Ухвала суду № 96604956, 06.04.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/91/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Клименка О.А.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

представника потерпілих Пшеничного І.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

захисників Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Козлова Олександра Юрійовича про зміну запобіжного заходу, захисника обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 адвоката Козлова Олександра Юрійовича, захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката Сивової Яни Віталіївни, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Кравцова Вадима Миколайовича про зміну обов`язків домашнього арештупо кримінальному провадженню, внесеному 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 відносно:

ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588.

Прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів, які він мотивував наступним. Підставою для обрання та продовження під час судового розгляду запобіжних заходів відносно обвинувачених була наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України. Вважає, що вказані підстави не зменшились та продовжують мати місце на даний час. Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) підтверджується складеним та направленим до суду обвинувальним актом, в якому викладені як фактичні обставини, так і роль та участь обвинувачених у вчиненні злочинів. Крім зазначеного, обґрунтованість підозри (обвинувачення) підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами: протоколами оглядів та обшуків, слідчих експериментів, висновками експертиз, матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів та НСРД, даними в судовому засіданні показами потерпілих та свідків. Вказані в клопотаннях особи обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), які згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, ОСОБА_6 не має постійного місця проживання, дітей, не одружений, ОСОБА_10 не має постійного місця мешкання, не одружений, дітей на утриманні не має, ОСОБА_3 не одружений, дітей на утриманні не має, після засудження в 2014 році до покарання у вигляді позбавлення волі ухилявся від відбуття покарання, офіційно перебував у розшуку, є особою, засудженою за вчинення іншого тяжкого злочину до покарання у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_11 постійного місця мешкання не має, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у них стійких соціальних зв`язків. У разі не продовження строку тримання під вартою або обрання іншого виду запобіжного заходу, перебуваючи та вільно пересуваючись на свободі, обвинувачені зможуть безперешкодно змінити місце проживання і тим самим переховуватись від суду. Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків підтверджується тим, що вина обвинувачених в даному кримінальному провадженні доводиться, в тому числі, поясненнями потерпілих, свідків, які викривають їх в скоєнні злочину, і анкетні дані яких відомі обвинуваченим. Оскільки не встановлені всі особи, які причетні до злочину, скоєного відносно ОСОБА_13 , у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , і які також обвинувачуються в організації озброєної банди та участі в ній, до складу якої входять ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , в разі обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу вони зможуть спілкуватися з даними особами та відповідно перешкоджати кримінальному провадженню. Просив продовжити запобіжні заходи, застосовані до обвинувачених раніше.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Козлов О.Ю. звернувся до суду з клопотанням про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу, зазначивши, що ОСОБА_3 тримається під вартою з 07 лютого 2019 року, тобто майже 2 роки 2 місяці. Відповідно до практики ЄСПЛ зі спливом часу ризики зменшуються і в цьому випадку існує презумпція звільнення особи з-під варти. Враховуючи, що досліджені всі докази обвинувачення, можливо зробити висновок про відсутність доказів, які би свідчили про те, що ОСОБА_3 переховувався або має намір переховуватися від суду. Аналізуючи досліджені матеріали НСРД, можна зробити висновок, що ОСОБА_3 не тільки не переховувався від органів досудового розслідування, а й умисно йшов на контакти та спілкування з працівниками поліції, в тому числі – начальником департаменту карного розшуку МВС України, сприяв досудовому розслідуванню, разом зі співробітниками поліції відвідував у ІТТ м. Запоріжжя ОСОБА_6 . Зазначені обставини спростовують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. За час проведення досудового розслідування та судового розгляду жоден з потерпілих або свідків не заявили про тиск на них з боку ОСОБА_3 . Жоден свідок та потерпілий не надавав будь-яких показів відносно ОСОБА_3 , що фактично виключає необхідність ОСОБА_3 тиснути на потерпілих або свідків з метою помсти або з метою зміни ними показів. Допитаний судом свідок сторони захисту взагалі спростував обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України. Погрози на адресу потерпілої ОСОБА_1 та свідків прокурор пов`язував з іншими учасниками судового розгляду, а не з ОСОБА_3 . Якщо ці погрози і мали місце, ОСОБА_3 в той час перебував під вартою. Вищезазначене повністю спростовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення мала можливість надати суду будь-які докази або процесуальні документи, які підтверджують наявність інших осіб, причетних до вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_3 , однак, цього не зроблено і до теперішнього часу, тобто в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про наявність невстановлених осіб, які причетні до вчинення інкримінованих ОСОБА_3 злочинів. Обвинуваченому також не інкримінується змова з невстановленими особами на вчинення кримінальних правопорушень. Таким чином, матеріалами кримінального провадження спростовується ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час судового провадження змінено з тримання під вартою на домашній арешт запобіжні заходи 7 обвинуваченим і жоден з них визначені судом обов`язки не порушує, а тому за аналогією є всі підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 . Останній має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем тримання, має міцні соціальні зв`язки, непрацездатну мати, яка потребує допомоги і стан здоров`я якої під час перебування ОСОБА_3 під вартою суттєво погіршився. Враховуючи вищезазначене, наразі є всі підстави для зміни обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м`який, просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на особисте зобов`язання, домашній арешт або заставу.

Крім зазначеного, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат Козлов О.Ю. звернувся до суду з клопотанням про зміну вказаному обвинуваченому часу перебування під домашнім арештом. Захисник зазначив, що ухвалою суду від 16 грудня 2020 року ОСОБА_12 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Вказаний запобіжний захід ОСОБА_12 сумлінно виконує, порушень не допускає. Просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_12 повинен забезпечувати не тільки своє існування, а і утримувати дружину та двох малолітніх дітей 2015 і 2019 року народження. На даний час у ОСОБА_12 наявна можливість працевлаштування до ТОВ «НВП «Нова нагрівальна технологія», однак, для цього необхідно змінити йому час перебування під домашнім арештом. Крім зазначеного, просив врахувати, що вказаний обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, та просив змінити час перебування ОСОБА_12 під домашнім арештом, поклавши на нього обов`язок перебувати вдома з 22 год. 00 хвил. по 07 год. 00 хвил. наступного дня.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченим раніше обраних їм запобіжних заходів з викладених в клопотаннях підстав, проти задоволення клопотань захисників заперечував.

Представник потерпілих Поплавських просив клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотань захисників просив відмовити.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала позицію прокурора.

Представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат Бубнов Д.Ю. клопотання прокурора просив задовольнити, в задоволенні клопотань захисників – відмовити в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Захисник обвинувачених Матюшина А.В., Власюка В.В., Зеленкіна Д.Д., ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 адвокат Козлов О.Ю. в задоволенні клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою просив відмовити, обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 просив змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний. Пояснив, що клопотання прокурора знову є ідентичними, наявність ризиків, що виправдовують обрані обвинуваченим запобіжні заходи, прокурором не доведено. ОСОБА_3 в розшуку не перебував, доказів його вини органом досудового розслідування суду не надано. ОСОБА_12 має двох малолітніх дітей, дружину, яких необхідно забезпечувати. ОСОБА_5 проживає з матір`ю та бабою, не має підстав для зміни місця проживання. У ОСОБА_11 є сім`я, яку необхідно забезпечувати, він має намір працевлаштуватись. Жоден зі свідків не підтвердив причетності вказаних обвинувачених до злочинів, в скоєнні яких вони обвинувачуються. Про причетність обвинуваченого ОСОБА_6 до скоєння злочину показували троє свідків, які є зацікавленими. Згідно з поясненнями допитаних свідків сторони захисту проведені органом досудового розслідування впізнання є незаконними. Просив змінити ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 запобіжні заходи на більш м`які, а також задовольнити клопотання про зміну часу домашнього арешту відносно інших підзахисних.

Захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвокат Сивова Я.В. підтримала думку адвоката Козлова О.Ю. Проти продовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечувала, але просила змінити час перебування обвинувачених вдома та встановити заборону покидати місце проживання з 23 год. однієї доби до 07 год. наступної доби. Захисник пояснила суду, що обвинувачені виконують всі покладені на них обов`язки, відомості про порушення ними виконання обраного щодо них запобіжного заходу відсутні. ОСОБА_8 працює поза межами місця свого проживання, його робота пов`язана з відрядженнями. Він має малолітню дитину, можливість належним чином виконувати трудові обов`язки впливає на розмір доходу, необхідного для утримання дитини. ОСОБА_7 є засновником підприємства, основним видом діяльності якого є будівництво, що також передбачає наявність відряджень. Обвинувачений має родину, мати похилого віку, яка проживає в м. Павлограді. Для ефективного ведення господарської діяльності, можливості належного утримання сім`ї та фізичної допомоги матері є необхідність зменшення перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом в нічний час. Обвинувачений ОСОБА_9 проживає з матір`ю похилого віку, яка отримує незначну пенсію, потребує лікування. ОСОБА_9 працевлаштований неофіційно, але він працює і вимушений виїжджати у відрядження в межах області. Обсяг виконаних завдань впливає на отримання ним доходів. Крім зазначеного, в зв`язку з відсутністю у нього автотранспорту обвинувачений вимушений пересуватись громадським транспортом, що викликає певні труднощі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Кравцов В.М. заперечував проти задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 обрано 29 травня 2020 року, тобто він триває більше, ніж 6 місяців, як встановлено ч. 6 ст. 181 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_4 має багатодітну сім`ю, утримує родину, є керівником підприємства. Час знаходження обвинуваченого вдома, встановлений судом, обмежує можливість ОСОБА_4 повноцінно працювати та виконувати обов`язки керівника підприємства, яке працює до 23 год. Просив встановити час перебування обвинуваченого ОСОБА_4 вдома в нічний час з 00 год. до 07 год. Крім зазначеного, пояснив, що ОСОБА_4 за 11 місяців не допустив жодного порушення під час застосування до нього електронного засобу контролю. Обвинувачений має ряд захворювань, потребує медичного обстеження, в тому числі – проведення МРТ, для чого необхідно зняти засіб контролю. Просив при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу не застосовувати до ОСОБА_4 ЕЗК.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Прокопцев С.В. підтримав позицію адвоката Кравцова В.М. та просив врахувати бездоганну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Плотниченко М.М. погодився з думкою інших захисників, проти продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з раніше визначеними судом обов`язками не заперечував. Обвинувачені підтримали клопотання своїх захисників, в задоволенні клопотань прокурора просили відмовити.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 09 квітня 2021 року включно; обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначеними обов`язками, строком на два місяці – по 09 квітня 2021 року включно.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані судом під час продовження обвинуваченим запобіжних заходів.

