Рішення № 96609526, 26.04.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1796/20

Провадження №2/443/11/21

РІШЕННЯ

іменем України

26 квітня 2021 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.09.2015 року у розмірі 10341 грн. 56 коп. та судові витрати в розмірі 2102 грн. 00 коп..

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_1 звернувся до AT КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 21.09.2015 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Стверджує, що банк забезпечив відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором та не сплатила суму кредиту, внаслідок чого станом на 12.10.2020 року утворилася заборгованість у розмірі 10341,56 грн., з яких: 1321,82 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту, 1321,82 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 475,16 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 8544,58 грн. пені. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.02.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд яко вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про проведення розгляду справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились, однак, від представника відповідача 21.04.2021 року надійшло клопотання, згідно якого просить розглядати справу у їх відсутності та відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Крім того, представником позивача подано клопотання про огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за посиланням https://privatbank.ua/terms на підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», які діяли на день приєднання відповідача до відповідних умов.

Відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує те, що до позовної заяви додано паперову копію електронного документу «Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанк», а також відсутнє будь-яке підтвердження того, що станом на день підписання відповідачем анкети-заяви 21.09.2015 року на зазначеному веб-сайті була розміщена та ж редакція «Умов і правил надання банківських послуг», що і на день розгляду справи.

Крім того, огляд судом веб-сайту не дає можливості встановити факту ознайомлення відповідача з «Умовами та правилами надання банківських послуг», викладеними на такому веб-сайті, а інформація, що розміщена на ньому має мінливий характер і залежить виключно від волевиявлення і дій позивача, а тому суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що ОСОБА_1 21 вересня 2015 року підписано Анкету-заяву б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (а.с. 11), відповідно до умов якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

До кредитного договору позивач надав Витяг з «Тарифів Банку», Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг», розрахунок заборгованості та виписку по картковому рахунку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються АТ КБ «Приватбанк», відтак такі повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем (а.с. 6-8), у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, укладеним 21.09.2015 року заборгованість станом на 12.10.2020 року становить 10341,56 грн., та складається із: 1321,82 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту, 1321,82 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 475,16 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 8544,58 грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при розгляді вказаної справи суд застосовує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.

У вказаному вище судовому рішенні зазначено, що без наданих АТ КБ «Приватбанк» підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових Умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Як видно зі змісту підписаної відповідачем анкети-заяви, у такій відсутні будь-які умови договору щодо встановлення відповідальності у вигляді сплати відсотків за користування кредитом та неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, позивач, обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, пені і штрафів за несвоєчасне повернення кредиту, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, викладені, як зазначено в позовній заяві, на сайті банку: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (5 років з моменту підписання (якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору, він продовжується на такий же термін) та інші умови (а.с.19-67).

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 21.09.2015 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме ці умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитом та неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, укладений між сторонами кредитний договір від 21.09.2015 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг Тарифів Банку та Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді сплати відсотків за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а відтак відсутній обов`язок відповідача щодо їх сплати.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Оскільки судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме Умови та правила надання банківських послуг та довідка про умови кредитування, витяги з яких додані до позовної заяви, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови та Довідку (Тарифи) мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та брав на себе зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитним коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а відтак суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 475,16 грн. заборгованості за простроченими відсотками та 8544,58 грн. пені.

Разом з тим, зважаючи на те, що ОСОБА_1 підписав анкету-заяву від 21.09.2015 року та фактично отримав та використав кредитні кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по картковому рахунку (а.с.6-8, а.с.71-72), у добровільному порядку не повернув ПАТ «КБ «ПриватБанк» використані ним кошти, отримання коштів у більшому розмірі не встановлено, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, згідно договору б/н від 21.09.2015 у розмірі 1321,82 грн., оскільки прострочене тіло кредиту - це ті кошти, які були надані позивачем у розпорядження відповідача та ним використані без їх повернення.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 268,66 грн. виходячи з розрахунку: 1321,82 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2102,00 грн. (сума сплаченого судового збору) : 10341,56 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 268,66 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.207, 526, 549, 610-611, 626, 628, 633-634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України суд –

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (адреса: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.09.2015 року у розмірі 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) гривня 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (адреса: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299) сплачений судовий збір у розмірі 268 грн. 66 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І. Сливка