
Дата документу 23.04.2021
Справа № 334/6704/13-ц
Провадження № 4-с/334/26/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя і складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участі секретаря Єременко А. В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
приватного виконавця Шавлукової З. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни,
ВСТАНОВИВ:
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Шавлукової З. А., у якій заявник просить визнати дії приватного виконавця по арешту та розшуку майна і коштів ОСОБА_1 незаконними, скасувати постанову від 16.02.2021 року про відкриття виконавчого провадження, постанову від 22.03.2021 року про арешт і розшук майна і коштів боржника.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2013 року у справі №334/6704/13-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Надра» було стягнуто заборгованість. Згідно листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у .м Запоріжжя виконавчий лист від 11.02.2014 року по справі 334/6704/13-ц було повторно повернуто стягувачеві 23.06.2017 року на підставі п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, на думку заявника приватним виконавцем було відкрито провадження за виконавчим листом, строк пред`явлення якого залишився 23.06.2020 року.
Крім того, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи. ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає у м. Києві.
Згідно пояснень на скаргу від 16.04.2021 року приватний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги. Приватний виконавець зазначає, що копію ухвали про відкриття виконавчого провадження було направлено 18.02.2021 року, яка була отримана боржником 22.02.2021 року, тому скаржник неправдиво зазначає у скарзі, що отримав копії постанов лише 22.03.2021 та дізнався про порушення своїх прав. Також, згідно відмітки на виконавчому листі №334/6704/13-ц його було повернуто стягувачеві 08.08.2018 року на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тому відповідно строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився. також, згідно інформації зазначеної у виконавчому листі, зареєстрованим місцем проживання боржника є АДРЕСА_1 -якої іншої інформації щодо місця проживання боржника на момент відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця не було. У той же час, боржник отримує кореспонденцію у м. Запоріжжя та до скарги додано усі документи, які були надіслані боржнику. Особисто до приватного виконавця боржник не звертався, жодної інформації не надавав.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник скаргу підтримали, просили її задовольнити. ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови від 16.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 він особисто не отримував, оскільки фактично перебував у м. Києві, за зареєстрованим місцем проживання. Вказаний лист був отриманий його батьком, проте він йому про це не повідомив. Про відкрите виконавче провадження ОСОБА_1 дізнався лише після винесення постанови про арешт майна. Також, звертає увагу, що відмітка на виконавчому литі не відповідає інформації отриманій у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжя. Крім цього, скаржник посилається на висловлену правову позицію ВС КАС у справі №380/7750/20 від 31.03.2021 року щодо місця відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем.
Приватний виконавець у судовому засіданні проти скарги заперечувала з підстав зазначених у її письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця Шавлукової З. А. перебуває виконавче провадження ВП№64541660 з примусового виконання виконавчого листа №334/6704/13-ц від 05.12.2013 року, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 202 887, 37 грн.
16.02.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато виконавчі дії. Копія вказаної постанови, а також постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.02.2021 року, копія постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 16.02.2021 року була направлена боржнику за адресою: АДРЕСА_1 , яка була отримана 22.02.2021 року.
23.02.2021 року ОСОБА_3 , як було встановлено у судовому засіданні батько скаржника, надіслав на адресу приватного виконавця лист з вимогою про закриття виконавчого провадження у зв`язку зі закінченням строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Судом встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження було отримано 22.02.2021 року батьком скаржника ОСОБА_3 , що підтверджується поясненнями скаржника, доказами перебування у вказаний день у м. Києві, зокрема копіями чеків, випискою з банківської карти щодо здійснення покупок.
Проте, суд критично відноситься до твердження скаржника, що про існування виконавчого провадження він дізнався лише 25.03.2021 року, оскільки вказані обставини не підтверджуються належними доказами. При цьому у судовому засіданні судом встановлено, що копію постанови від 16.02.2021 року ОСОБА_1 отримав саме від батька, а не приватного виконавця, вказана копія постанови разом з копією супровідного листа від приватного виконавця датовані 16.02.2021 року були долучені до матеріалів скарги. Тому, суд позбавлений можливості встановити день, коли батько повідомив заявника про отримання вказаних документів, проте вважає, що це відбулося до 25.03.2021 року, оскільки ОСОБА_3 , отримавши кореспонденцію замість сина, повинен був повідомити про це.
Щодо посилання скаржника на правову позицію ВС КАС у справі №380/7750/20 від 31.03.2021 року щодо місця відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем, то у вказаному виконавчому провадженні за виконавчим документом (виконавчий напис нотаріуса) здійснювалося за «адресою проживання» боржника, яка не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, у той час як у виконавчому документі було зазначено місце реєстрації боржника, тобто приватним виконавцем було відкрито провадження не за місцем реєстрації боржника вказаним у кредитному договорі, а за місцем проживання боржника, яке було записано зі слів стягувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи.
Відповідно до абз. 5,6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
З виконавчого листа №334/6704/13-ц від 05.12.2013 року, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя, оригінал якого було досліджено у судовому засіданні, встановлено, що зареєстрованим місцем проживання боржника вказано АДРЕСА_1 . Також судом встановлено, що ОСОБА_1 до 01.08.2016 року був дійсно зареєстрований за вказаною адресою, що підтверджується копією листа від 29.12.2020 року Управління державної міграційної служби України в запорізькій області. Згідно довідки про реєстрацію місця поживання особи від 15.10.2019 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, приватний виконавець Шавлукова З. А. відкрила виконавче провадження за зареєстрованим місцем проживання боржника, яке було вказано у виконавчому листі, що відповідає правовій позиції ВС КАС у справі №380/7750/20 від 31.03.2021 року. При цьому, Інструкція з організації примусового виконання рішень не містить обов`язку приватного виконавця перевіряти зазначене у виконавчому листі зареєстроване місце проживання боржника.
Така позиція узгоджується з правовою позицією ВС КАС у справі №460/35374/20 від 09.12.2020 року, в якій зазначено, що частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника. Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис. Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/ або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини друга, четверта статті 13, частина сьома статті 26, стаття 36, частина восьма статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Крім того, суд звертає увагу, що у скарзі ОСОБА_4 стверджує, що 25.03.2021 року він отримав рекомендований лист Укрпошти, в якому знаходилися дві постанови приватного виконавця від 22.03.2021 року №3850 про арешт легкового авто та постанова №3852 про оголошення в розшук цього авто, тобто ОСОБА_1 особисто отримав листи, які були адресовані йому у м. Запоріжжя, за адресою вказаною у виконавчому листі, що також спростовує доводи скаржника, що він фактично не проживає за вказаною адресою.
Також, постанови від 16.02.2021 року та постанови від 22.03.2021 року були отримані боржником, при цьому боржник до приватного виконавця не звертався з повідомленням фактичного місця проживання, у своїй заяві від 23.02.2021 року ОСОБА_3 , батько скаржника, також таку інформацію не надав.
Щодо строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, то у судовому засіданні судом було оглянуто оригінал виконавчого листа, на якому зроблена відмітка державного виконавця Петрунько С. О., що виконавчий лист було повернуто 08.08.2018 року на підставі п. 2.2.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно відповіді заступника начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби від 21.04.2021 року №19951/1 відповідно до Автоматизованої системи виконавчих роваджень на виконанні у Вознесенівського відділу ДВС у м. Запоріжжі не знаходилося виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів 334/6704/13-ц від 11.02.2016 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь АТ «Банк Надра» заборгованості 202 887, 37 грн та 2028, 87 грн.
Згідно листа від 16.06.2020 року начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя виконавчий лист №334/6704/13-ц від 11.02.2014 року виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Надра» у сумі 202887,37 грн 23.06.2017 року разом з копією постанови було повернуто стягувачеві ПАТ «Надра» на підставі п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначена інформація суперечить змісту виконавчого листа та ставить під сумнів вчинені записи на виконавчому листі державним виконавцем, проте суд враховує, що приватним виконавцем Шавлуковою З. А. при відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа не порушено вимог закону щодо строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (згідно виконавчого листа №334/6704/13-ц строк пред`явлення його до виконання закінчується 08.08.2021 року), а факт можливого підроблення запису державного виконавця на виконавчому листі належними доказами суду не доведено, тому суд не може визнати дії приватного виконавця незаконними, оскільки при відкритті виконавчого провадження приватний виконавець не має повноважень для перевірки достовірності вчинених на виконавчому листі написів попередніх державних виконавців.
Щодо вимог про скасування постанови від 22.03.2021 року про арешт і розшук майна і коштів боржника, то скаржником не зазначено жодних підстав для її скасування, не зазначено які дії приватного виконавця порушили його права, які саме права скаржника були порушені вказаною постановою від 22.03.2021 року, при цьому скарга не містить жодних обставин, посилання на докази, які би свідчили про порушення вимог закону приватним виконавцем при прийняття вказаної постанови.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, а у діях приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження не встановлено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оголошення повного тексту ухвали 28.04.2021 року о 15 год. 00 хв.
Суддя: Філіпова І. М.
Судове рішення № 96607003, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 23.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/6704/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: