Рішення № 96604737, 31.03.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3138/20

Провадження № 2/309/1625/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Довжанин М.М.

за участю секретаря судових засідань – Томищ Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Юрія Георгійовича, АТ «Державний ощадний банк України» про зняття арешту банківських карток, на які зараховується заробітна плата та пенсія,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Ю.Г., АТ «Державний ощадний банк України», в якому просить скасувати арешт, накладений на картковий рахунок НОМЕР_1 (пенсійний) та картковий рахунок НОМЕР_2 (зарплатний) та зобов`язати АТ «державний ощадний банк України» розблокувати вказані карткові рахунки.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що постановою про арешт коштів боржника від 16.04.2020 року було накладено арешт на грошові кошти боржника, в тому числі на банківські рахунки, на які зараховується заробітна плата та пенсія позивачки.

14.05.2020 року постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звернено стягнення на доходи позивачки у розмірі 20% із заробітної плати у Боронявській сільській раді та 20 % із пенсії у ПФУ у м. Хуст.

Постановою про арешт коштів боржника від 16.04.2020 року накладено арешт на грошові кошти боржника що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та / або звернення стягнення на які заборонено законом, та коштів , які надходять як соціальні виплати, пенсія, стипендія, заробітна плата, що належать боржнику.

Фактично приватний виконавець у постанові про арешт коштів боржника зазначив на які рахунки не слід накладати арешт. Однак Ощадбанком накладено арешт та заблоковано її зарплатний та пенсійний карткові рахунки.

Накладення арешту на карткові рахунки на які проводиться перерахування заробітної плати та пенсії призвело до їх блокування, що повністю унеможливило отримання позивачкою заробітної плати та пенсії. Тобто її фактично позбавлено можливості користуватися та отримувати заробітну плату і пенсію.

Такі дії банку вважає незаконними, оскільки залишили її без засобів до існування.

Вона зверталась до відповідачів з вимогою про зняття арешту із зазначених вище рахунків, але отримала відмову у задоволенні її звернення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. До суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Ю.Г. та представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що стверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Причини неявки суду невідомі. Відзив чи заперечення проти позову від відповідачів не надходили.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Ю.Г. від 16.04.2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №61865167 при примусовому виконанні судового наказу №2-н-235/2009, виданого 21.08.2009 року Хустським районним судом Закарпатської області про стягнення з божника, яким є ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» заборгованості 151289,79 грн., було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та коштів, які надходять як соціальні виплати, пенсія, стипендія, заробітна плата, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витратах виконавчого провадження 166638,65 грн.

Відповідно до довідки № 481 від 03.06.2020 року, виданої ТВБВ №10006/0114 філії – Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_1 рахунки: НОМЕР_1 є пенсійним, НОМЕР_2 є зарплатним, тобто зазначені рахунки було відкрито для зарахування зазначених видів виплат позивачці.

На підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника проводяться стягнення у розмірі 20% із заробітної плати, яку позивачка отримує у Боронявській сільській раді та 20% з її пенсії у Пенсійному фонді України, що стверджується довідками наявними у матеріалах справи.

Накладення арешту на карткові рахунки, на які проводиться перерахування заробітної плати та пенсії призвело до їх блокування, що повністю унеможливило отримання позивачкою заробітної плати та пенсії.

29.09.2020 року позивачка звернулася з заявою до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Ю.Г., в якій просила зняти арешт з рахунків, належних їй, що мають спеціальний режим використання та звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (спірні рахунки).

Листом приватного виконавця від 02.10.2020 року за № 2539 позивачці було відмовлено в задоволенні заяви про зняття арешту, яку відповідач обґрунтував тим, що ним у постанові було визначено «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та коштів, які надходять як соціальні виплати, пенсія, стипендія, заробітна плата.» та визначено, що арешт з коштів може бути знятий тільки за рішенням суду.

13.10.2020 року позивачка звернулася до АТ «Державний ощадний банк України», в якій просила в зв`язку з неправомірними діями працівників АТ «Державний ощадний банк України», що призвели до арешту двох її рахунків, що призначені для зарахування заробітної плати та пенсії, зняти арешт з даних рахунків.

21.10.2020 року листом №46-09/3643-69804/2020-00/вих. АТ «Державний ощадний банк України» відмовив позивачці в знятті арешту з рахунків у зв`язку з відсутністю в діях працівників банку порушень та порадив звернутися до приватного виконавця.

Позивачкою надано виписки по карткових рахунках, з яких встановлено, що картковий рахунок НОМЕР_2 призначений для зарахування заробітної плати, а картковий рахунок НОМЕР_1 призначений для зарахування пенсії.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до п. 9.11. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України 21 січня 2004 № 22 Банк здійснює зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (посильним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованими або цінними листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовуються для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Відповідно до ч.2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Обов`язок контролю накладення арешту на кошти боржника покладається на фінансову установу, яка обслуговує рахунок боржника. У разі, якщо виконавцем накладено арешт на кошти, що знаходяться на спеціальному рахунку, рахунку зі спеціальним режимом використання або на кошти, стягнення яких заборонено законом, - фінансова установа, що обслуговує такий рахунок, зобов`язана повідомити виконавцеві такі обставини та повернути постанову про арешт коштів без виконання (ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок, умови та підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою виконавця. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, пенсії та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростували доводи позовної заяви не надано.

Таким чином, на рахунки, на які накладено арешт, позивачці ОСОБА_1 надходить заробітна плата та пенсія, при цьому, як вбачається з матеріалів справи стягнення на дані кошти проводиться лише у розмірі 20%, тому арешт цих рахунків та коштів на них порушує майнові права позивачки. З огляду на наведене, арешт рахунків слід скасувати.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 247, 258-268, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Юрія Георгійовича, АТ «Державний ощадний банк України» про зняття арешту банківських карток, на які зараховується заробітна плата та пенсія – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на картковий рахунок НОМЕР_1 (пенсійний) та картковий рахунок НОМЕР_2 (зарплатний) та зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» розблокувати вказані карткові рахунки.

Стягнути солідарно з приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Юрія Георгійовича та АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 860,80 (вісімсот шістдесят) гривень 80 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хустського районного суду Закарпатської області.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М.М.