Рішення № 96609641, 19.04.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/575/21

Провадження № 2-о/444/21/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

19 квітня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовква Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рава-Руська міська рада, Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала в АДРЕСА_1 у власному будинку, у якому зареєстрований і заявник.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 (на даний час - Львівського району).

При житті баба заявника - ОСОБА_2 склала заповіт, який 04.05.2017 року посвідчила в Липницькій сільській раді Жовківського району Львівської області. Зазначає, що даний заповіт не змінено і не скасовано. Цим заповітом баба все майно, яке їй належатиме на день смерті заповіла йому - ОСОБА_1 .

Зазначає, що звернувшись до нотаріальної контори із заявою про спадкування, йому необхідно було подати правовстановлюючі документи на спадкове майно, зокрема на житловий будинок, який належав померлій. Він подав свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на підставі рішення виконкому Нестеровської районної ради народних депутатів від 18.09.1990 року №220 та зареєстровано Червоноградським МБТІ 31.09.1990 року в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 28.

Однак, в нотаріальній конторі йому звернуто увагу на те, що свідоцтво про право власності на будинок видано на ім`я ОСОБА_3 , а тому йому роз`яснено, що лише в судовому порядку можливо встановити факт приналежності свідоцтва про право власності на будинок саме померлій - ОСОБА_2 .

Окремо зазначає, що спору щодо прав на будинок інших осіб немає.

На підставі вищенаведеного просить ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт приналежності правовстановлюючого документу, а саме, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 видане на підставі рішення виконкому Нестеровської районної ради народних депутатів від 18.09.1990 року №220 та зареєстровано Червоноградським МБТІ 31.09.1990 року в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 28 на ім`я ОСОБА_3 , дійсно належить ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Липник.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 05.03.2021 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи в порядку окремого провадження було призначено на 05.04.2021 року о 11 год. 00 хв.

05.04.2021 року дана справа була знята з розгляду у зв`язку з плановим відключенням електроенергії в АДРЕСА_2 . Розгляд справи призначено на 19.04.2021 року о 10 год. 30 хв.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду подав письмову заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що заявлені вимоги підтримує повністю, просить такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи міська рада була повідомлена належним чином.

Однак, із Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника та зазначено, що Рава-Руська міська рада покладається на законне та справедливе рішення суду.

Представник заінтересованої особи - Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи заінтересована особа була повідомлена належним чином.

Однак, із Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» на адресу суду надійшло письмове пояснення у якому зазначено, що БТІ було реєструючим органом до 01.01.2013 року. Для реєстрації в БТІ передбачалось, зокрема, реєстрація свідоцтв про право власності, виданих органами місцевого самоврядування відповідно до рішень виконкому. Це означало, що власник об`єкта нерухомого майна звертався у виконком відповідної ради, надавав документи, які свідчать про придбання ним права власності на об`єкт нерухомості, але ці документи відсутні в Переліку правовстановлювальних документів, які підлягають реєстрації і виконком відповідної ради приймав рішення про оформлення права власності на цей об`єкт. На підставі цього рішення видавалося свідоцтво про право власності, яке було правовстановлювальним документом і реєструвалося в БТІ. Тобто, виконком вивчав документи та приймав рішення по суті питання – оформити право власності чи відмовити. Додатково повідомили, що документом, на підставі якого проводилася реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_1 , є свідоцтво про право власності, видане виконкомом Липницької сільської ради 31.09.1990 року відповідно до рішення Нестеровської районної ради № 220 від 18.09.1990 року. Оскільки у рішенні та у свідоцтві про право власності вказано: « ОСОБА_3 », реєстрацію права власності у БТІ було здійснено за вказаною особою. Справу просять розглядати без участі їх представника.

Суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу без участі заявника та представників заінтересованих осіб, зважаючи на те, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, від них на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Суд враховує, що прийняття рішення суду про встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідне заявнику для усунення помилки та приведення документів у відповідність.

Крім того, як стверджує заявник, встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів йому необхідне для того, щоби в подальшому мати можливість оформити спадщину по заповіту після смерті баби – ОСОБА_2 .

Спору про право з матеріалів справи судом не встановлено.

А тому суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Так, якщо громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 13.02.2009 року встановлено, що заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. спр. 4).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Липник Жовківського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Липницької сільської ради Жовківського району Львівської області 20.08.2020 року.

ОСОБА_2 була для заявника бабаю, що стверджується довідкою виданою виконкомом Липницької сільської ради Жовківського району Львівської області за № 1155 від 23.09.2020 року (арк.спр. 7) у якій зазначено, що ОСОБА_1 проживав, був зареєстрований разом із ОСОБА_2 , бабою, до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

Ще за життя, а саме 04.05.2017 року, баба заявника – ОСОБА_2 , склала заповіт згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своєму онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Даний заповіт посвідчено секретарем Липницької сільської ради Жовківського району Львівської області П. Дубрівським та зареєстровано в реєстрі № 17 (арк. спр. 5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що заявник звернувся в Рава-Руську нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку із чим було відкрито спадкову справу № 46/2021, що встановлено із копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 63812265.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його баби гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заявнику - ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки не встановлений факт, що має юридичне значення, а саме, у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, яке видане спадкодавцю 31.09.1990 року виконкомом Липницької сільської ради на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 220 від 18.09.1990 року (зареєстроване 31 вересня 1990 року в Червоноградському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 28), ім`я власника будинку вказане як « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».

З копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 31.09.1990 року (арк. спр. 8) вcтановлено, що виконком Липницької сільської ради народних депутатів посвідчив, що в цілому будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 .

Такі розбіжності у документах, а саме помилки щодо імені спадкодавця - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , унеможливлює для заявника – ОСОБА_1 оформлення спадкового майна по заповіту після її смерті.

Однак, судом встановлено, що незважаючи на те, що в свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 31.09.1990 року вказано, що такий видано на ім`я ОСОБА_3 , всі інші документи, які долучені заявником до матеріалів справи, видані на ім`я ОСОБА_2 .

Так, окрім свідоцтва про смерть спадкодавця, такий факт підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 (арк.спр.9) з якого вcтановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 154.

Тобто, правильним іменем спадкодавця є ОСОБА_5 , а не ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копією складеного нею заповіту від 04.05.2017 року та копією свідоцтва про її смерть.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, яке видане 31.09.1990 року виконкомом Липницької сільської ради на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 220 від 18.09.1990 року (зареєстроване 31 вересня 1990 року в Червоноградському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 28), допущено помилку, а саме замість правильного імені ОСОБА_5 , помилково зазначено ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 вимоги є підставними, а тому такі належить задовольнити.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 видане на підставі рішення виконкому Нестеровської районної ради народних депутатів від 18.09.1990 року №220 і зареєстровано Червоноградським МБТІ 31.09.1990 року в реєстрову книгу №1 за реєстровим №28 на ім`я ОСОБА_3 , дійсно належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.04.2021 року.

Суддя: Олещук М. М.