Рішення № 966037, 07.09.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"07" вересня 2007 р. Справа № 14/301

за позовом підприємець ОСОБА_1

до відповідача Дочірне підприємство "Будівельник"

про стягнення в сумі 64 400 грн. 00 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1.

Від відповідача : не 'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Будівельник" про стягнення 64 400 грн. 00 коп. безпідставно одержаних коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. При цьому позивач наголошував, що перерахував дані кошти відповідачу на виконання договору в усній формі про купівлю приміщення залізобетонного полігону, але відповідач свої обов'язки по укладенню договору в письмовій формі та передачі даного полігону не виконав.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідмлення про вручення поштовго відправлення №НОМЕР_1. За наведених обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які надані учасниками процесу та зібрані судом, всебічно і повно дослідивши докази, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд керувався наступним:

Відповідно до касових квитанцій від ІНФОРМАЦІЯ_1року, від ІНФОРМАЦІЯ_2року та від ІНФОРМАЦІЯ_3року, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошових коштів на загальну суму 64400 грн. 00 коп., як авансовий платіж за купівлю приміщення залізобетонного полігону.

14.06.2007 року між сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків та складено відповідний акт, згідно якого заборгованість відповідача становить 64400 грн. 00 коп.

21.06.2007 року на адресу відповідача була направлена претензія із вимогою повернення 64400 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вказано в ст. 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочини, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Але у ст. 657 Цивільного кодексу України чітко визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Таким чином договір про купівлю приміщення залізобетонного полігону повинен був бути вчинений у письмовій формі та нотаріально посвідчений. Таким чином, недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору тягне за собою, як наслідок, його нікчемність (ст. 220 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, вимоги позивача про повернення 64 400 грн. 00 коп. безпідставно одержаних коштів правомірні, грунтуються на законі, а відтак підлягають задоволенню з покладенням судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельник" (34600, Рівненська область, Березнівський район, м. Березне, вул. Будівельників,68, р/р 26008614 в РВ «Райффайзен Банк Аваль» м. Рівне, код ЗКПО 24175980) на користь приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк» м. Рівне МФО НОМЕР_3, іден. номер НОМЕР_4) 64400 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 644 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "10" вересня 2007 р.