Рішення № 96603558, 28.04.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1323/2021

Номер справи 243/3049/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Д.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради,

вимоги позивача: про визнання права користування житловим приміщенням та визнання наймачем квартири,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. 29.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов`янської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та визнання наймачем житлового приміщення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з моменту народження та до ІНФОРМАЦІЯ_1 з перервою на службі у збройних силах він був зареєстрований та мешкав в квартирі АДРЕСА_1 , квартиронаймачем якої був його батько. 11.03.2016 він вимушений був на прохання батька знятися з реєстрації в цій квартирі, оскільки у нього була потреба в одержанні субсидії, а його реєстрація місця проживання в ній не надавала на це права. Після зняття з реєстрації місця проживання він продовжував і продовжує дотепер мешкати в цій квартирі, за життя батька вони мали спільний бюджет, в 2019 вони відремонтували систему водопостачання і опалення. Його батько помер у грудні 2020, після його смерті він продовжує мешкати в квартирі, здійснювати її утримання та сплачувати комунальні послуги. Право приватизації квартири батько не використав.

У січні 2021 він звернувся до відповідача з заявою про визнання його квартиронаймачем та отримав відмову, що обґрунтована необхідністю надання необхідних документів або відомостей, що підтверджують право на проживання в житлі. На його звернення до відповідача про надання йому копії ордеру на квартиру він отримав відповідь, що всі документи постійного зберігання Слов`янської міської ради з 1943 по 1991 передані до державного архіву Донецької області, який припинив діяльність по використанню архівних документів з 08.12.2014, оскільки всі документи залишилися на зберіганні на тимчасово окупованій території України.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 64, 106 ЖК УРСР, позивач просив суд визнати за ним, як за членом сім`ї наймача право користування квартирою АДРЕСА_1 та визнати його квартиронаймачем цієї квартири.

2.Слов`янська міська рада позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та такими, що не не відповідають чинному законодавству. На обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено що наймач або член його сім`ї, що вибув на постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явленого про це позову. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресування кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт і постійна там прописка, укладення трудового договору на невизначений строк тощо). З наданих позивачем документів вбачається, що ОСОБА_1 знявся з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 з 11.03.2016. Тобто, з 11.03.2016 позивач втратив право користування спірною квартирою. Доводи позивача в тій частині що він фактично проживав у цій квартирі з 2007 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи додержано встановлений порядок при їх вселенні, зокрема, чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було воно їх постійним місцем проживання і протягом якого саме часу, чи вели вони з наймачем спільне господарство, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що з ним проживають, певний порядок користування жилим приміщенням. Ніяких доказів щодо додержання цього порядку позивачем не надано. Позивачем не надано документів, які підтверджують його проживання у спірній квартирі, акт, що підписаний сусідами, не може бути взятий до уваги, оскільки сусіди, які проживають навіть не в квартирах, які знаходяться зі спірною поруч, не можуть встановлювати чи дійсно заявник проживав однією сім`єю з батьками, оскільки такий факт має бути підтверджений належними доказами (сплата комунальних послуг, придбання речей, побутової техніки, встановлення лічильників обліку, придбання батькам ліків, поховання батьків та ін.). З наданих позивачем документів вбачається, що батько позивача помер у віці 91 рік, тобто в будь-якому випадку позивач мав придбавати його медичні препарати. Окрім того, позивач не залучає в якості свідків осіб, які склали акт про сумісне проживання, що вказує на неможливість надання ними пояснень. З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3.Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4.Ухвалою суду від 31.03.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання.

5.Ухвалою суду від 19.04.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

6.Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, представник у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у відповідності до ст.223 ЦПК України.

7.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

8. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.9).

9. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 91 рік, про що Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції складено відповідний актовий запис за № 1892 (а.с.10).

10. 15.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у реєстрації місця проживання відмовлено 15.01.2021, підстава відмови - ненадання необхідних документів або інформації, що підтверджують право проживання в житлі (а.с.11).

11. За відомостями Центра надання адміністративних послуг м.Слов`янськ від 27.01.2021, наданими у відповідь на адвокатський запит, відповідно до переліку адміністративних послуг, що надаються Центром надання адміністративних послуг м.Слов`янська, затвердженого рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 07.10.2020 № 1244 відсутня адміністративна послуга з надання копії ордеру на квартиру. Суб`єктом надання послуг, пов`язаних з видачею ордерів, приватизації житлового фонду тощо, є Відділ по обліку та розподілу житлової площі Слов`янської міської ради (а.с.12).

12. За відомостями Центру надання адміністративних послуг м.Слов`янськ від 25.01.2021, наданими у відповідь на запит нотаріуса, за інформацією, що міститься у Слов`янській міській раді, відомості про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , у Слов`янській міській раді відсутні (а.с.13).

13. За відомостями відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб від 25.01.2021, наданими у відповідь на адвокатський запит, підстави щодо надання персональних даних фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_2 , що містяться в архівній поквартирній картці (форма Б) відсутні, ордер на вищевказану квартиру відсутній. Стосовно персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно даних, що наявні у архівній поквартирній картці (форма Б) за адресою: АДРЕСА_2 , був зареєстрований в період з 22.12.1993 по 11.03.2016 (а.с.15-16).

14. У відповідь на заяву ОСОБА_1 про надання копії ордеру Слов`янською міською радою 15.02.2021 повідомлено, що всі документи постійного зберігання Слов`янської міської ради з 1943 року по 1991 рік передані до державного архіву Донецької області за адресою: пр-т Лагутенко, 12, м.Донецьк. Держархів області припинив діяльність по використанню архівних документів з 08.12.2014. Документи, які знаходились на зберіганні в м.Донецьку, залишились на тимчасово окупованій території України, тому провести виявлення інформації за фондами державного архіву Донецької області на сьогоднішній день неможливо (а.с.19).

15. За відомостями Державного архіву Донецької області від 24.02.2021 всі документи, що знаходились на зберіганні в м.Донецьку, в тому числі рішення Слов`янської міської ради до 1991 включно, залишились на тимчасово окупованій території України. У зв`язку з цим провести виявлення інформації та надати архівну копію рішення Слов`янської міської ради за 1964-1965 роки щодо надання ордеру на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , за фондами держархіву області на теперішній час неможливо (а.с.20).

16. Зі змісту довідки відділу по обліку та розподілу житлової площі від 11.12.2020 № 10-650 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 22.12.1993 по 11.03.2016. За вказаною адресою право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду не використано (а.с.22).

17. Згідно квитанцій у серпні, жовтні та листопаді 2020 були сплачені комунальні послуги з водопостачання, вивезення твердих побутових відходів, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, газопостачання, електропостачання (а.с.23-25).

18. Згідно з довідкою КП “ЖЕК № 1” від 11.03.2016 про склад сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 , з 13.05.1971 зареєстрований власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знятий з реєстрації 11.03.2016 (а.с.26).

19. Як вбачається з довідки ДП “ЖЕК “Орікс” ЗАТ “Мисль” від 26.01.2005 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_2 , 1929 року народження, його дружина ОСОБА_3 , 1930 року народження, та син ОСОБА_1 , 1973 року народження (а.с.27).

20. Відповідно до акту сумісного проживання від 17.12.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживав сумісно, однією сім`єю зі своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з дня свого народження і до смерті батьків в квартирі АДРЕСА_2 . На теперішній час ОСОБА_1 продовжує проживати в цій квартирі, що підтверджують сусіди ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.28).

21. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який у листопаді 1993 прибув зі Збройних Сил України, 22.12.1993 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46).

22. За відомостями КП “БТІ” від 21.04.2021 даних щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , в бюро немає (а.с.48).

23. Згідно реєстраційного посвідчення від 25.07.1991 Слов`янське бюро технічної інвентаризації засвідчує, що домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстроване за житлово-експлуатаційним об`єднанням на підставі рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 24.07.1991 (а.с.50). Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів № 331/8 від 24.07.1991 вирішено оформити Слов`янському житлово-експлуатаційному об`єднанню право державної власності на житловий будинок по АДРЕСА_3 (а.с.51).

V. Оцінка суду.

24.Відповідно до статті 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем, житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

25.Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

26.Як встановлено судами у цій справі, договір найму в письмовій формі щодо користування спірною квартирою відсутній, оскільки всі документи до 1991 передано до державного архіву, та з 2014 перебувають на території, тимчасово непідконтрольній органам державної влади України. Разом з тим відсутність в матеріалах справи такого договору не є підставою для висновку про його не укладення чи недійсність, при наявності доказів в підтвердження обставин користування квартирою (проживання, реєстрація, споживання комунальних послуг тощо).

27.Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

28.За змістом статті 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

29.У постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-60цс12 зроблено висновок, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання. Аналогічного висновку щодо застосування норми права дійшов Верховний Суд у постанові № 640/1158/17 від 20.05.2019.

30.Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

31.З наданих позивачем доказів судом встановлено, що позивач самостійно знявся з реєстрації за цією адресою 11.03.2016. Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин про те, що після зняття з реєстрації у цій квартирі він продовжував постійно проживати в ній. Також позивачем не доведено ведення з наймачем цього майна спільного господарства та утримання спірної квартири разом з померлим наймачем. На підтвердження зазначених доводів позивачем не надано суду жодного доказу, окрім акту сумісного проживання від 17.12.2020 (а.с.28). Суд не має можливості прийняти зазначений акт до уваги в якості належного доказу, оскільки з його змісту не вбачається, ким саме він складений, а зміст повідомлених ним обставин суперечить матеріалам справи, а саме в акті зазначено, що ОСОБА_1 мешкав спільно з батьками у спірній квартирі з дня свого народження і до смерті батьків, в той час як з наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований у квартирі у 1993, після проходження служби у ЗСУ, а з відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 26.02.1999, вбачається, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 14.10.2000 до 20.07.2010, тобто протягом десяти років, в той час як позивач зазначає, що він в цей час постійно мешкав з батьками у спірній квартирі.

32.Позивачем також на підтвердження своїх доводів щодо утримання спірної квартири суду надані квитанції про сплату комунальних послуг у серпні, жовтні та листопаді 2020 (комунальні послуги з водопостачання, вивезення твердих побутових відходів, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, газопостачання, електропостачання). Оскільки наймач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у суду немає підстав прийняти до уваги ці квитанції на підтвердження доводів позивача щодо утримання ним цієї квартири, адже очевидним є той факт, що ці витрати були понесені ще за життя наймача, і саме наймач вказаний платником, сплата послуг відбулася до його смерті.

33.Будь-яких інших доказів позивачем на підтвердження своїх доводів щодо проживання в спірній квартирі після зняття з реєстраційного обліку за цією адресою суду не надано.

34.Положенням ст.107 ЖК УРСР визначено, що у разі вибуття члена сім`ї наймача на постійне проживання в інше жиле приміщення, договір найму не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. Отже, у відповідності до цієї норми позивач втратив право користування спірною квартирою 11.03.2016.

35.Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачем не доведено факту набуття ним права користування спірним жилим приміщенням після його зняття з реєстрації 11.03.2016, не підтверджено постійне проживання з наймачем в цій квартирі у зазначений період, ведення з ним спільного господарства та здійснення утримання спірної квартири разом з померлим наймачем.

36.Згідно положень частини першої та другої статті 106 ЖК УРСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

37.Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, у розумінні частини другої статті 64 ЖК Української РСР, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають у квартирі разом з наймачем.

38.Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 є необґрунтованими, доводи позивача щодо дотримання порядку його вселення у квартиру з моменту зняття з реєстрації і до смерті батька, ведення ним спільного господарства з батьком, несення спільних витрат з утримання квартири та сплати комунальних платежів не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстав для їх задоволення не вбачається.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., тому з урахуванням відмови у позові судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81,141,258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням та визнання наймачем квартири, – залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв