Рішення № 96606861, 13.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.04.2021

Справа № 334/2237/20

Провадження № 2/334/522/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Панасюри Н.С.,

представник позивача Сімонець Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», третя особа: Дніпровський відділ ДВС у м. Запоріжжі Південо-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ФІДОБАНК», третя особа: Дніпровський відділ ДВС у м. Запоріжжі Південо-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зняття арешту. В позові зазначив, що у грудні 2019 року, він дізнався про наявність арешту нерухомого майна, а саме 5/6 частин квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови головного державного виконавця Бєлка А.В., Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, постанова про арешт майна була винесена в рамках виконавчого провадження №28902552 на підставі виконавчого листа №2-447/2011 від 12.09.2011 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

Для вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна представник позивача звернувся до Вознесенівського відділу ДВС у м. Запоріжжя Південо-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Листом від 17.05.2020 року №34451 начальник відділу повідомив, що постановою про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2012 року, виконавче провадження №28902552 з примусового виконання виконавчого листа №2-447 від 12.09.2011 року передано для примусового виконання до Дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжі за місцем знаходження нерухомого майна. На запит представника позивача Дніпровський відділ ДВС у м. Запоріжжя Південо-Східне міжрегіональне управління Міністерства повідомив, що відділ не в змозі надати копії матеріалів виконавчого провадження, через знищення виконавчих проваджень. Крім того, повідомили, що наразі відносно позивача не перебувають відкриті виконавчі провадження.

Отже, відсутні правові підстави для продовження дії накладеного у 2011 році на майно позивача в рамках виконавчого провадження арешту, оскільки на даний час вищевказане виконавче провадження є закінченим, матеріали виконавчого провадження знищені, а арешт майна обмежує право Позивача мирно володіти своїм майном.

Позивач просить суд зняти арешт та заборону відчуження, нерухомого майна, що накладений на підставі постанови головного державного виконавця Бєлка А.В. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 29 вересня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстровий номер обтяження 11704959, виконавче провадження №28902552. Вилучити з Державного реєстру запис від 10.10.2011 року щодо арешту та заборону здійснювати відчуження майна належного ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , внесений на підставі постанови державного виконавця Бєлка А.В., Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 29 вересня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстровий номер обтяження 11704959, виконавче провадження №28902552.

Представник позивача Сімонець Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до наступних висновків.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 194508838 від 23.12.2019 року 5/6 частин квартири АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . (а.с.33-34)

Постановою від 30.09.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 28958059, винесеною головним державним виконавцем ВДВС ЗМУЮ Кохтенко Є.С. на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 11670443.

Постановою від 10.10.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 28902552, винесеною державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ Бєлка А.В. на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 11704959. (а.с. 33-34)

13.03.2020 року представник позивача ОСОБА_4 звернулася до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з квартири. (а.с. 37).

Листом №34431 від 17.03.2020 року за підписом начальника Сулаков Е.І. Вознесенівський ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив представнику позивача, що виконавче провадження ВП 28958059 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-639/2010 виданого 15.05.2011 року передано на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Запорізької області.

Виконавче провадження ВП 28902552 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-447 виданого 12.09.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СЕБ банк» 941116,13 грн. передано для примусового виконання до Дніпровського відділу ДВС у м. Запоріжжя, за місцем знаходження нерухомого майнаквартири АДРЕСА_2 , відповідно до постанови про закінчення від 14.06.2012 року. (а.с.38)

02.04.2020 року представник позивача ОСОБА_4 звернулася до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з квартири. (а.с. 39-40)

Листом №29057 від 14.03.2020 року за підписом начальника Проценко А.Ю. Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив представнику позивача, що 07.04.2016 року державним виконавцем Дорошенко К.В. було винесено постанову про відмову у відкритті провадження на підставі п.8 частини 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме в пакеті документів надісланих до Ленінського ВДВС ЗМУЮ відсутня довідка АБ та акт державного виконавця. (а.с. 41)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-XIV зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 наведеного Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У відповідності до приписів частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Згідно з частинами першою та другою статті 50 наведеного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У відповідності до частин третьої - п`ятої статті 60 наведеного Закону з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 4.11.1 пункту 4.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерстваюстиції України15.12.1999№ 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 (в редакції станом на час винесення постанови про повернення виконавчого документа) виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, зокрема якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не є закінченим. При цьому, державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Отже, на даний час арешт накладено на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 остановою від 30.09.2011 року за виконавчим провадженням ВП 28958059 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-639/2010 виданого 15.05.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Запорізької області Кохтенко Є.С.,реєстраційний номер обтяження 11670443 та Постановою від 10.10.2011 року про арешт майна боржника ВП 28902552, винесеною державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ Бєлка А.В., реєстраційний номер обтяження 11704959. (а.с. 33-34)

Представник позивача, посилається тільки на відсутність у Дніпровському ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкритих виконавчих проваджень відносно позивача, оскільки 07.04.2016 року державним виконавцем Дорошенко К.В. було винесено постанову про відмову у відкритті провадження.

Суд відхиляє посилання представника позивача, що арешт з майна боржника має бути знятий у судовому порядку, оскільки виконавчий документ відсутній у Дніпровському ВДВС і необхідність забезпечення виконання рішення шляхом накладення арешту відпала.

Так, випадки, з якими пов`язується зняття арешту з майна боржника прямо визначені приписами наведеного Закону, і винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу (тобто, коли рішення суду фактично не виконано), не є підставою для зняття накладеного арешту на майно боржника.

Оскільки повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляло його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №910/8019/15-г.

Положення Закону «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачало зняття арешту лише у випадку закінчення виконавчого провадження виконанням, або повернення виконавчого документу суду, який його видав. Повернення виконавчого документа стягувачеві не тягне зняття арешту, позаяк залишається невиконаним обов`язок, покладений на боржника судовим рішенням.

Згідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вище наведеного, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, про необхідність відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», третя особа: Дніпровський відділ ДВС у м. Запоріжжі Південо-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зняття арешту – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.04.2021.

Суддя: Баруліна Т. Є.