Рішення № 96606897, 15.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.04.2021

Справа № 334/711/21

Провадження № 2/334/1678/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого – судді Козлової Н.Ю., при секретарі Зоріній С.П.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомірського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Віктороівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомірського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславович вчинено виконавчий напис № 45135 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за договором № 002-07013-190913 від 19 вересня 2013 року. Однак позивачем заборгованість по вказаному договору була погашена. Крім цього, вказує на те, що приватний нотаріус не переконався в тому, що позивачем було отримано письмову вимогу кредитора, відсутні докази, які підтверджують факт безспірності заборгованості, документи в підтвердження передачі вимоги до ТОВ ФК «Аланд». Просить виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

За клопотанням ОСОБА_1 10 березня 2021 року судом була постановлена ухвала про витребування у відповідача копії виконавчого напису № 45135 від 08.09.2020 року вчиненого приватним нотаріусом Житомірського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 88146,50 грн.; копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 45135 від 08.09.2020 року, копії документів, які підтверджують право набуття ТОВ «Фінансова компанія Аланд» право вимоги відносно Позивача на суму заборгованості 88146,50 грн.

Станом на час судового розгляду від ТОВ «Фінансова компанія Аланд» витребувані документи не надійшли.

Разом із цим, ОСОБА_1 надав до суду клопотання, відповідно до якого, він зазначив, що він від приватного виконавця Малкової М.В., яка є третьою особою у справі, отримав поштового листа, в якому знаходилися наступні документи: - копія заяви ТОВ «ФК «Аланд» про примусове виконання рішення, копія заяви № 002-07013-190913 від 19.09.2013 року, відповідно до якої ПАТ «Дельта Банк» видав йому кредитну картку та відповідно до заяви, строк кредитної лінії (строк дії договору 364 календарні дні), копія виконавчого напису від 08.09.2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Горай О.С.

Позивач долучив вказані документи до матеріалів судової справи.

Позивач зазначив, що відповідно до заяви № 002-07013-190913 від 19.09.2013 року, він від ПАТ «Дельта Банк» отримав кредитну картку на строк - 364 календарні дні. Сплата відсотків за користування кредитними коштами підписаною ним заявою про отримання кредитної картки не була передбачена, а тому їх нарахування та стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується, на користь ТОВ «ФК «Аланд», безпідставне.

В зв`язку із тим, що строк кредитування закінчився в 2014 році, ТОВ «ФК Аланд» пропустив трирічний строк позовної давності для звернення з вимогами до приватного нотаріуса. У виконавчому написі приватним нотаріусом безпідставно зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 рік. В цей період часу кредитний договір не діяв вже шість років та виконавчий напис було вчинено без урахування пропущеного у стягувача строку позовної давності. Заявою про отримання кредитної картки.

Позивач не погоджувався на зміну строку позовної давності. ОСОБА_2 документи окрім цієї заяви Позивач з ПАТ «Дельта Банк» не підписував.

Позивач зазначив, що вказані документи підтверджують, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису він, як боржник, не мав безспірну заборгованість перед стягувачем. Стягувачем пропущено строк позовної давності для звернення до приватного нотаріуса та безпідставно нараховані відсотки, які не передбачені умовами договору.

На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Малковою Марією Вікторівною відкрито виконавче провадження № 64035125.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно достатті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності

заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного СудуУкраїни від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61- 154св18.

Таким чином, встановлено, що Позивач заперечує факт наявності боргу, який зазначений у виконавчому документі, посилається на те, що Стягувачем пропущено строк позовної давності для звернення до приватного нотаріуса та безпідставно нараховані відсотки, які не передбачені умовами договору.

Крім цього, в процесі слухання справи не встановлено додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів згідно з Переліком, зокрема, відсутні докази, які підтверджують факт безспірності заборгованості, відсутнє повідомлення боржника про передачу вимоги від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Аланд».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову, а також 454,00 грн., які позивач сплатив за розгляд клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 45135, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомірського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЕДРПОУ 42642578, 01033, м. Київ, Вулиця Саксаганського, 14, офіс 301) заборгованість в розмірі 88146,50 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЕДРПОУ 42642578, 01033, м. Київ, Вулиця Саксаганського, 14, офіс 301) судовий збір у розмірі 1362,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Ю.Козлова