Рішення № 96604648, 14.04.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/707/21

Провадження № 2/309/203/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Вайнраух Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняття його з реєстраційного обліку.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20.12.1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Хустської районної ради народних депутатів №263 від 06.12.1989 року позивачці ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_3 належав на праві особистої власності жилий будинок по АДРЕСА_1 в рівних по 1/2 частинах.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2118 від 06.11.2017 року та сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №102721800 від 06.11.2017 року. Відповідно до вказаних документів, позивачка ОСОБА_1 успадкувала за чоловіком ОСОБА_4 1/4 частку житлового будинку з надвірними побудовами, а 1/4 частку спадкового майна за померлим ОСОБА_5 прийняла їх донька ОСОБА_6 .

У житловому будинку зареєстровані: позивачка ОСОБА_1 , 1955 року народження; її дочка ОСОБА_6 , 1988 року народження; зять ОСОБА_2 , 1980 р.н., внук ОСОБА_7 , 2009 р.н., внучка ОСОБА_8 , 2012 р.н., що стверджується довідкою Хустської міської ради Крайниківського старостинського округу №30 від 03.02.2021 року.

Відповідач ОСОБА_2 більше року фактично не проживає у будинку позивачки, що стверджується актом обстеження житлово- побутових і матеріальних умов помешкання АДРЕСА_1 від 05.02.2021 складеним депутатом Хустської міської ради Лукач Василем Васильовичем.

Відповідач розірвав шлюб із донькою позивачки, будинок не утримує, не сплачує комунальні послуги, чим порушує права позивачки на користування та розпоряджання майном, яке належить їй на праві власності. Реєстрація відповідача ОСОБА_2 у будинку позивачки створює їй перешкоди у користуванні майном.

Позивачка просить ухвалити рішення про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 – донька позивачки, співвласник спадкового майна за померлим батьком ОСОБА_4 , подала суду заяву в якій ствердила той факт, що її колишній чоловік – відповідач ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 , де вони з позивачкою зареєстровані та фактично проживають, більше року не проживає, не сплачує комунальні послуги на утримання будинку, не заперечила щодо зняття його з реєстраційного обліку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позов, не заперечив позовних вимог, не подав до суду клопотання про розгляд справи за її участю.

Представник третьої особи без самостійних вимог: виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області М. І.Сабадош подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, не заперечив щодо задоволення позову.

Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20.12.1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Хустської районної ради народних депутатів №263 від 06.12.1989 року позивачці ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_3 належить на праві особистої власності жилий будинок по АДРЕСА_1 в рівних по 1/2 частинах.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2118 від 06.11.2017 року та сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №102721800 від 06.11.2017 року. Відповідно до вказаних документів, позивачка ОСОБА_1 успадкувала за чоловіком ОСОБА_5 1/4 частку житлового будинку з надвірними побудовами, а 1/4 частку спадкового майна за померлим ОСОБА_5 прийняла їх донька ОСОБА_6 .

У житловому будинку зареєстровані: позивачка ОСОБА_1 , 1955 року народження; її дочка ОСОБА_6 , 1988 року народження; зять ОСОБА_2 , 1980 р.н., внук ОСОБА_7 , 2009 р.н., внучка ОСОБА_8 , 2012 р.н., що стверджується довідкою Хустської міської ради Крайниківського старостинського округу №30 від 03.02.2021 року.

Відповідач ОСОБА_2 – колишній зять позивачки, після розірвання шлюбу із донькою позивачки залишив будинок, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується актом обстеження житлово-побутових матеріальних умов помешкання АДРЕСА_1 від 05.02.2021 складеним депутатом Хустської міської ради Лукач Василем Васильовичем (а.с.16).

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.71 ЖК України суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

У відповідності до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Враховуючи наведене, реєстрація відповідача ОСОБА_2 є перешкодою для користування і розпорядження власністю позивачки, що є порушенням її права вільного розпоряджання своєю власністю.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .

Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації в будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 908 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Волощук О.Я.