Ухвала суду № 96603037, 23.04.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/2303/21

Провадження№ 2/266/758/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Д`яченко Д.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як стверджує позивач, він працював у ДП "Морський торгівельний порт "Южний" з грудня 2019 року, 17.03.2021 року було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, вважає наказ директора від с17.03.2021 року №326-ос незаконним, просить поновити на роботі, визнати наказ незаконним та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена у ст. 2 Закону України "Про оплату праці", згідно з якою основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку передбачена ст. 117 КЗпП України, як відповідальність роботодавця за недотримання вимог трудового законодавства, а тому не є заробітною платою і відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" особа, яка заявляє позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не звільнена від сплати судового збору.

Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У своїй постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 243/9232/17 Верховний Суд вказав на те, що позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16.

Отже, за подання позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі не звільняються від сплати судового збору, оскільки це є компенсація за порушені права, а не заробітна плата.

Враховуючи викладене, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач за приписами ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільнена від сплати судового збору та повинна сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

П. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн.).

Отже, позивачеві слід надати докази сплати судового збору на реквізити Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі, встановленому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Д`яченко Д. О.