Вирок № 96604184, 27.04.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/93/21

Провадження № 1-кп/307/9/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю: прокурора Варга В.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12020070160000629, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, із вищою освітою, вчельку Тячівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, раніше не судиму, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених стст. 358 чч. 1, 4 та 190 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період з 05.07.1997 по 14.12.2017 року, точний час досудовим слідством не встановлений, ОСОБА_1 внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документу – державного акту на право приватної власності на землю ІV-ЗК № 032955 від 05.11.1997 - , про те, що на підставі рішення Тячівської міської ради № 195 від 31.10.1997 їй належить на праві власності земельна ділянка площею 0.30 га., з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства на території Тячівської міської ради, урочище «Варош-Вейг» та внесла у вказаний документ контури земельної ділянки, відомості про площу, розміри сторін та опис меж, хоча вказаний державний акт підтверджував її право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0.119 га, яка розташована на території Тячівської міської ради в урочищі «Варош-Вейг».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 358 ч. 1 КК України – підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім цього у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_1 надала підроблений державний акт на право приватної власності на землю ІV-ЗК № 032955 ФОП ОСОБА_2 та замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі чого державним реєстратором відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тячівському районі ОСОБА_3 14.12.2017 внесенні дані про формування земельної ділянки площею 0.30 га, на землях комунальної власності до Єдиної державної геоінформаційної системи Державного земельного кадастру, та присвоєно кадастровий номер 21244110100:06:003:0021, після цього 28.12.2017 вказаний державний акт передала приватному нотаріусу ОСОБА_4 , яким було оформлено договір дарування з ОСОБА_5 , про що було внесено відомості в Реєстр нотаріальних дій за № 1182 від 28.12.2017 та внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 358 ч. 4 КК України – використання завідомо підробленого документу.

Набувши право власності на земельну ділянку площею 0.30 га, за кадастровим номер 21244110100:06:003:0021, на підставі підробленого Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 032955 від 05.11.1997, ОСОБА_1 спричинила Тячівській міській раді матеріальну шкоду на суму 193200 гривень.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 190 ч. 2 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), що завдало значної шкоди потерпілому.

Згідно примітки до ст. 185 КК України у статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сума 193200 гривень станом на грудень 2017 року більше ніж у 227 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (1700 : 2 = 850 193200 : 850 = 227.29).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю.

Представник Тячівської міської ради Титов Д.А. надав суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у його відсутності.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю. Крім її особистого визнання це стверджується наступними доказами.

Із протоколу заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_6 від 25.06.2020 вбачається, що в період з 1997 року по червень 2019 року, невідома особа підробила документ – технічну документацію та в подальшому незаконно оформила право власності на земельну ділянку, яка розташована в урочищі «Варош-Вейг», площею 0.10 га, в м. Тячів, яка належить ОСОБА_7 , мешканці АДРЕСА_2 , чим самим завдала їй матеріальних збитків.

Архівним витягом з рішення Тячівської міської ради від 16.04.1991 та розпорядженням голови Тячівської РДА № 440 від 03.09.2007 стверджено, що ОСОБА_6 надано земельну ділянку площею 0.10 га, для ведення особистого селянського господарства, в урочищі «Варош-Вейг» у м. Тячів.

Із рішення Тячівської міської ради № 195 від 31.10.1997 вбачається, що ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.12 га в урочищі ОСОБА_8 .

Належним чином засвідченою копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЗК № 032955 від 05.11.1997, наданого Тячівською міською радою, вбачається, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0.119 га в урочищі Варош-Вейг.

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 032955 від 05.11.1997, ОСОБА_1 на підставі рішення Тячівської міської ради № 195 від 31.10.1997, належать земельні ділянки площею 0.119 га та 0.600 га, в урочищі Варош-Вейг на території Тячівської міської ради. Згідно схими земельних ділянок у цьому ж акті обвинуваченій належать 4 земельні ділянки загальною площею 0.199 га.

Висновком експерта № 15/224 від 07.12.2020 стверджено, що ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:06:003:0021, визначена методом, що ґрунтується на зіставленні цін продажу подібних об`єктів, станом на 29.12.0217, могла становити 193200 гривень

Таким чином, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які повністю узгоджуються між собою і не суперечать один одному, суд приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення передбачені стст. 358 чч. 1, 4 та 190 ч. 2 КК України.

Обираючи обвинуваченій покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: щиро розкаялася, по місцю проживання характеризується позитивно; обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно висновку органу пробації ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та її небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи наведені пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченої, тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції статей 358 ч.ч. 1, 4 та 190 ч. 2 КК України в редакції що діяли на момент вчинення кримінальних правопорушень (14.12.2017).

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ст. 124 ч. 2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченої на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи 2615.20 грн та за проведення оціночно-земельної експертизи 3922.80 грн в дохід держави.

За таких обставин, керуючись стст. 368, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених стст. 358 чч. 1, 4 та 190 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу:

за ст. 358 ч. 1 КК України у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 2550 гривень);

за ст. 358 ч. 4 КК України у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень);

за ст. 190 ч. 2 КК України у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 1360 гривень).

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 2550 гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у сумі 6538 (шість тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень за проведення експертиз.

Речові докази: договір дарування земельної ділянки від 28.12.2017, копію державного акту на право приватної власності на землю IV-ЗК № 032955, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером 21244110100:06:003:0021, поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 21244110100:06:003:0021 – залишити при матеріалах кримінального провадження; книгу № 1 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Тячівської міської ради народних депутатів – залишити у Відділі у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В.І. Гримут