
справа № 462/2499/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю прокурора Яворської Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, раніше судимого: 12.09.2018 року за ч.2 ст.185 КК України, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки; 7.12.2020 р. Шевченківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України на 2р.4 міс. позбавлення волі,; 15 січня 2021р. Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України на 2 р. 4 міс. позбавлення волі; 21.01.2021 р. Галицьким районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки 2 міс. позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 5.04.2020 р. близько 16 год. 00 хв., перебуваючи у приміщені магазину самообслуговування «Сільпо» (ТОВ «Сільпо-фуд; ЄДРПОУ-40720198), який розташований у приміщенні торгового центр «Viktoria Gardens», що за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно викрав ікру лососеву Шаланда в кількості 3 штуки, вартість 326 грн. 85 коп. за одну штуку, загальною вартістю 980 грн. 55коп. (без ПДВ), яку заховав собі в рюкзак а проніс повз касову зону, не оплативши за неї.
Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ТОВ «Сільпо-фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 980 грн. 55 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому діянні визнав повністю, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставинах скоєння ним злочину, зазначив, що дійсно він 5.04.2020 р. близько 16 год. 00 хв. перебував у приміщені магазину самообслуговування «Сільпо» що за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А, та таємно викрав банки з ікрою. Після затримання ікра була повернута. Просив суворо не карати, у скоєному щиро кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінуються, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлені.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та попередження вчинення ним інших злочинів.
Також суд вважає, що при призначенні покарання слід застосувати положення ст.70 ч.4КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів з врахуванням вироку Залізничного районного суду м.Львова від 15 січня 2021р. та вироку Галицького районного суду м.Львова від 21 січня 2021р. шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов не заявлений.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покаранняу вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, обране за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 15 січня 2021р. та вироком Галицького районного суду м.Львова від 21 січня 2021р остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Речовий доказ: диск із камер відео спостереження магазину самообслуговування «Сільпо» залишити в матеріалах кримінального провадження.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 судом не обиралась.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.М.Румілов
Судове рішення № 96609998, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 28.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/2499/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: