Рішення № 96607951, 22.04.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2460/20

22.04.2021

2/328/159/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2021 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 13.07.1993 по 20.01.1999 працював в колгоспі імені Кірова, який в подальшому був реорганізований в КСП імені Кірова, що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 30.07.1993 та архівною довідкою від 23.10.2020. 26.12.1996 КСП ім.Кірова в рахунок заробітної плати за 1996-1997 роки позивачу було надано нежитлову будівлю - майстерню, інвентарний №29, 1961 року будівництва, загальною площею 121,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана нежитлова будівля - майстерня до 26.12.1996 знаходилась на бухгалтерському обліку - балансі КСП ім. Кірова під інвентарним номером №29. 28.02.1997 рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області №10 позивачу було надано в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,53 га, при купленому для перебудови в жилий будинок приміщенні майстерні АДРЕСА_2 , із числа земельних ділянок вилучених у КСП ім.Кірова, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області №10 від 28.02.1997. Вказаним рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області нежитловій будівлі було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області №10 від 28.02.1997 та довідкою №735 від 29.09.2020. З 1996 року по теперішній час позивач безперервно, відкрито, вільно володіє та користується вказаним нерухомим майном, весь час сплачував податок на земельну ділянку, за власні кошти зробив капітальний та поточний ремонти, підтримує вказане нежитлове приміщення в належному стані та використовує для власних господарських потреб та продовжує відкрито, добросовісно, безперервно володіти нерухомим майном на протязі 24 років, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Жовтневої сільської ради та фотокартками. Маючи у володінні та користуючись вказаною нежитловою будівлею більш ніж 24 роки, жодних претензій з приводу користування позивачем нежитловою будівлею майстернею не пред`являлося, прав на неї ніхто не заявляв та не заявляє. Позивач отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Крім того, позивач не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, що свідчить про добросовісність володіння будівлею. Окрім того, в 2020 році Жовтневою сільською радою Токмацького район Запорізької області позивачу було надано в користування земельну ділянку загальною площею 0,20 га, для іншого сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Жовтневої сільської ради від 29.09.2020. Після цього, в жовтні 2020 року голова Жовтневої сільської ради повідомила позивачу про те, що позивачу необхідно оформити належним чином земельну ділянку на якій розташована вказана нежитлова будівля в АДРЕСА_2 . Для оформлення та реєстрації земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, позивачу необхідно було надати до ліцензованої організації відповідні правовстановлюючі документи на вказану нежитлову будівлю, однак, крім накладної №007 від 26.12.1996 та технічного паспорту на нежитлову будівлю, інших документів позивач не має, а на вказаних документах не може бути здійснена відповідна реєстрація права власності реєстратором центру адміністративних послуг, так як вказані документи не є правовстановлюючими документами на нежитлове приміщення. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 17.11.2020 відсутні відомості про право власності на нерухоме майно, будинок, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість об`єкта оцінки станом на 26.10.2020 становить 43088,00 грн. 00 коп. Позивач отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього, в зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в ньому.

Представник Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомлено.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що проживає з позивачем в одному селі. З 90-х років, коли колгоспи залишилися без матеріальних засобів, то почали в рахунок заборгованості по заробітній платі віддавати не потрібні приміщення, в тому числі і ОСОБА_1 , який отримав приміщення на тракторній бригаді. Свідок також отримав приміщення в рахунок заробітної плати. ОСОБА_1 відремонтував приміщення та з 90-х років ним користується. Про отримання у власність приміщень в рахунок заборгованості по заробітній платі розписувалися у відомостях по заробітній платі і все. Інших документів не видавали.

Суд, вислухавши сторону позивача, свідка, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши представлені докази приходить до висновку, що позовні вимоги доведені повністю та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач з 13.07.1993 по 20.01.1999 працював в колгоспі імені Кірова, який в подальшому був реорганізований в КСП імені Кірова, що підтверджується копіями записів з трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 30.07.1993 та копією архівною довідки №У-171-1 від 23.10.2020.

26.12.1996 році КСП ім.Кірова в рахунок заробітної плати за 1996-1997 роки позивачу було надано нежитлову будівлю - майстерню, інвентарний №29, 1961 року будівництва, загальною площею 121,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана нежитлова будівля - майстерня до 26.12.1996 знаходилась на бухгалтерському обліку - балансі КСП ім.Кірова під інвентарним номером №29, що підтверджується копією накладної № 007 від 26.12.1996.

28.02.1997 рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області №10 позивачу було надано в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,53 га, при купленому для перебудови в жилий будинок приміщенні майстерні АДРЕСА_2 , із числа земельних ділянок вилученої у КСП ім.Кірова, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області №10 від 28.02.1997.

Вказаним рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області нежитловій будівлі присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області №10 від 28.02.1997 та довідкою №735 від 29.09.2020.

Позивач отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Крім того, позивач не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, що свідчить про добросовісність володіння будівлею. Окрім того, в 2020 році Жовтневою сільською радою Токмацького район Запорізької області позивачу надано в користування земельну ділянку загальною площею 0,20 га, для іншого сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Жовтневої сільської ради від 29.09.2020. В жовтні 2020 року голова Жовтневої сільської ради повідомила позивачу про те, що позивачу необхідно оформити належним чином земельну ділянку на якій розташована вказана нежитлова будівля в АДРЕСА_2 .

Для оформлення та реєстрації земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно позивачу необхідно було надати до ліцензованої організації відповідні правовстановлюючі документи на вказану нежитлову будівлю, однак, окрім накладної №007 від 26.12.1996 та технічного паспорту на нежитлову будівлю інших документів позивач не має, а на вказаних документах не може бути здійснена відповідна реєстрація права власності реєстратором центру адміністративних послуг, так як вказані документи не є правовстановлюючими документами на нежитлове приміщення.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.11.2020 станом на 17.11.2020 відсутні відомості про право власності на нерухоме майно, будинок, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує із відповіді на запит №068 від 24.03.2021, наданої ПП «Малі-44», згідно з даними архівного відділу ПП «Малі-44» право власності на нежитлову будівлю (колишня майстерня инв.№29), яка розташована на території Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області в АДРЕСА_3 , не зареєстроване. Технічна інвентаризація не проводилася, інвентаризаційна справа не відкривалася.

Всі ці факти підтверджені дослідженими доказами, ставити під сумнів які у суду немає підстав.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до узагальнень Верховного Суду України та аналізу деяких питань застосування судами законодавства про право власності, при розгляді цивільних справ для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст.344 ЦК України, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство). По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до власного (експлуатувати, вживати необхідних заходів для утримання майна в належному стані тощо). По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків. Така сама позиція закріплена і у п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до п.п.13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 за № 5 можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст.15, 16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що в неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Суд встановив, що позивач з1996 року по теперішній час безперервно, відкрито, вільно володіє та користується вказаним нерухомим майном, весь час сплачував податок на земельну ділянку, за власні кошти зробив капітальний та поточний ремонти, підтримує вказане нежитлове приміщення в належному стані та використовує для власних господарських потреб та продовжує відкрито, добросовісно, безперервно володіти нерухомим майном, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Маючи у володінні та користуючись вказаною нежитловою будівлею більш ніж 24 роки, жодних претензій з приводу користування позивачем нежитловою будівлею майстерні не пред`являлося, прав на неї ніхто не заявляв.

В судовому засіданні встановлені, всі три умови, при яких можливо застосування ст.344 ЦК України, а саме добросовісність заволодіння майном, відкритість володіння та безперервність цього володіння позивачем ОСОБА_1 .

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши та оцінивши їх у єдності і сукупності, виходячи з встановлених судом обставин і визначених до них правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач добросовісно володіє спірним майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти ним, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю літ. Б, площею 121,60 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.16, 344 ЦК України, ст.ст.13, 95, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю літ.Б, площею 121,60 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивача – адвокат Майсак Віта Олександрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №461 від 02.02.2004, адреса для листування: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Жовтнева сільська рада Токмацького району Запорізької області, місце знаходження: 71740, Запорізька область, Токмацький район, село Покровське, вулиця Антипенка, 69В, код ЄДРПОУ 04353633.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення (п.15, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складення повного рішення суду 27.04.2021.

Суддя