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_10 , ОСОБА_5 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_4 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_3 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Таким чином, всі обвинувачені обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено строки покарання, починаючи з 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.

Однак, цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Вирішуючи попередні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд встановив, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. При вирішенні клопотань прокурора судом було враховано тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд погоджується з думкою прокурора, що у разі не продовження обраних обвинуваченим запобіжних заходів останні, будучи обізнаним про місце проживання свідків, матимуть реальну можливість шляхом застосування насильства або погрози його застосування незаконно впливати на них. Крім зазначеного, обвинувачені, перебуваючи на волі матимуть можливість спілкуватись із невстановленими під час досудового розслідування особами, що причетні до вчинення злочинів, і тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Відомості, що характеризують вказаних обвинувачених, враховувались судом раніше під час продовження обвинуваченим запобіжного заходу.

Доказів того, що на даний час відбулись суттєві зміни у соціальних зв`язках обвинувачених чи виникли інші обставини, ніж ті, що були враховані під час обрання обвинуваченим запобіжних заходів та при їх продовженні, які б доводили те, що заявлені раніше ризики на даний час зменшилися, обвинуваченими та їх захисниками надано не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів.

Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по даному кримінальному провадженню існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім зазначеного, колегія суддів вважає, що захисником обвинуваченого ОСОБА_12 доведено необхідність зміни обвинуваченому обов`язку не покидати місце проживання цілодобово.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 16 грудня 2020 року останньому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. За цей час обвинувачений будь-яких порушень встановлених йому ухвалою суду обов`язків не порушував. ОСОБА_12 має двох малолітніх дітей – ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які потребують матеріального забезпечення. Крім зазначеного, ОСОБА_14 необхідне санаторне лікування, що потребує додаткових коштів. Згідно з довідкою ТОВ НВП «Нова нагрівальна технологія» від 01 квітня 2021 року № 31/ок підприємство підтверджує готовність прийняти на роботу ОСОБА_12 після випробувального терміну на посаду менеджера.

Враховуючи зазначене, колегія суддів задовольняє клопотання адвоката Козлова О.Ю. та продовжує обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначеними обов`язками, із забороною залишати місце проживання у період часу з 22.00 год. однієї доби до 07 год. наступної доби.

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвоката Сивової Я.В. та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Кравцова В.М. про зміну обов`язків домашнього арешту, а саме – часу, протягом якого заборонено покидати місце мешкання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки визначений раніше час нічного арешту є достатнім для виконання обвинуваченими трудових обов`язків.

Крім зазначеного, колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Кравцова В.М. про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, зважаючи на той факт, що обраний судом обов`язок відповідає тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого.

В той же час слід зазначити наступне.

Згідно з направленням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району м. Києва» ОСОБА_4 , необхідно зробити магнітно-резонансну томографію хребта.

У відповідності з Правилами технічної безпеки проведення досліджень магнітно-резонансним томографом знаходження в приміщенні кімнати сканування (тим більше перебування в тунелі пристрою у якості пацієнта) з феромагнітними чи електронно-радіочастотними пристроями заборонено в зв`язку із загрозою травмування пацієнта або можливістю виходу з ладу апарату.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зняття з обвинуваченого ОСОБА_4 електронного засобу контролю під час проведення МРТ.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Козлова Олександра Юрійовича про зміну запобіжного заходу відмовити.

В задоволенні клопотань захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_11 адвоката Козлова Олександра Юрійовича, захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката Сивової Яни Віталіївни, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Кравцова Вадима Миколайовича про зміну обов`язків домашнього арештувідмовити.

Клопотання адвоката Козлова Олександра Юрійовича про зміну обов`язків домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_12 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 днів по 04 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 04 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк тримання під вартою на 60 днів по 04 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з раніше визначеними обов`язками строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю з визначеними обов`язками із забороною залишати місце проживання у період часу з 22 години 00 хвилин однієї доби до 07 години 00 хвилин наступної доби строком на два місяці, тобто по 06 червня 2021 року включно.

На час проведення магнітно-резонансної томографії хребта обвинуваченому ОСОБА_4 зобов`язати відповідальну особу зняти з ОСОБА_4 електронний засіб контролю.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Судді О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян