Рішення № 96603549, 28.04.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/120/2021

Номер справи 243/5056/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Д.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вимоги позивача: про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні власністю,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_4 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_5 ,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та відповідачів.

1. 10.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що він є власником 1/4 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також 1/2 часток земельних ділянок з кадастровим номером 1414100000:01:009:0034 площею 0,1 га та 1414100000:01:009:0831, площею 0,0443 га. Співвласником інших часток зазначеного нерухомого майна є відповідачі. Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає у спірному будинку, перешкоджає йому у користуванні його власністю, не надає йому ключі від вхідних воріт та дверей будинку, внаслідок чого він не має доступу до своєї власності.

Він звернувся до Донецького НДІСЕ із замовленням на проведення будівельно-технічного дослідження щодо визначення варіантів поділу майна, було складено висновок згідно з яким запропоновано 3 варіанти поділу, а саме: згідно з першим варіантом у власності відповідачів залишиться більше ніж їх частка на 9,3 кв.м., а земельна ділянка 1414100000:01:009:0034 залишається в спільній власності; згідно з другим варіантом у власності відповідачів залишиться більше ніж їх частка на 10,025 кв.м., а земельна ділянка 1414100000:01:009:0034 залишається в спільній власності; згідно з третім варіантом у власності відповідачів залишиться більше ніж їх частка на 6,0 кв.м., здійснюється поділ земельних ділянок, згідно з яким у нього залишиться частина земельної ділянки 1414100000:01:009:0034 на 0,0063 га менше, ніж його ідеальна частка.

22.05.2020 він направив відповідачам лист з пропозицією поділу спільної будівлі згідно з третім варіантом експертизи та пропонував у разі їх незгоди з запропонованим варіантом поділу запропонувати свій варіант, і у випадку досягнення згоди про поділ нежитлових приміщень запропонував здійснити нотаріальне посвідчення правочину. Окрім того, він виклав прохання відповідачці ОСОБА_2 надати йому ключі від хвіртки, вхідних дверей та воріт будинку, оскільки він не має доступу до своєї власності. Але відповіді він так і не отримав, ключі йому передані не були.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.364 ЦК України, просив виділити йому в натурі належну йому частку нерухомого майна згідно з третім варіантом, визначеним експертним дослідженням, припинити його право часткової спільної власності на виділене йому майно. Оскільки відповідно до цього варіанту поділу у нього у власності залишається площі житлового будинку на 5,965 кв.м. менше, він просив стягнути з відповідачів компенсацію в розмірі 60529,84 грн. (з розрахунку 10147,5 грн. за кв.м. х 5,965 кв.м.). Окрім того, в праві власності на земельну ділянку, що виділяється з ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:009:0034, його частка складає на 0,0063 га менше, ніж його ідеальна частка, тому відповідачі мають йому сплатити 6252,12 грн. (63 кв.м. х 99,24 грн. за кв.м.).

Також посилаючись на ту обставину, що відповідачка ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у користуванні його власністю, просив суд захистити його права та зобов`язати її надати йому ключі від вхідної хвіртки до подвір`я та вхідних дверей будинку.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити.

2. Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідачка зазначає, що позивачем безпідставно зазначено, що відповідачам належить 3/4 частки та по 1/2 частці земельних ділянок, оскільки відповідачу ОСОБА_3 належить 1/8 частка житлового будинку, а ОСОБА_2 - 5/8 часток. Зауважує, що позивач протиправно без згоди її та іншого співвідповідача вирішив об`єднати їх частки, тому висновок експерта є протиправним, тому не може бути підставою для вирішення спору про поділ спільного часткового майна. Вказує, що лише суд може призначити експертизу з урахуванням думки всіх сторін, кожен з яких має право поставити експерту питання. Зазначає, що експертиза проведена без врахування інженерних мереж, без огляду будинку, що має суттєве значення для збереження цілісності будинку. Вона пропонувала позивачу вирішити спір добровільно, однак позивач на це не погодився.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні не визнали позовні вимоги, просили відмовити у їх задоволенні.

3. Відповідач ОСОБА_3 надіслав суду заяву, за змістом якої зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виділ частки в натурі, оскільки це призведе до неможливості виділити належну йому 1/8 ізольовану частку.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

5. Представником відповідача заявлено клопотання про виклик та допит судового експерта ОСОБА_6 , яке судом було задоволено.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 11.06.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачеві наданий строк для усунення недоліків.

7. Ухвалою суду 12.06.2020 загальне позовне провадження по справі відкрито, призначено справу до судового засідання, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у десятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив.

8. Ухвалою суду від 22.07.2020 клопотання відповідачки ОСОБА_2 задоволено, по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

9. Ухвалою суду від 09.03.2021 провадження у справі поновлено.

10. Ухвалою суду від 19.03.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

11. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2020, виданого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Бігуном В.В., спадкоємцями майна ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_2 (1/4 частка), син ОСОБА_1 (1/2 частка) та син ОСОБА_3 (1/4 частка). Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.10). Право власності ОСОБА_1 на 1/4 частку вищезазначеного домоволодіння зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2020 (а.с.12).

12. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2020, виданого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Бігуном В.В., спадкоємцями майна ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_2 (1/4 частка), син ОСОБА_1 (1/2 частка) та син ОСОБА_3 (1/4 частка). Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:009:0034, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (а.с.13). Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку вищезазначеної земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2020 (а.с.15).

13. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2020, виданого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Бігуном В.В., спадкоємцями майна ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_2 (1/4 частка), син ОСОБА_1 (1/2 частка) та син ОСОБА_3 (1/4 частка). Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0443 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с.16). Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку вищезазначеної земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2020 (а.с.18).

14. Як вбачається з довідки КП “БТІ” № 642-18/0,45/01 від 26.02.2020, за станом на 19.02.2020 об`єкт нерухомого майна - будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку А, житловою площею 62,6 кв.м., загальною площею 224,9 квм., гаражу Б, вбиральні-душу В, альтанки Г, сараю Д, навісу Ж, колодязю 1, огорожі 2, воріт 3, хвіртки 5, воріт 6 (а.с.19).

15. Відповідно до технічного паспорту № 20832 на домоволодіння АДРЕСА_1 житловий будинок А складається з коридору (1) площею 16,1 кв.м., туалету (2), площею 1,4 кв.м., ванної (3) площею 6,1 кв.м., житлової кімнати (4) площею 13,7 кв.м., житлової кімнати (5) площею 14,7 кв.м., житлової кімнати (6) площею 12,6 кв.м., кухні (7) площею 18,2 кв.м., житлової кімнати (8) площею 21,6 кв.м., приміщення (І) площею 63,3 кв.м., приміщення (ІІ) площею 17,8 кв.м., приміщення (ІІІ) площею 23,3 кв.м., веранди (ІV) площею 16,1 кв.м. З плану будинку можливо встановити, що несучими стінами на 1 поверсі є чотири стіни по периметру будинку та стіна між приміщеннями 1 та 6, 7 та 8 (а.с.20-33).

16. Висновком експерта № 3221-3224 від 30.04.2020, складеним судовим експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення ОСОБА_1 , встановлено що в результаті дослідження наданої документації з технічної точки зору розділити будинок АДРЕСА_1 відповідно з частками сторін у праві власності на домоволодіння, а саме 1/4 та 3/4 можливо з відступом від ідеальних часток співвласників. Можливі варіанти та розрахунок відхилень від ідеальних часток наведені в дослідницькій частині та графічних додатках. З технічної точки зору розділити земельні ділянки з кадастровими номерами 1414100000:01:009:0034 та 1414100000:01:009:0831, відповідно з частками сторін у праві власності на земельні ділянки, а саме 1/2 та 1/2 можливо з відступом від ідеальних часток співвласників. Можливі варіанти та розрахунок відхилень від ідеальних часток, наведені в дослідницькій частині висновку та графічних додатках.

Згідно з першим варіантом поділу пропонується у власність співвласника, частка якого складає 1/4 виділити приміщення № 6 площею 12,6 кв.м., приміщення № 7 площею 18,2 кв.м., приміщення IV площею 16,1 кв.м., загальна площа приміщень становитиме 46,9 кв.м., відступ від ідеальної 1/4 частки складає 9,3 кв.м., відновлювальною вартістю 93302,00 грн. Земельну ділянку 1414100000:01:009:0034 пропонується розподілити відповідно до схеми, а земельну ділянку 1414100000:01:009:0831 виділити в загальне користування співвласниками.

Згідно з другим варіантом поділу у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити приміщення № 5 площею 14,7 кв.м., приміщення № 4 площею 13,7 кв.м., приміщення IІ площею 17,8 кв.м., загальна площа приміщень становитиме 46,2 кв.м., відступ від ідеальної 1/4 частки складає 10 кв.м., відновлювальною вартістю 100306,00 грн. Крім того, у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити навіс Ж площею 29,9 кв.м., огорожу (4), ворота (6). Земельні ділянки 1414100000:01:009:0034, 1414100000:01:009:0831 пропонується розподілити відповідно до схеми, відступ від ідеальної частки співвласника, частка якого складає 1/4, складає 0,0063 га.

Згідно з третім варіантом поділу у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити приміщення № 5 площею 14,7 кв.м., приміщення № 4 площею 13,7 кв.м., частина приміщення № 1 площею 4,06 кв.м., приміщення ІІ площею 17,8 кв.м., відступ від ідеальної 1/4 частки складає 6 кв.м., відновлювальною вартістю 59683,00 грн. Крім того, у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити навіс Ж площею 29,9 кв.м., огорожу (4), ворота (6). Земельні ділянки 1414100000:01:009:0034, 1414100000:01:009:0831 пропонується розподілити відповідно до схеми, відступ від ідеальної частки співвласника, частка якого складає 1/4, складає 0,0063 га.

Для відокремлення кімнат та приміщень пропонується здійснити певні переобладнання (а.с.35-51).

17. Згідно з висновком зі звіту про визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки 1414100000:01:009:0034, площею 0,1000 га, її вартість станом на 15.05.2020 складає 99240 грн. (а.с.55).

18. 22.05.2020 ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим поштовим відправленням листа ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з пропозицією розділити будинок та земельні ділянки, що перебувають у їх спільній частковій власності. ОСОБА_1 було запропоновано обрати сторонам третій варіант поділу згідно експертного дослідження та визначити нотаріуса для здійснення поділу майна у нотаріальному порядку. Окрім того, ОСОБА_1 просив передати йому протягом тижня передати йому ключі від будинку та хвіртки (а.с.56-59).

19. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.07.2020, житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності та належить: ОСОБА_2 1/2 частка на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01.04.2020 та 1/8 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2020; ОСОБА_1 - 1/4 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2020; ОСОБА_3 - 1/8 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2020 (а.с.94-95).

20. Висновком експерта № 6099-6100 від 22.02.2021, складеним на виконання ухвали суду про проведення судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що виділити в натурі (розділити на ізольовані частки) житловий будинок АДРЕСА_1 , у відповідності до ідеальних часток співвласників по 1/4, 1/8 та 5/8 з дотриманням вимог нормативних актів чинних на момент проведення дослідження, з технічної точки зору не виявляється можливим. Враховуючи дослідження з першого питання, земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:009:0034 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розділити у натурі у відповідності до часток співвласників, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/4 частці та ОСОБА_1 по 1/2 частки не представляється можливим, та пропонується у загальне користування співвласниками. Земельну ділянку кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розділити (виділити в натурі) у відповідності до часток співвласників з технічної точки зору можливо, однак, беручи до уваги встановлені обставини під час дослідження з попередніх питань, є недоцільним (а.с.142-152).

21. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 суду пояснив, що ним проводилися дослідження у відповідності до конкретно поставлених питань. В результаті проведених досліджень ним було встановлено, що технічно можливо виділити 1/4 частку з домоволодіння, але неможливо виділити в натурі частки кожному зі співвласників, що становлять 1/4, 5/8 та 1/8. Переобладнання інженерних мереж житлового будинку передбачає втручання в інженерні системи загального користування, а вказані ним у висновку другий та третій варіанти виділу частки також передбачають втручання в несучі конструкції будинку.

V. Оцінка суду.

22. Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

23. Відповідно до положення ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

24. У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

25. Таким чином, судом встановлено, що позивач набув право власності на 1/4 частку домоволодіння АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частку земельних ділянок з кадастровими номерами 1414100000:01:009:0831 та 1414100000:01:009:0034. Право власності позивача на зазначені об`єкти зареєстроване у передбаченому законом порядку.

26. Власниками інших часток вищезазначеного нерухомого майна є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

27. Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

28. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості. Положенням ст.355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно з ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно з ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Аналогічні положення передбачені у ст.367 ЦК України, якою регулюється поділ майна між співвласниками за домовленістю між ними.

29. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на виділення в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, звернувся до Донецького НДІСЕ, який надав висновок щодо технічної можливості виділу частки зі складу об`єкта нерухомого майна, згідно з яким запропоновано три можливих варіанти, аналізуючи які суд приходить до висновку, що виділ частки з обох земельних ділянок можливий лише в другому та третьому варіанті, водночас відхилення від ідеальної частки співвласника, частка якого становить 1/4, у другому варіанті становитиме 10 кв.м., а у третьому - 6 кв.м. Тобто, обраний позивачем третій варіант виділу його частки в зазначеному випадку є найбільш доцільним, оскільки має мінімально можливе відхилення реальної частки від ідеальної, і водночас дозволяє виділити належні йому частки земельних ділянок.

30. Положенням ст.358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

31. Статтею 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

32. Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

33. Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. При цьому ураховується технічна можливість переобладнання будинку у відокремлені частини із самостійним виходом (ізольовані квартири), які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Таким чином, виділ може мати місце виключно при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

34. Положеннями ЦК України, а саме ст.ст.379, 380, 381 визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання

35. Звертаючись до суду з позовом про виділ у натурі частки із житлового будинку позивач повинен довести (обґрунтувати) технічну можливість виділити частку, що зазвичай підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи. Виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

За результатами наданого експертного дослідження підтверджено технічну можливість виділити частку позивача. Цим же експертним дослідженням встановлено, що для здійснення такого виділу (варіант № 3) слід виконати наступні переобладнання: закласти дверний проріз між кімнатами № 1 та № 5, улаштувати перегородку в кімнаті № 1 для формування кімнати площею 4,06 кв.м., з подальшим обладнання сформованої кімнати під санвузол; закласти дверний проріз між приміщеннями І та ІІ, улаштувати дверний проріз між кімнатами № 4 та № 5; у кімнаті № 4 закласти віконний проріз та улаштувати дверний проріз та ганок; облаштувати сходи та дверний проріз до приміщення ІІ, переобладнати комунікації для відокремленого використання інженерних мереж у встановленому законодавством порядку.

36. Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).

37. Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Пунктом 2.4 глави 2 Інструкції передбачено, що поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України. Аналогічну позицією висловлено ВП ВС у постанові № 344/8200/14-ц від 20.11.2019.

38. Відповідно до положень статті 152 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”, який набрав чинності 05 квітня 2015 року) виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Вказаними Правилами також визначено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, згідно якого це роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Також не потребують дозвільних документів роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення внутрішніх систем: опалення, у тому числі що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміна типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикальної на горизонтальну, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури в приміщеннях, встановлення та заміна приладів-розподілювачів та іншого обладнання регулювання і обліку теплової енергії; вентиляції; водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів; силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд.

Водночас, при поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.

Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування жилого будинку необхідне лише у випадку втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною. Аналогічну за змістом правову позицію викладено ВС у постановах № 654/2080/17 від 23.09.2020, № 361/2430/18 від 27.01.2021, № 642/3832/16-ц від 07.04.2021, № 450/2167/16-ц від 10.02.2021.

39. Разом з тим, експертом у висновку № 3221-3224 від 30.04.2020 фактично підтверджена необхідність влаштування співвласниками автономних інженерних мереж, однак не вказано, чи потребує таке переобладнання втручання в інженерні системи загального користування, про які зазначено у статті 152 ЖК УРСР. Під час допиту експерт ОСОБА_6 суду пояснив, що всі запропоновані ним варіанти виділу частки позивача передбачають втручання в інженерні системи загального користування, а другий та третій варіанти також передбачають переобладнання житлового будинку з втручанням в несучі конструкції. Зазначені обставини в судовому засіданні визнавалися і позивачем та його представником.

40. Перепланування (переобладнання) квартир, житлових будинків та нежитлових приміщень повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та Державним будівельним нормам України “Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт”. Отже, у випадку переобладнання та перепланування житлового будинку, що передбачає втручання в інженерні системи загального користування та несучі конструкції, необхідно отримання документів, що дають право на виконання таких робіт.

41. Суд, виконуючи свій обов`язок щодо сприяння учасникам процесу в реалізації їх прав у відповідності до ст.12 ЦПК України, роз`яснював позивачу та його представнику необхідність подання суду доказів на підтвердження своїх вимог та пропонував надати відповідні погодження для здійснення перепланування будинку та переобладнання інженерних мереж, встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання тощо. Однак, представником позивача було повідомлено суд про можливість надання відповідних погоджень, дозволів та умов про приєднання до мереж лише у разі надання ним документів про право власності заявника та відповідних планів окремої частини будинку та земельної ділянки, з посиланням на відсутність можливості отримання таких документів до отримання правовстановлюючого документу. Але зазначені доводи представника позивача жодним чином не підтверджені, суду не надано ані доказів на підтвердження звернення до відповідних служб, ані мотивовані відмови цих служб у наданні таких доказів. Окрім того, представник позивача зауважував, що ОСОБА_1 має можливість без здійснення реконструкції та приєднання до інженерних мереж реалізувати своє право власності та здійснити відчуження належного йому майна, а дійшовши висновку про можливість виділу частки позивача суд може зобов`язати його здійснити необхідне переобладнання.

42. Розмірковуючи над такими доводами представника позивача суд зауважує, що виділ частки з нерухомого майна у разі необхідності здійснення переобладнання будинку (з втручанням в несучі конструкції та загальні інженерні мережі) можливий лише у разі якщо ця частка становитиме окремий об`єкт нерухомого майна, тобто хоча на момент виділу вона може і не бути оснащена відповідними інженерними мережами, але перед судом має буде доведена можливість виконання таких робіт з оснащення цими мережами, що має бути підтверджена належними доказами, зокрема наявністю погоджень та дозволів від уповноважених служб та технічної документації. За відсутності доказів можливості оснащення будинку відповідними інженерними мережами нівелюється саме мета такого виділу, оскільки виділена частка нерухомого майна не набуде статусу об`єкту нерухомого майна. Водночас, після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, тому при виділі такої частки власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вхід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, газопостачання, електропостачання тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

43. З висновку експерта № 3221-3224 від 30.04.2020 судом встановлено, що приміщення, які позивач прагне виділити в натурі, не є ізольованими від приміщень інших співвласників, не мають окремого входу та окремих інженерних мереж, тобто вони не складають окремий об`єкт нерухомого майна, а виділ їх в натурі потребуватиме переобладнання. Зі змісту пояснень представника позивача, які узгоджуються з висновком експерта, судом встановлено, що приміщення, які можуть перейти у власність позивача, не містять систем та приладів водо- та газокористування, які залишаються у приміщенні відповідачів.

44. З урахуванням вищенаведеного, суд встановлює, що для виділу частки позивача за запропонованим ним третім варіантом згідно висновку експертизи необхідно здійснити певний перелік робіт з втручанням у несучі конструкції будинку та з влаштування автономних інженерних систем, і втручання в інженерну мережу загального користування, особливо системи енергопостачання, газопостачання з метою для забезпечення функціонування окремого об`єкта нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України, потребує отримання відповідних дозвільних документів. Позивачем попри роз`яснення суду не було надано суду доказів, а саме висновків (дозволів) відповідних служб, що надають таке право, до ухвалення рішення суду про виділ частини спірного майна в натурі.

45. Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України. Разом з тим, відповідно ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

46. Розмірковуючи над доводами відповідачів щодо унеможливлення виділу належних їм часток, суд враховує, що про необхідність виділу цих часток було зазначено відповідачами лише як на підставу заперечень проти заявлених позовних вимог. Водночас будь-яких вимог щодо здійснення такого виділу відповідачами не заявлялося, зустрічні позовні вимоги не пред`являлися. Висновком експерта № 6099-6100 від 22.02.2021 встановлено неможливість поділу будинку та земельних ділянок між всіма співвласниками, тому незважаючи на вирішення по суті позовних вимог, відповідач ОСОБА_3 не матиме можливості виділити належну йому частку в натурі в будь-якому випадку. Поза увагою суду не можуть залишитися і відносини, що склалися між сторонами по справі, а саме відповідачі є родичами першого ступеня споріднення, відповідач ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси щодо оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_7 , в той час як позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості користуватися належною йому власністю, оскільки не має ключів від воріт та будинку, відповідачі до теперішнього часу йому їх не передали. Таким чином, доводи відповідачів в цій частині визнаються судом безпідставними.

47. З урахуванням всіх вищенаведених обставин, приймаючи до уваги хоча і встановлену висновком експерта технічну можливість виділу належної позивачеві частки житлового будинку та земельних ділянок, але оскільки такий виділ пов`язаний з втручанням в несучі конструкції та загальні інженерні мережі і тому потребує отримання відповідних документів, що дають право на їх виконання, які мають бути отримані до ухвалення судом рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Суд враховує, що задоволення позовних вимог одночасно здатне було б захистити порушене право позивача як власника частки житлового будинку та земельних ділянок, який наразі не має можливості користуватися своєю власністю, та не порушило би права відповідачів, які на власний розсуд у разі виникнення необхідності мають можливість вирішити питання щодо поділу належних їм часток, застосувавши альтернативні способи, визначені законом (наприклад, виплата компенсації за частку співвласника). Однак, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження можливості здійснення перепланування житлового будинку без втрати його цільового призначення, що пов`язане з втручанням в загальні інженерні мережі, що в свою чергу передбачене в трьох варіантах виділу частки згідно з висновком експерта, суд позбавлений можливості захистити порушене право позивача в обраний ним спосіб захисту, тому підстави для задоволення позовної вимоги в частині виділу частки з нерухомого майна та похідних від неї вимог у виді припинення права власності на частку відсутні.

48. Окрім того, ОСОБА_2 заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні належною йому часткою житлового будинку, шляхом зобов`язання відповідачки ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні житловим будинком та земельними ділянками та передати йому ключі від вхідної хвіртки та вхідних дверей до будинку АДРЕСА_1 . З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з відповідними вимогами до відповідачів, за змістом яких просив протягом тижня надати йому ключі від домоволодіння, але сторони домовленості не досягли. Судом встановлено, що позивач є власником 1/4 частки зазначеного домоволодіння та 1/2 частки кожної з земельних ділянок, розташованих за цією адресою, а відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні його власністю. В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначені обставини не заперечувалися. У відповідності до положень ч.2 ст.386 ЦК України, якою визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, порушене право власника підлягає судовому захисту, а заявлені вимоги - задоволенню в цій частині.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

49. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

50. Позивач при зверненні до суду із зазначеним позовом за вимогу майнового характеру про виділ частки з майна в натурі сплатив судовий збір у сумі 6419,00 грн., який з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині підлягає залишенню за позивачем. Судовий збір за вимогу немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні власністю у сумі 840,80 грн. (станом на день подання позову до суду) з урахуванням задоволення цих вимог підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави.

51. Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Позивачем на підтвердження своїх вимог щодо відшкодування розміру понесених витрат на залучення експертів надано акт здачі-прийняття висновку судового експерта, з якого вбачається, що вартість будівельно-технічного експертного дослідження становить 7060,61 грн. (а.с.50), та квитанцію, згідно з якою вартість експертизи була сплачена позивачем 23.04.2020 (а.с.59). Також позивачем на підтвердження понесених ним витрат з проведення оцінки нерухомого майна надано договір про проведення незалежної оцінки житлового будинку від 13.05.2020 (а.с.51), з якого вбачається, що вартість робіт становить 600 грн. та квитанцію від 13.05.2020 про сплату вартості цих робіт позивачем (а.с.60). Окрім того, позивачем також було залучено спеціаліста для проведення грошової оцінки земельної ділянки, вартість цих послуг склала 700 грн. (а.с.54) та була сплачена позивачем 13.05.2020 (а.с.60). Таким чином, понесені позивачем витрати, пов?язані з залученням експерта та спеціалістів, які є судовими витратами, у відповідності до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України підлягають залишенню за позивачем з урахуванням відмови в цій частині позовних вимог майнового характеру.

52. В той же час відповідачкою ОСОБА_2 були понесені витрати зі сплати вартості судової будівельно-технічної експертизи у сумі 7845,12 грн. (а.с.153), які з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог майнового характеру підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

53. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що “склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат”.

54. Позивачем понесені витрати на правову допомогу у сумі 30000 грн., що підтверджується договором про професійну правничу допомогу від 16.04.2020 та відповідним розрахунком та актом прийому-передачі виконаних робіт (а.с.173), квитанцією про сплату послуг (а.с.64), а відповідачкою ОСОБА_2 - у сумі 10000 грн. (а.с.172). З урахуванням часткового задоволення позовних вимог витрати позивача, які співмірні зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням також ненадходження від відповідачів клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволеної частини вимог (вимога майнового характеру залишена без задоволення, вимога немайнового характеру задоволена), у сумі 15000 грн., тобто у сумі 7500 грн. з кожного. Витрати відповідачки ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу адвоката підтверджуються ордером та квитанцією. Як вказав Верховний Суд у постанові № 638/7748/18 від 23.11.2020, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Водночас, всупереч ч.3 ст.137 ЦПК України відповідачкою та її представником не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні. Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові № 509/5043/17 від 09.10.2020.

55. У відповідності до положень ч.10 ст.141 ЦПК України, оскільки судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 7845,12 грн., а з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7500 грн., суд приходить до переконання про наявність підстав для покладення обов`язку на ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 різницю у сумі 345,12 грн., внаслідок чого сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

56. Також позивачем зазначено про понесення ним витрат на послуги кольорового друку у сумі 210 грн., ксерокопії у сумі 250 грн. та поштові послуги у сумі 81 грн. Однак, зазначені витрати не входять до переліку судових витрат у розумінні ч.3 ст.139 ЦПК України, тому відповідному розподілу не підлягають. Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов`язок нести інші витрати, не передбачені законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 181, 328, 356, 358, 364, 367, 379-381, 392 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні власністю, – задовольнити частково.

2. Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , не чинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , перешкоди у користуванні житловим будинком та земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , та передати ОСОБА_1 ключі від вхідної хвіртки до даного подвір`я та вхідних дверей до будинку.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , різницю в понесених судових витратах, а саме витратах, пов`язаних з залученням експерта, та витратах на професійну правничу допомогу у сумі 345 (триста сорок п`ять) грн. 12 коп.

6. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 28.04.2021.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв