Рішення № 96607107, 20.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.04.2021

Справа № 937/8938/20

Провадження № 2/937/3687/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«20» квітня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 3000 гривень, щомісяця, починаючи з дати звернення до суду із позовом і до закінчення навчання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі з відповідачем народилася донька ОСОБА_3 . Батьком дитини за спільною заявою сторін записаний відповідач. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.09.2015 року шлюб між ними було розірвано. Цим же рішенням на користь позивача були стягнені аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31.07.2015 року та до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 виповнилося 18 років, у зв`язку із досягненням дитиною повноліття виплата аліментів припинилася. Однак. з 01.10.2020 року ОСОБА_4 навчається на стаціонарній формі навчання у Вищій школі банківської справи в м. Вроцлав, Республіка Польща за спеціальність «Логістика». Відповідно до довідки, виданої на ім`я ОСОБА_5 вартість навчання та сплати за нього складає: 1) вартість навчання при першому річному платежі 4950 польських злотих. 2) Плата за адаптацію 400 польських злотих. 3) Вартість курсу польської мови 1000 польських злотих. Відповідно до вказаного рахунку позивачем було сплачено: 1) Вартість навчання при першому річному платежі 4950 польських злотих. 2) Плата за адаптацію 400 польських злотих, а всього на суму 5350,00 польських злотих. 3) Вартість курсу польської мови 1000 польських злотих. Таким чином, за вступ та перший рік навчання позивачем було сплачено 6350 польських злотих, що за офіційним курсом НБУ гривні до польського злотого 6,4354 грн. за 1 польський злотий станом на день платежу, а саме 07.04.2020 р. складає 40864,80 грн. Крім того, у зв`язку із стаціонарним навчанням, донька вимушена орендувати житло в м. Вроцлав. 04.08.2020 р. було укладено Договір оренди житлового приміщення, відповідно до якого за проживання з 1 вересня 2020 по 15 липня 2021 позивачем сплачено за доньку 9382,50 польських злотих, що за офіційним курсом НБУ гривні до польського злотого 6,795 гривні за 1 польський злотий станом на день платежу, а саме на 09.06.2020 року складає 63754,09 грн. Крім того, при оформленні виїзду доньки за кордон був укладений Договір страхування подорожуючих за кордон, за який сплачено 1220 грн. Загальна сума, яка була сплачена позивачем для організації виїзду за кордон, оплати першого року навчання та проживання доньки склала 105838,89 грн. В майбутньому за кожний рік навчання та сплати проживання має бути витрачена сума в розмірі 14332,50 польських злотих, що за офіційним курсом НБУ гривні до польського злотого 7,5632 за 1 польський злотий, станом на 27.11.2020 року складає 108399,56 грн., що в середньому становить 9033,30 грн. Донька навчається на контрактній формі та позивачу важко самостійно сплачувати її навчання та забезпечувати життя. Відповідач не надає позивачу жодної матеріальної допомоги на утримання доньки, проте має можливість сплачувати аліменти, оскільки він є працездатним, не є інвалідом, він не має на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, має у власності земельній ділянки, на яких займається сільським господарством, а отже він має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка продовжує навчання, в зв`язку із чим просить стягнути з нього аліменти саме в такому розмірі.

12.03.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, при цьому зазначив, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач безпідставно та голослівно зазначає, що він начебто має можливість надавати таку допомогу, однак це не відповідає дійсності та є виключно суб`єктивним припущенням позивача. Він проходить лікування у лікарів невролога та кардіолога з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ст., дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст., цефалгічний синдром, у зв`язку із чим потребує прийому лікарських препаратів та реабілітації. Внаслідок суттєвого погіршення здоров`я, відповідач тривалий час не може працевлаштуватись, не є приватним підприємцем та виживає виключно за рахунок матеріальної допомоги батьків пенсіонерів. Відповідач не отримує будь-якого заробітку чи іншого доходу. Вище перераховані обставини підтверджують те, що виникнення у відповідача обов`язку утримувати повнолітню доньку суттєво впливає на його майновий стан, ставить його і без того в скрутне матеріальне становище. Тому відповідач не має реальної можливості сплачувати аліменти на повнолітню доньку на період її навчання. У відповідача дійсно є у власності дві земельні ділянки в с. Новоіванівка Приазовського р-ну Запорізької області, які мають наступне цільове призначення: для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,7399 га., фактично це земельна ділянка під будинком та огород поруч з ним. Однак, відповідач не здає це майно в оренду і не отримує доходу від продажу сільськогосподарської продукції. Будь-яких доказів протилежного в позовній заяві не вказано. Вищенаведені обставини підтверджують те, що на даний час відповідач не має реальної можливості надавати матеріальну допомогу дочці на час її навчання. Крім того, до позову не надано доказів того, що донька дійсно не отримує будь-якого доходу як в Україні так і за її межами. Не надано доказів того, що донька проживає на даний час з позивачем. За таких обставин, з урахуванням матеріального становища, виходячи з принципів розумності та справедливості, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з нього коштів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, адже він не має можливості надавати вказане утримання.

07.04.2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначила, що відповідач має можливість і за станом здоров`я, і за матеріальним становищем надавати допомогу на утримання його повнолітньої доньки, що продовжує навчання у розмірі 3000 гривень з огляду на наступне. Відповідач вказує, що має хворобливий стан здоров`я, проходить лікування у невролога та кардіолога з діагнозом гіпертонічна хвороба II ст., дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст., цефалгічний синдром із наданням відповідних медичних довідок. Надані медичні документи, а також наведені у відзиві доводи про стан здоров`я відповідача не доводять того факту, що він вимушений нести великі витрати на своє лікування. Відповідач не є інвалідом, має працездатний вік, а тому не встановлює того факту, що за станом здоров`я він не має можливості надавати матеріальну допомогу своїй дитині. У власності відповідача є дві земельні ділянки в с. Новоіванівка Приазовського р-ну Запорізької області, які мають наступне цільове призначення: для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,7399 га. Відповідно до Інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку «Публічна кадастрова карта України» за відповідачем обліковується вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером: 2324555100:10:006:0005. На вказаній земельній ділянці розташований будинок та 16 тимчасових споруд - теплиці, які займають площу, більше як половину земельної ділянки. Загальна площа теплиць дозволяє зробити висновок, що відповідач вирощує сільськогосподарську продукцію не тільки для власного споживання але й для продажу, і таким чином отримання доходу. Відсутність реєстрації відповідача фізичною особою-підприємцем дозволяє йому цей дохід у податковому органі не декларувати, а тому довідка ДПС України з Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми виплачених доходів та утриманих податків за 4 квартал 2020 рік, наданих останнім, фактично не відображає реальний стан його доходів. Посилання відповідача, що він «виживає виключно за рахунок матеріальної допомоги батьків-пенсіонерів» є недоречним. Відповідач має достатньо майна та доходів, що дозволяє зробити висновок про його задовільне матеріальне становище, яке дозволяє останньому виплачувати аліменти для утримання його повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Крім того за даними Витягу з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів відповідач має у власності два автомобіля: Mercedes-Benz Vito 113 CDI, 2011 р.в., який відповідач зареєстрував за собою 21.02.2015 р., та Opel Zafira, 2011 р.в., який відповідач зареєстрував за собою 30.10.2019 року. Вартість вказаних автомобілів складає не менше як 18000 доларів США.

09.04.2021 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення, в яких він зазначив, що у відповіді на відзив позивач наголошує на тому, що наявні у нього захворювання не включені у затверджений Перелік захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, а також те, що він не є інвалідом і тому за станом здоров`я начебто має можливість надавати повнолітній дочці допомогу. Однак, ст. 200 СК України жодним чином не визначає, що виключно наявність статусу інваліда у платника аліментів має бути врахована судом під час визначення розміру аліментів. В СК України чітко вказано, що враховуються стан здоров`я платника аліментів. Тобто, наявність у платника аліментів суттєвого хворобливого стану здоров`я, що підтверджена належними доказами, також має бути врахована судом під час вирішення питання про наявність у платника можливості оплачувати аліменти. Вказані обставини позивачем не спростовані. В наслідок вказаних захворювань відповідач постійно відчуває головні болі, у нього почервоніло обличчя, він має прискорене серцебиття, болі в області серця, відбуваються задишки та запаморочення. Все це суттєво знижує працездатність. Крім того, зазначив, що сам факт наявності у нього на праві власності певного майна жодним чином не свідчить про отримання ним будь-якого доходу від його використання та як наслідок, про можливість сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки. Вказані обставини цими посиланнями позивача не спростовані. Позивач не надала до суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач дійсно отримує дохід від діяльності з вирощування та продажу сільськогосподарської продукції чи іншої діяльності. Вважає також, що ОСОБА_1 не є належним позивачем по цій справі, адже до суду не надано доказів того, що донька дійсно проживає на даний час з позивачкою, що виключає можливість звернення до суду з цим позовом. Донька, зареєстрована в АДРЕСА_1 та фактично проживає за місцем навчання в Польщі, є повнолітньою та дієздатною особою і тому, в даному випадку, має самостійно заявити позов про стягнення аліментів на свою користь. Позивач належним чином не обґрунтувала та не довела суду належними доказами наявність дійсної потреби повнолітньої доньки в отриманні цих аліментів. Ні до позову, ні до відповіді на відзив не надано доказів на підтвердження розміру отримуваного нею доходу.

12.04.2021 року від позивача на адресу суду надійшли пояснення, в яких вона зазначила, що її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та постійно проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, інформація, яка надається відповідачем про реєстрацію проживання доньки позивача за іншою адресою є неправдивою. Перебуваючи на навчанні у Польщі донька проживає у орендованій кімнаті, оренду за яку і кошти на проживання здійснюється повністю за рахунок позивача, а в інший час, коли вона перебуває в України, вона проживає з позивачем. Щодо відсутності доказів про отримання доходів донькою, позивач зазначила що, її донька перебуває на денній формі навчання за контрактом, тобто стипендію вона не отримує, її зайнятість у навчальному процесі (лекції,семінари, самостійна та індивідуальна робота, практика) складає цілий день, і , таким чином, вона не має можливості працювати та отримувати дохід, який би дозволяв їй забезпечувати свої потреби. Окрім того, позивач зазначила, що більшість витрат з утримання доньки несе саме вона, а не відповідач, а тому вважає, що сума аліментів, зазначена у позовній заяві, яку відповідач має сплачувати на користь своєї доньки є співмірною.

20 квітня 2021 року від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення в яких він зазначив, що звертаючись із позовом до суду, позивач посилається на те, що у зв`язку з навчанням дитини за кордоном нею сплачено кошти за навчання. Однак, позивач не довела існування в даному випадку обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання в державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини. Позивач не надала доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання дитиною за кордоном. Навчальний заклад обрано позивачем на власний розсуд, без погодження з відповідачем. Також позивач не надала доказів про неотримання або ж отримання стипендії донькою з зазначенням розміру такої, а тому вказані обставини підтверджують наявність підстав для відмови у позові в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явилася, від неї надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, від нього надійшло клопотання з проханням слухати справу за його відсутності та за відсутності відповідача, просить відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі, у зв`язку із недоведеністю позивачем наявності, в даному випадку, обов`язкової сукупності всіх юридичних фактів необхідних для встановлення обов`язку утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, після досягнення нею повноліття. Крім того, відповідач відкликав клопотання про витребування доказів, а саме інформації про перетинання державного кордону України донькою, яке було подано до суду 20.04.2021 року.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, з урахуванням заяв позивача та відповідача про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07.09.2002 року між сторонами було укладено шлюб.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с.13/.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.09.2015 року між сторонами було розірвано шлюб. Цим же рішенням з відповідача на користь позивача були стягнені аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31.07.2015 року та до досягнення дитиною повноліття /а.с.14/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла повноліття, що підтверджується копією паспорта громадянина України /а.с.10-12/.

З того часу виплата аліментів припинилася.

Згідно довідки, виданої Вищою школою банківської справи в м. Вроцлав від 13.08.2020 року ОСОБА_3 з 01.10.2020 року навчається на стаціонарній формі навчання у Вищій школі банківської справи в м. Вроцлав, Республіка Польща за спеціальність «Логістика», строк навчання становить з 01.10.2020 року по 28.02.2024 року. Навчання на платній основі, форма стаціонарна /а.с.17-19/.

Відповідно до довідки-рахунку, виданої на ім`я ОСОБА_5 вартість навчання та сплати за нього складає: 1) вартість навчання при першому річному платежі 4950 польських злотих. 2) Плата за адаптацію 400 польських злотих. 3) Вартість курсу польської мови 1000 польських злотих /а.с.21/.

Відповідно до вказаного рахунку позивачем було сплачено: 1) Вартість навчання при першому річному платежі 4950 польських злотих. 2) Плата за адаптацію 400 польських злотих, а всього на суму 5350,00 польських злотих. 3) Вартість курсу польської мови 1000 польських злотих.

Таким чином, за вступ та перший рік навчання позивачем було сплачено 6350 польських злотих, що за офіційним курсом НБУ гривні до польського злотого 6,4354 грн. за 1 польський злотий станом на день платежу, а саме 07.04.2020 р. складає 40864,80 грн. /а.с.17-27/.

Відповідно до договору оренди житлового приміщення №WRO-20-S087, який було укладено 04.08.2020 року, ОСОБА_3 орендує житло у м. Вроцлав, за проживання з 1 вересня 2020 по 15 липня 2021 сплачено 9382,50 польських злотих, що за офіційним курсом НБУ гривні до польського злотого 6,795 гривні за 1 польський злотий станом на день платежу, а саме на 09.06.2020 року складає 63754,09 грн. /а.с.28-37/.

Відповідно до договору страхування подорожуючих за кордон № ЕМВ.08928205 при оформленні виїзду ОСОБА_3 за кордон був укладений договір страхування, за який сплачено 1220 грн. /а.с.38, 39/.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 27.11.2020 року, в Єдиному реєстрі боржників інформація про ОСОБА_2 відсутня /а.с.41/.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, інформація про ФОП ОСОБА_2 у реєстрі відсутня /а.с.42/.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.11.2020 року, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок в с. Новоіванівка Приазовського р-ну Запорізької області, які мають наступне цільове призначення: для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,7399 га. /а.с.43-44/.

Також згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів ОСОБА_2 має у власності два автомобіля: Mercedes-Benz Vito 113 CDI, 2011 р.в., який був зареєстрований за ним 21.02.2015 р. та Opel Zafira, 2011 р.в., який був зареєстрований за ним 30.10.2019 року /а.с.74/.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, доходи ОСОБА_2 за 4 квартал 2020 року складають 500,00 грн., джерело доходу ТОВ ФК «Форза», інші доходи відсутні /а.с.68/.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч.1 ст. 199 ЦПК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З вимог ст. 200 СК України вбачається, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Таким чином, законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов?язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов?язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідач, як на підставу для відмови у задоволенні позову, посилається на неможливість надання матеріальної допомоги за станом здоров?я, про що ним надано медичні документи, а саме довідки, видані лікарем неврологом Медичного центру «Неромед» від 10.02.2021 року та від 06.04.2021 року та лікарем кардіологом Медичного центру «Неромед» від 10.02.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_2 проходить лікування у невролога та кардіолога Медичного центру «Неромед» з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ст., дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст., цефалгічний синдром. Крім того, відповідачем 11.02.2021 року було пройдено медичне обстеження в ТОВ «Лікувально – діагностичний центр Лер – Клінік» /а.а.63,64,65,66,67,80/.

Проте, суд враховує, що вказані довідки видані лікарями 10.02.2021 року та 06.04.2021, медичне обстеження в ТОВ «Лікувально – діагностичний центр Лер – Клінік» відповідач проходив 11.02.2021 року, тобто вже після звернення позивача до суду з відповідним позовом, що розцінюється судом як намір позивача саме таким чином довести неможливість надання матеріальної допомоги на утримання доньки, яка продовжує навчання, ніби-то за станом здоров?я.

Разом з тим, з вказаних медичних документів не вбачається того, що відповідач ОСОБА_2 є непрацездатним та за своїм станом здоров?я не може працювати та утримувати себе та свою повнолітню доньку.

Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження неможливості за станом здоров?я надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, яка продовжує навчання, відповідачем надано не було.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки ОСОБА_6 в теперішній час навчається в м. Вроцлав, Республіка Польща, а отже не проживає разом з позивачем, що унеможливлює звернення останньої до суду з позовом про стягнення аліментів, суд до уваги не приймає, оскільки факт навчання повнолітньої ОСОБА_5 за кордоном свідчить лише про тимчасову її відсутність за місцем свого проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, з поважних причин, а саме з причин тимчасового виїзду з постійного проживання, у зв?язку із навчанням.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 16.09.2020 року №25901/18-07/20, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 /а.с.83/. Вказана адреса також є місцем фактичного проживання позивача.

Відповідачем також на підтвердження своїх заперечень не доведено, що його повнолітня донька не потребує, у зв`язку з навчанням матеріальної допомоги.

Навпаки з документів, доданих до позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 навчається на стаціонарі, тобто з повною зайнятістю в навчальному процесі, за контрактом, тобто без отримання стипендії, що свідчить про неможливість останньої повноцінно працювати та отримувати дохід, який би дозволив забезпечити себе матеріально.

Доказів протилежного відповідачем надано не було.

Крім того, в своїх додаткових поясненнях відповідач зазначає про те, що з ним взагалі не були узгоджені питання навчання доньки за кордоном, при наявності можливості проходити навчання в державних закладах освіти.

Однак, згідно копії заяви, посвідченої приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. за № № 2177, 2178 ОСОБА_2 надав згоду на оформлення всіх необхідних документів, в тому числі на відкриття візи, які необхідні ОСОБА_5 для виїзду на навчання та її проживання на території Республіки Польща. При цьому відповідач не заперечував проти підписання донькою в Республіці Польща договору про надання освітніх послуг, угоди з банком, а також інших документів, пов?язаних з навчанням та проживанням на території Республіки Польща /а.с.15/.

Таким чином, приймаючи до уваги матеріальне становище ОСОБА_5 , яка є дочкою відповідача, продовжує навчання, навчається на денній формі, тобто з повною зайнятістю в навчальному процесі, за контрактом, тобто без отримання стипендії, а отже не має можливості повноцінно працювати та отримувати дохід, який би дозволив забезпечити себе матеріально, на даний час вона не досягла 23 років, є незаміжньою, суд приходить до висновку, що остання, в зв?язку із навчанням, потребує матеріальної допомоги, а також, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, наявність в нього на праві власності нерухомого майна, а саме двох земельних ділянок, наявність в нього на праві власності рухомого майна, а саме двох автомобілів, що свідчить про наявність у останнього можливості мати заробіток, який дозволив би йому утримувати себе та свою повнолітню доньку, а також, враховуючи, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема відсутність у платника аліментів інших дітей або утриманців, суд приходить до висновку про можливість відповідача ОСОБА_2 надавати допомогу у виді сплати щомісячних аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з вимог ч. 9 ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність, враховуючи рівень життя сьогодення, розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановлених на даний час, вартість навчання, вартість проживання за місцем знаходження вищого навчального закладу, а також стан здоров?я відповідача, який має гіпертонічну хворобу ІІ ст., дисциркуляторну енцефалопатію І-ІІ ст., суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 2300,00 гривень, щомісячно, оскільки вважає, що саме така сума відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб повнолітньої особи, яка продовжує навчання, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача. Крім того, суд важчає, що саме такий розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розмірам аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання його повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 182, 198, 199, 200 СК України, а також приймаючи до уваги те, що повнолітня донька, в звя?зку з навчанням, потребує надання матеріальної допомоги, відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, хоча є працездатним та має можливість надавати таку допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 2300,00 грн., щомісяця, починаючи з дати звернення із позовом до суду і до закінчення навчання, але не більш, ніж до досягнення донькою 23 років.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184, 198-201 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 2-5, 11-13, 18, 76-80, 83, 89, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 2300 /дві тисячі триста/ гривень 00 копійок, щомісяця, починаючи з 30.11.2020 року і до закінчення навчання, а саме до 28.02.2024 року, але не більш, ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 /дев?ятсот вісім/ гривень 00 копійок на доходний рахунок: (р/р UA968999980313171206000008491, отримувач коштів - Мелітопольське УК/Мелітополь/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), коди отримувача (код ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: «Судовий збір»).

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області : А.В. Сметаніна