Ухвала суду № 96604261, 26.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3686/14-ц

Ужгородський міськрайонний суд

У Х В А Л А

26.04.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Бенца К.К.

при секретарі – Бота О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», стягувач Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» , боржник ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі №308/3686/14-ц по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконавчому листі №308/3686/14-ц по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року в розмірі 8829,13 грн. та судових витрат в розмірі 243,60 грн.

Заява мотивована тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року в розмірі 8829,13 грн., з яких 3000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 449,13 грн. – заборгованість по сплаті відсотків, 1680,00 – заборгованість по комісії, 3700,00 грн. – штрафні санкції та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 року №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", з 27.05.2015 року почато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк».

25.12.2015 року було видано виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 який було отримано стягувачем.

02.09.2016 року виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 пред`явлено до виконання.

15.09.2016 року в Ужгородському МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження №52206501 з примусового виконання виконавчого листа №308/3686/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999- 00057712/1 від 04.07.2013 року в розмірі 8829,13грн., та судових витрат в розмірі 243,60грн.

30.06.2017 року відповідно до листа Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного МУМЮ (м.Івано-Франківськ) №17-52206501 від 23.10.2020 року, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

31.03.2020 року за результатами відкритих торгів (аукціону) між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №126 ПАТ «Імексбанк» відступив новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» право вимоги за кредитним договором №999- 00057712/1 від 04.07.2013 року.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2020 року №1579 з 31.08.2020 року відкликано повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» делеговані Матвієнку Андрію Анатолійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.06.2020 року № 1177 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Імексбанк». Ліквідація АТ «Імексбанк» здійснюється Фондом безпосередньо.

В результаті цього виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», у виконавчому листі №308/3686/14-ц на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт».

Посилаючись на викладені обставини та на приписи ст.442 ЦПК України заявник просив замінити первісного стягувача ПАТ «Імексбанк» на його правонаступника -ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» - у виконавчому листі №308/3686/14-ц виданому Ужгородським міськрайонним судом.

В судове засідання представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» не з`явився, надіслав на адресу суду заяву згідно якої просив суд провести розгляд заяви про заміну сторони стягувача без участі представника заявника.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" за №8800026636065, про причини неявки суд не повідомила.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи та інших осіб на підставі наданих матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, наведені заявником підстави для заміни сторони виконавчого провадження, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23.05.2014 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено судове рішення за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року в розмірі 8829,13 грн., з яких 3000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 449,13 грн. – заборгованість по сплаті відсотків, 1680,00 – заборгованість по комісії, 3700,00 грн. – штрафні санкції та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Рішення набрало законної сили.

На виконання даного рішення Ужгородським міськрайонним судом 25.12.2015 року видано виконавчий лист, який надіслано судом на адресу ПАТ «Імексбанк» .

Як встановлено судом, в Ужгородському МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебував на виконанні виконавчий лист №308/3686/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999- 00057712/1 від 04.07.2013 року в розмірі 8829,13грн., та судових витрат в розмірі 243,60 грн.

30.06.2017 року відповідно до листа Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного МУМЮ (м.Івано-Франківськ) №17-52206501 від 23.10.2020 року, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

31.03.2020 року за результатами відкритих торгів (аукціону) між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №126 ПАТ «Імексбанк» відступив новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» право вимоги за кредитним договором №999- 00057712/1 від 04.07.2013 року.

Таким чином, внаслідок укладення вищезазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» стало правонаступником ПАТ «Імексбанк» та набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №999- 00057712/1 від 04.07.2013 року який був предметом розгляду цивільної справи №308/3686/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999- 00057712/1 від 04.07.2013 року.

Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником . Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець .

Відповідно до ч.5 ст. 442ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні,так і до відкриття провадження,на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження єпершою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги),а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав,якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК);дарування (ч.2 ст.718 ЦК);факторингу (гл73 ЦК).

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником , не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання , яке передається,на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 20.11.2013 по справі N6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про наданняйому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора перехо дять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України.

Дані висновки відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України №6-122цс13 від 20.11.2013 року.

Аналогічні висновки міститься у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, в постанов і Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 та в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 166/822/19.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Окрім того слід зазначити, що забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За таких обставин,суд приходить до висновку,що заява відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження»,а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512,514 Цивільного кодексу України, ст. ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України,ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», стягувач Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі №308/3686/14-ц видане по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (ЄДРПОУ-20971504) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ- 40997279, місцезнаходження: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 228 Б) у виконавчому листі №308/3686/14-ц про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» суму заборгованості за кредитним договором №999-00057712/1 від 04.07.2013 року в розмірі 8829,13 грн., з яких 3000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 449,13 грн. – заборгованість по сплаті відсотків, 1680,00 – заборгованість по комісії, 3700,00 грн. – штрафні санкції та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.п. 15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца