Ухвала суду № 96606073, 26.04.2021, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

26 квітня 2021 року Справа №370/3039/18

Суддя Макарівського районного суду Київської області Тандир О.В., розглянувши заяву

ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору,

в с т а н о в и в :

20.04.2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про повернення надміру сплаченого ним судового збору в розмірі 2050 грн. 80 коп.

В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 02.03.2019 року його позовна заява про визнання права власності на майно за набувальною давністю залишена без задоволення. При зверненні за даним позовом до суду, при визначенні ціни позову було допущено помилку внаслідок чого судовий збір було сплачено в більшому розмірі ніж передбачено законом. Так, відповідно до звіту про незалежну оцінку спірної частини домоволодіння його вартість становила 28785 грн. 00 коп. Грошова оцінка земельної ділянки для обслуговування домоволодіння площею 0,25 га, становила 48750 грн. 00 коп. Грошова ж оцінка земельної ділянки площею 0,30 га для ведення особистого селянського господарства встановлена в сумі 21021 грн. 00 коп. Тому ціна позову була встановлена в сумі 98556 грн. 00 коп. (28785 грн. 00 коп. + 48750 грн. 00 коп. + 21021 грн. 00 коп.). Таким чином при визначенні ціни позову була встановлена не вартість спірних Ѕ частин земельних ділянок в сумі 34885 грн. 50 коп. (48750 грн. 00 коп. + 21021 грн. 00 коп. = 669771 грн. 00 коп.), а їх повна вартість. Відтак ціна позову становить не 98556 грн. 00 коп., а фактично 63670 грн. 00 коп. (28785 грн. 00 коп. + 24375 грн. 00 коп. + 10510 грн. 50 коп.). Також, вважає, що вимога його позовної заяви про скасування в Державному реєстрі речових прав права власності за відповідачем на Ѕ частину спільного придбаного майна не є предметом для судового збору.

Зазначив, що на час прийняття позову до розгляду 03.12.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн. 00 коп., тому відповідно до вимог ст. ЗУ «Про судовий збір» та в перерахунку до ціни позову в сумі 63670 грн. 50 коп., йому необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., а не 2819 грн. 00 коп., як помилково було сплачено.

Враховуючи наведене та посилаючись на вимоги ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», просив повернути йому надміру сплачену суму судового збору в розмірі 2050 грн. 80 коп. (2819 грн. 20 коп. - 768 грн. 40 коп.)

Дослідивши письмові матеріалами справи, перевіряючи доводи заявника, приходжу до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області №370/3039/18 від 07.03.2019 року (а.с.88-90), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16.10.2019 року (а.с. 173-178) та, які залишені без мін постановою Верхового суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 року (а.с. 204-209), позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – залишено без задоволення.

Так, в позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 1/2 частину нерухомого майна (житловий будинок та дві земельні ділянки) на підставі набувальної давності відповідно до ст. 334 ЦК України, а також просив скасувати реєстрацію права власності на це майно за відповідачем.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Так, відповідно до Звіту про незалежну оцінку Ѕ частини домоволодіння, його вартість становить 28785 грн. 00 коп. (а.с. 28-32).

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,25 га її вартість становить 48750 грн. 00 коп. (а.с. 45-46).

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3003 га її вартість становить 21021 грн. 00 коп. (а.с. 47-48).

Таким чином ціна позову становить 63670 грн. 50 коп. (28785,00 + (48750,00+ 48750,00):2), тоді як позивачем було помилково вказано ціну позову 98556 грн. 00 коп., оскільки ним до ціни позову було включено повну вартість двох земельних ділянок замість Ѕ частини їх вартості.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом 29.10.2018 року.

Відповідно до ЗУ від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року становив 1762 грн. 00 коп., тоді як заявником при розрахунку судового збору було помилково взято суму 1921 грн. 00 коп.

Таким чином, виходячи з ціни позову 63670 грн. 50 коп., ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі мінімальної ставки судового збору, а саме 704 грн. 80 коп.

Поряд з тим, на момент ухвалення рішення у справі позовна заява містила і вимоги немайнового характеру про скасування реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704,80 грн.

Таким чином позивачу необхідно було сплати судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 704 грн. 80 коп. та за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 704 грн. 80 коп., а разом 1409 грн. 60 коп.

Поряд з тим позивачем було сплачено судовий збір згідно квитанції №0.0.1171646166.1 від 29.10.2018 (а.с. 1) в сумі 2819 грн. 20 коп.

Таким чином розмір надміру сплаченого судового збору становить 1409 грн. 60 коп. (2819,20-1409,60).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 2050 грн. 80 коп. підлягає частковому задоволеною, а саме в розмірі 1409 грн. 60 коп.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору №370/3039/18 – задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачену згідно квитанції №0.0.1171646166.1 від 29.10.2018 року АТ «КБ «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп.

В решті заявлених вимог заява не підлягає задоволенню.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Тандир