.02.2021 о 19 год. 40 хв. у м. Львів, на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові керував автомобілем «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_3 , після чого з`їжджав з моста в сторону вул.Навроцького, рухався в середній смузі та відчув удар в ліву сторону вздовж корпусу автомобіля. Він побачив, що це був автомобіль «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , який почав втікати. Він наздогнав його аж на вул.Угорська, 22 в м.Львові. Бачив у білому автомобілі водія винуватця ДТП. В автомобілі, окрім водія, був ще пасажир. Водій даного автомобіля вийшов з автомобіля. Він цьому водію пояснював, що той зачепив його автомобіль, на що він почав заперечувати. При цьому він стверджував, що він є працівником поліції і назвався ОСОБА_14 . Після чого він викликав працівників поліції на місце події (а.с.9, 73, 91).

- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 196869 від 03.02.2021 в оригіналі та копіях, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 03.02.2021 о 19 год. 40 хв., будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце на просп.Червоної Калини (міст над вул.Рахівська, 24) в м.Львові між автомобілями «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 та «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_3 , місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України (а.с. 3, 67, 83).

Крім того, Захисником в судовому засіданні долучено заяву потерпілого ОСОБА_2 згідно котрої він отримав від ОСОБА_5 , як водія обумовлену ними суму коштів на ремонт автомобіля (а.с. 28), копію тимчасового талону серії НОМЕР_19 (а.с.31), та копію рішення Франківського районного суду м.Львова від 09.03.2021 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021(а.с. 36-40).

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

В судовому засіданні винуватість ОСОБА_1 підтверджена доказами, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, письмовими поясненнями потерпілого, інформацією зображеною на відеоносіях, письмовими поясненнями свідків, поясненнями котрі надані свідками в судовому засіданні, показами особи, що притягується до адміністративної відповідальності, котрі суд вважає належними та допустимими. При цьому, ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його вину у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема, що останній 03.02.2021 керував транспортним засобом, порушив ПДР України внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, залишив місце ДТП, до якого причетний та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у закладі охорони здоров`я.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03.02.2021 на Сихівському мості у час близько 19 год, з участю автомобіля, що на праві власності належить його дружині та автомобіля потерпілого ОСОБА_2 «KIA CEED», та обставин відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, суд критично розцінює пояснення останнього, що за кермом він не перебував, так як керував ОСОБА_5 та вважає такі способом уникнення від відповідальності, оскільки місце ДТП було ним залишено, при прибутті працівників поліції останній повідомив, що водієм була третя особа котра втекла, а ОСОБА_5 , котрий на час прибуття працівників поліції знаходився у салоні автомобіля на пасажирському сидінні, вказував, що перебував за кермом відповідаючи на запитання ОСОБА_1 . При цьому, на місці зупинки транспортного засобу та встановленні фактичних обставин справи не намагався встановити у потерпілого, чому він вказує на нього як на водія, або ж спростувати покази такого іншими доказами.

Крім того, правдивими, та такими, що узгоджуються із відеоматеріалами вважає первинні письмові покази потерпілого, котрий неодноразово на запитання працівників поліції вказував на ОСОБА_1 як водія, котрий був за кермом транспортного засобу на момент його зупинки, при цьому на підтвердження своїх показів, декілька разів вказував на спосіб зупинки ним автомобіля Шкода, шляхом блокування, з метою перешкоди подальшого руху, оскільки такий втікав. При цьому, саме потерпілий вказав інспекторам, що ОСОБА_1 є працівником поліції, оскільки саме так він йому представився. При цьому, в наступні судові засідання, з метою підтвердження показів даних в судовому засіданні, про те, що на ОСОБА_1 вказував як на власника автомобіля а не на водія, шляхом отримання одночасних пояснень від нього та працівника поліції не з`явився, хоча суд визнавав його явку обов`язковою. Одночасно критичного розцінює його доводи, що пояснення він писав під диктовку працівника поліції, а тому не є об`єктивними, оскільки із відеофайлів судом встановлено, що перш ніж відобразити свідчення, працівник патрульної поліції шляхом запитань, з`ясовувала фактичні обставити справи та допомагала йому висловити їх послідовно письмово. Свої особисті твердження працівник поліції потерпілому не навязувала. Ці обставини також доводяться та узгоджуються показами свідка ОСОБА_8 .

Крім того, суд не вважає допустимим доказом у справі постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3747108 від 03.02.2021 згідно якої ОСОБА_1 03.02.2021 о 21 год. 17 хв. у м. Львів, на вул.Угорська, 22 керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому з порушенням п.2.1г ПДР, зокрема, керував ТЗ без чинного страхового полісу, оскільки така скасована на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 09.03.2021.

При цьому, суд не вважає що рішення Франківського районного суду м.Львова від 09.03.2021 є доказом того, що ОСОБА_1 03.02.2021 не керував транспортним засобом, оскільки основними мотивами прийняття такого рішення було ненадання суб`єктом владних повноважень доказів, щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 як учасник бойових дій звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Жодних тверджень, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом рішення суду не містить.

Разом з тим, суд критично розцінює твердження захисника викладені у письмовому клопотанні щодо закриття провадження у справі та письмових поясненнях.

Зокрема, доводи, про те, що письмові пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_2 не підписані працівниками поліції, котрі їх отримували, у зв`язку із чим є неналежними доказами, спростовуються наступним.

Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлено «Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015.

Згідно п.1 Інструкції складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

Так згідно п. 15 Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Пунктом 13 інструкції передбачено, що особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому.

Будь-яких інших вимог щодо складення пояснень вищевказані нормативно-правові акти не містять. У зв`язку із цим, відсутність підпису особи, що їх отримала, у поясненні не може свідчити про неналежність доказу. Більше того, дані встановлені на підставі письмових пояснень свідків та потерпілого підтверджуються, узгоджуються та є такими що доповнюють одне одного з іншими доказами, протоколом серії ДПР 18 № 526464, що містить підписи вищевказаних свідків, актами огляду на стан алкогольного сп`яніння, в яких свідки проставили власноручні підписи, поясненнями свідка ОСОБА_15 , протоколами ДПР 18 № 196869 та ДПР 18 № 196868 що містять підписи потерпілого та свідка, схемами місця ДТП, що підписані потерпілим, відеоматеріалами. Крім того, захисником не надано жодних доказів котрі б вказували, що такі пояснення неотримані уповноваженими особами, або ці свідки були відсутні на місці події, або в поясненнях викладені суперечливі чи неправдиві дані, у зв`язку із чим ці доводи до уваги не беруться.

Щодо твердження, що ОСОБА_8 являється підсудною у кримінальному провадженні, а тому не може бути правомочним суб`єктом складання адміністративних матеріалів, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як зазначалося вище складання протоколів про адміністративні правопорушення, здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції (п.1 Інструкції).

Згідно п. 2 інструкції у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів поліції, зазначених у статті 222 КУпАП, протоколи відповідно до статті 255 КУпАП складають уповноважені на те посадові особи зазначених органів.

Пунктом 12 Інструкції передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.

Жодних доказів, що ОСОБА_8 не є уповноваженою посадовою особою органів поліції, була відсторонена від посадових обов`язків, чи в силу інших обставин не могла здійснювати оформленням матеріалів прав про адміністративні правопорушення суду не надано. У зв`язку із чим доводи захисника розцінюються критично.

Одночасно, суд звертає увагу, на те, що відсутність підпису уповноваженої особи у талоні тимчасового керування не може свідчити про відсутність складів адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 , а вказує лише на порушення норм, що регулюють порядок їх видачі. Посилання захисника на позицію ВС у справі № 1440/1965/18 від 03.12.2019 є в даному випадку недоречними, оскільки у постанові суд зробив висновок про те, що відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, тоді як в даній справ підпис посадової особи відсутній у документі, що посвідчує право, а не в акті перевірки, та є перешкодою водієві у керуванні транспортним засобом. Крім того, ОСОБА_1 отримуючи такий документ, та засвідчуючи власноручним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення жодних зауважень з даного приводу не зазначав.

Беручи до уваги вищевикладене, суд бере до уваги сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, котрі виключають будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані адміністративні правопорушення були вчинені саме особою, що притягується до адміністративної відповідальності і вина його доведена поза розумним сумнівом на підставі наявних належних, допустимих та достатніх доказів, які узгоджуються між собою.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його вину у вчинені адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпаП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021, що набув чинності 17.03.2021 року посилено відповідальність за правопорушення, передбачені санкціями ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП.

Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Враховуючи характер та обставини вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкцій, ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу, який необхідно визначити в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, визначений Законом, що діяв на час вчинення правопорушення, оскільки такий пом`якшує відповідальність.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1ст.40-1КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір якого згідно з положеннями ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011№ 3674-VI, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 09.03.2021 суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі посвідчення серії НОМЕР_20 від 22.07.2015 є учасником бойових дій, а тому на підставі п.13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 33, 34, 36, 40-1, 122-4, 124, ч.1 ст. 130, ст.124, 122-4 КУпАП та керуючись 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд,-

постановив:

Матеріали справ про адміністративне правопорушення №464/1072/21, 464/1039/21 та №464/1037/21 об`єднати в одне провадження з присвоєнням №464/1037/21.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення умежах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA268999980313040149000013001; код класифікації доходів бюджету 21081300.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Сабара Л.В.