Рішення № 96604067, 15.04.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/56/21 Провадження № 2/304/160/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/56/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє як законний представник в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Перечинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про оспорювання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд із вищезазначеним позовом, в якому просить виключити з актового запису № 2 від 29 січня 2013 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, відомості про нього, ОСОБА_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свою позицію мотивує тим, що 09 грудня 2020 року Перечинським районним судом Закарпатської області видано судовий наказ у справі № 304/1419/20, яким вирішено стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 листопада 2020 року і до досягнення повноліття. Копію зазначеного судового наказу та матеріали справи № 304/1419/20 він отримав 26 грудня 2020 року. Ознайомившись із ними, дізнався про те, що відповідно до свідоцтва про народження його вказано батьком невідомої особи - ОСОБА_3 . Із цим він категорично не погоджується, виходячи з наступного. Так, 01 листопада 2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб. До 08 січня 2009 року вони проживали по АДРЕСА_1 , однак 09 січня того ж року після чергової сварки ОСОБА_2 зібрала речі і поїхала до свого місця проживання на Закарпатті. Після цього вони більше не бачилися. Шлюб між ними юридично був розірваний тільки 18 серпня 2009 року і після розірвання такого відповідач прізвище не змінювала. При цьому, під час звернення до Перечинського районного суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_2 умисно ввела суд в оману щодо батька дитини, не повідомивши обставини, коли вона востаннє бачила його, ОСОБА_1 . Оскільки версія відповідача щодо його батьківства є необґрунтованою, так як період між датою їх останньої зустрічі та народженням дитини складає 11 місяців 2 дні, що свідчить про те, що батьком дитини є інша людина, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім цього, залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Перечинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі. Крім цього, у спростування батьківства позивача надала тест ДНК.

У підготовче судове засідання представник Перечинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не з`явилася, подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, вирішення такої залишила на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Встановлено, що 01 листопада 2008 року у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб, який 18 серпня 2009 року між сторонами розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 320 (а. с. 7, 8).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьком якого у актовому записі № 2, складеному Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 29 січня 2013 року, записаний ОСОБА_1 , мамою - ОСОБА_2 . Вказане стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 січня 2013 року (а. с. 5).

Крім цього встановлено, що 09 грудня 2020 року Перечинським районним судом у справі № 304/1419/20 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ), аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 6).

Разом з цим, згідно результату тесту ДНК на батьківство, проведеного компанією Endeavor DNA, Inc., станом на 24 березня 2021 року ОСОБА_1 повністю виключений у якості біологічного батька дитини ОСОБА_3 , так як імовірність його батьківства становить 0 % (а. с. 38-39).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується (ст. 136 СК України).

Як роз`яснено в п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України № 96/5 12 січня 2011 року, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.3 вказаних Правил за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 140 СК України стягнення з особи, яка записана батьком, матір`ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матері дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 народився до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між сторонами, внаслідок чого його батьком був записаний ОСОБА_1 , однак останньому про це стало відомо тільки після отримання судового наказу Перечинського районного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 304/1419/20, тест ДНК повністю виключає його батьківство, тому суд вважає доведеним відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, відтак постановляє рішення про виключення відомостей про ОСОБА_1 як батька ОСОБА_3 з актового запису про його народження.

При цьому встановлено, що відповідно до квитанції № 0.0.1962747704.1 від 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 сплачено 908 грн. судового збору (а. с. 13).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з державного бюджету слід повернути 454 грн. (908 грн. х 50%), а інші 50% судового збору стягнути на його користь з ОСОБА_2 , що відповідає положенням ст. 141, 142 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 3, 6 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 142, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), яка діє як законний представник в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Перечинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 19; код в ЄДРПОУ 25999080) про оспорювання батьківства - задовольнити повністю.

Виключити із актового запису № 2, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 29 січня 2013 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції №0.0.1962747704.1 від 31 грудня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.