Ухвала суду № 96603110, 21.04.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №757/25588/18-ц

Провадження№ 2-сз/266/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.

при секретарі Петрухіной Т.Л.

за участю представника заявника АТ «Укрзалізниця» - адвоката Коротуна О.М., представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою акціонерного товариства «Українська залізниця» про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року за нововиявленими обставинами, повернення надмірно сплаченої суми судового збору, суд

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021р. представник АТ «Укрзалізниця»- адвокат Коротун О.М. звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року, ухваленого у справі за позовом АТ «Українська залізниця до ОСОБА_1 про зміну формулювання підстав звільнення. Даним рішенням було відмовлено в задоволенні позову АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про зміну формулювання підстави звільнення з «за власним бажанням у зв`язку із невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та колективного договору (галузевої угоди) ч.3 ст.38 КЗпП України» на «за власним бажанням ч.1 ст.38 КЗпП України» , також було відмовлено в відшкодуванні судових витрат. Рішення набрало законної сили 10.10.2019року. В обґрунтування заяви представник АТ «Українська залізниця» зазначив наступне.

У провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувала цивільна справа №757/25588/18-ц за позовом АТ «Укрзалізниця» до ОСОБА_1 про зміну формулювання підстав звільнення з роботи. Як свідчать обставини справи - 16.06.2016року наказом ПАТ «Українська залізниця» №1210/ос ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду помічника члена правління відділу забезпечення діяльності членів правління та директорів Департаменту адміністративного забезпечення. 08.08.2016 наказом ПАТ «Укрзалізниця» №1609/ос відповідача переведено на іншу роботу - на посаду директора з правових питань корпоративного управління. Наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 12.12.2016р. №2367/ос відповідача було звільнено з посади директора з правових питань корпоративного управління на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб. Не погодившись із звільненням відповідач оскаржив його до Печерського районного суду м. Києва. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2017року , залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.12.2017року,по справі №757/64183/16-ц - позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, поновлено на роботі на посаді директора з правових питань корпоративного управління ПАТ «Укрзалізниця», з підприємства на користь ОСОБА_1 було стягнуто суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судовий збір. 30.08.2017року на виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист. 04.09.2017р. на підставі вказаного виконавчого листа заступником начальника відділу Печерського районного ВДВС ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП №54613005. 26.01.2018р. наказом ПАТ «Укрзалізниця» №127/ос скасовано наказ від 12.12.2016року №2367/ос про звільнення ОСОБА_1 та поновлено останнього на роботі на посаді директора з правових питань і корпоративного управління ПАТ «Укрзалізниця». 02.02.2018р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№54613005 у зв`язку з повним фактичним виконання рішення суду. 16.04.2018р. відповідач подав заяву, яка була зареєстрована 18.04.2018р. , про звільнення його з 19.04.2018р. з займаної посади за ч.3 ст.38 КЗпП України, а саме у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та колективного договору (галузевої угоди). Оскільки самостійно змінювати підстави звільнення ,які були зазначені в заяві ОСОБА_1 , товариство не мало право - 19.04.2018р. працівник був звільнений саме за ч.3 ст.38 КЗпП України . У травні 2018р. АТ «Укрзалізниця» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому ставилось питання про зміну формулювання підстави звільнення з «за власним бажанням у зв`язку із невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та колективного договору (галузевої угоди) ч.3 ст.38 КЗпП України» на «за власним бажанням ч.1 ст.38 КЗпП України». Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.07.2019р. у задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця» було відмовлено, рішення набрало законної сили.

АТ «Укрзалізниця» вважає,що в зазначеній справі є наступні нововиявлені обставини. 08.02.2018року , після того як державним виконавцем було виконано рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі і винесено постанову про закінчення виконавчого провадження - ОСОБА_1 подав скаргу на зазначену постанову . Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2019р. ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні скарги. Постановою Київського апеляційного суду від 22.10.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково - ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення цих вимог. Не погодившись із постановою апеляційного суду АТ «Укрзалізниця подало касаційну скаргу. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020року - касаційна скарга товариства була задоволена, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2019р. була залишена в силі . В своїй постанові ВС звернув увагу на приписи ст.ст. 63,65 Закону України «Про виконавче провадження», а також на те,що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження . Також, Верховний Суд у своїй постанові звернув увагу,що підстав для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не має, оскільки останній діяв в межах діючого законодавства у зв`язку з винесенням підприємством відповідного наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі та внесенням відповідного запису у трудовій книжці стягувача. Також в постанові було зазначено,що якщо при поновленні на роботі, на думку стягувача ,було звужено обсяг його прав та обов`язків , визначено інше робоче місце – це є підставами для звернення до суду із відповідним позовом, а не в рамках виконавчого провадження.

Постанову Верховного Суду від 15.11.2020р. , а саме встановлені нею обставини,щодо належного виконання АТ «Укрзалізниця» рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2017р. у справі №757/64183/16-ц про поновлення ОСОБА_1 на роботі , факт відсутності порушених його трудових прав з дати поновлення на роботі – 26.01.2018р., а також те, що ОСОБА_1 не звертався до суду із позовом про захист його трудових прав – АТ «Укрзалізниця вважає нововиявленою обставиною і просить переглянути рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року , скасувати його і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ «Укрзалізниця» у цивільній справі №757/25588/18-ц.

Також, в клопотанні від 09.02.2021р., яке було зареєстроване канцелярією Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 15.02.2021р., АТ «Укрзалізниця» просить повернути надмірно сплачену суму судового збору за звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 14.01.2021року. В своєму клопотанні, товариство звертає увагу суду,що на виконання ухвали суду було сплачено суму судового збору у розмірі 3 405грн. Зазначена сума є надмірною оскільки була сплачена за ставкою,що діє з 01 січня 2021року , а повинна бути сплачена за ставкою, яка діяла на час звернення ПАТ «Укрзалізниця» до суду із позовом про зміну формулювання підстави звільнення, а саме станом на 01 січня 2018року. Надмірно сплачена сума становить 700гривень, яку АТ «Укрзалізниця просить повернути.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 січня 2021року заяву АТ «Укрзалізниця» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було залишено без руху, оскільки заявником не було надано документів про сплату судового збору.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 лютого 2021року було прийнято до розгляду та відкрито провадження за заявою АТ «Укрзалізниця» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

04 березня 2021року ОСОБА_1 надав до суду заперечення на заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року у цивільній справі №757/25588/18-ц за нововиявленими обставинами. У своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначає,що посилання АТ «Укрзалізниця» на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020року , як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами є помилковою, оскільки зазначеною постановою було встановлено законність дії державного виконавця при виконанні рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2017року у цивільній справі №757/64183/16-ц, а не АТ «Укрзалізниця». Зазначена постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020року не може вважитись нововиявленою обставиною в контексті норми ст.423 ЦПК України, також вона не існувала на час ухвалення судом рішення. На час ухвалення судом рішення була діючою постанова державного виконавця від 02.02.2018р. про закінчення виконавчого провадження №54613005. Про вказану постанову АТ «Укрзалізниця» знало . Також ВС не встановлював в своїй постанові «відсутність порушених трудових прав ОСОБА_1 з дати його поновлення на роботі з 26.01.2018р. по дату звільнення». Стосовно думки позивача,щодо відсутності звернень ОСОБА_1 з позовом про захист порушених трудових прав в порядку позовного провадження, а звернення в рамках примусового виконання рішення суду – вважає ці твердження особистим оціночним судженням позивача, але не підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. В зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року у цивільній справі №757/25588/18-ц за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні представник заявника АТ «Укрзалізниця» – адвокат Коротун О.М., підтримав заяву, просив її задовольнити. Надав пояснення у відповідності до обставин викладених у заяві та клопотанні про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 вважає, що підстав для задоволення заяви не має, заперечувала проти її задоволення з підстав визначених у письмових запереченнях. Питання ,щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору при зверненні до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами – залишила на розсуду суду.

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав..

Відповідно до ст. 423 ЦПК України - рішення , постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до п.1 роз`яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього – юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним.

Зокрема, такими підставами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених цим пунктом, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявниці на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. (постанова Верховного Суду від 21.10.2020р. у справі №726/938/18).

При ухваленні судового рішення Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області з`ясовував обставини справи, перевіряючи їх доказами , які були надані сторонами на підтвердження обставин позову та їх спростування . АТ «Укрзалізниця» на підтвердження обставин та підстав звернення до суду із позовом - не посилалась ,як на доказ, на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, хоча вона існувала на час звернення сторони до суду із позовом.

Суд вважає помилковим та хибним посилання АТ «Укрзалізниця» , як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами , на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020року . Зазначеною постановою Верховний Суд вирішив питання правомірності дій державного виконавця при виконанні своїх обов`язків по виконанню рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Також Верховний Суд надав оцінку діям державного виконавця та звернув увагу на обсяг і коло повноважень державного виконавця при виконанні рішення суду. Зазначеною постановою не було надано оцінку діям АТ «Укрзалізниця» під час виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі 26.01.2018року та після. Також, зазначена постанова ВС не стосувалась тих відносин які склались між ОСОБА_1 та підприємством після 26 січня 2018року, не були досліджені обставини на підставі яких ОСОБА_1 вимушений був звернутись до роботодавця з заявою про звільнення саме за ч.3 ст.38 КЗпП України, а не за ч.1 ст.38 КЗпП України. Всім цім відносинам та обставинам було надано оцінку Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області судом при ухваленні саме рішення від 01 липня 2019року.

Таким чином, суд вважає, що обставини, на які посилається представник заявника, як на нововиявлені, не можуть вважатися такими в контексті вимог ст.423 ч.2 ЦПК України, а тому відмовляє у задоволенні заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року за нововиявленими обставинами через їх відсутність та недоведеність заяви.

Стосовно клопотання представника заявника про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 700грн. суд вважає,що воно не підлягає задоволенню, оскільки при постановлені ухвали від 25 січня 2021року суд керувався вимогами ст.4ч.1 Закону України «Про судовий збір». Також суд звертає увагу,що заява АТ «Укрзалізниця» про перегляд судового рішення надійшла до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 20 січня 2021року, а тому на дану заяву повинні розповсюджуватись ставки та розміри судового збору,що почали діяти з 01 січня 2021року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 423,429 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви акціонерного товариства «Українська залізниця» про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року за нововиявленими обставинами - відмовити.

Залишити рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019року - в силі.

У задоволенні клопотання акціонерного товариства «Українська залізниця» про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у сумі 762(сімсот шістдесят дві) гривні – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Федотова В. М.