Рішення № 96602162, 27.04.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5242/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Штреккер В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося АТ Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2017 в загальному розмірі 18524,19 грн та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 15.12.2017 між ним та відповідачем було укладено договір з отримання відповідачем банківських послуг шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк» «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті.

На підставі вимог, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України банк здійснив кредитування рахунку. Так, відповідач отримав кредит, який в повному обсязі повернутий не був, в зв`язку з чим позивач нарахував заборгованість станом на 14.10.2020 в розмірі 18524,19 грн, яка складається з заборгованості за «простроченим тілом кредиту» в розмірі 12317,91 грн, заборгованості за процентами в розмірі 1778,76 грн, заборгованості, нарахованої в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 4427,52 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 26.04.2021 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було відкрито банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк», яким він користувався з 22.12.2017 шляхом здійснення банківських операцій за допомогою електронного платіжного засобу - платіжної картки, яка видавалася йому на певний строк. Станом на 21.12.2017 на рахунку ОСОБА_1 була відсутня будь-яка заборгованість.

З 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

ОСОБА_1 була видана банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , строк дії якої 31.10.2021. Відповідач користувався банківським рахунком, застосовуючи вказаний платіжний засіб.

В межах даної платіжної картки за період з 22.12.2017 по 20.03.2019 сукупний розмір витрат становив 17415,17 грн (стовпчик 3 в розрахунках, наданих позивачем).

В межах даної платіжної картки банк списував «щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день» за період з 21.07.2018 по 20.03.2019 в загальному розмірі 80,00 грн.

ОСОБА_1 за період з 22.12.2017 по 08.03.2019 особисто здійснював витрати з рахунку на придбання товарів і послуг, а також зняття готівки незважаючи на відсутність на ньому власних грошових коштів у сукупному розмірі 17335,17 грн (17415,17 – 80,00 = 17335,17).

За користування вказаними коштами позивач нараховував проценти, застосовуючи процентну ставку 3,6% на місяць, що відповідає 43,2 % річних (3,6 % на місяць * 12).

За період з 22.12.2017 по 30.09.2019 позивач нарахував проценти в загальному розмірі 7972,88 грн (стовпчик 12 та 16 в розрахунках, наданих позивачем).

Кожного першого числа наступного місяця позивач зараховував проценти, які були нараховані ним у попередньому місяці, до тіла кредиту та в підсумковому розрахунку заборгованості у позовній заяві позивач позначив як «прострочене тіло кредиту» (в розмірі 12317,91 грн) суму, в яку увійшла заборгованість за особисто позиченими відповідачем коштами та погашені за рахунок тіла кредиту проценти в загальному розмірі 6194,12 грн (стовпчик 4 в розрахунку, наданому позивачем).

За період з 08.01.2018 по 27.03.2019 ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості, а також відбувалось списання банком його власних коштів з інших рахунків на погашення вказаної заборгованості в загальному розмірі 11291,38 грн.

З наведеного випливає, що сума позичених ОСОБА_1 коштів, якими він скористався під час здійснення платіжних операцій за вказаною платіжною карткою за період з 22.12.2017 по 08.03.2019 станом на 14.10.2020 дорівнює 6043,79 грн, що відповідає різниці між заборгованістю, нарахованою позивачем як «прострочене тіло кредиту» в розмірі 12317,91 грн та нарахованими процентами, які увійшли у «прострочене тіло кредиту» в розмірі 6194,12 грн, а також списаними банком «щомісячними платежами за страховку «Захист на кожен день» за період з 21.07.2018 по 20.03.2019 в загальному розмірі 80,00 грн (12317,91 - 6194,12 – 80 = 6043,79). Такий же результат отримуємо, якщо з особисто позичених відповідачем у банка коштів за період з 22.12.2017 по 08.03.2019 в розмірі 17335,17 грн відняти кошти, які були направлені банком на погашення «простроченого тіла кредиту» в розмірі 11291,38 грн, що зазначено під таблицею в першому розрахунку, наданому позивачем, (17335,17 –11291,38 = 6043,79).

Вказані обставини підтверджуються анкетою – заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, підписаною відповідачем 15.12.2017, випискою з особового банківського рахунку відповідача щодо платіжної карти № НОМЕР_1 , банківською довідкою про платіжну картку, видану відповідачу, копії яких були долучені до позову. Вказані обставини відповідають розрахункам, наданим позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом не встановлено строк (термін) виконання боржником обов`язку з повернення кредитних коштів, а отже кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Своєю чергою боржник не спростував факт прострочення виконання зобов`язання з повернення тіла кредиту.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість стягнути з відповідача на користь позивача кредитні кошти, які були особисто витрачені ОСОБА_1 за період з 22.12.2017 по 08.03.2019, в частині, що залишилися ним не повернуті, що і є заборгованістю за тілом кредиту станом на 14.10.2020 в розмірі 6043,79.

Проте суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів, які були нараховані позивачем та включені в «прострочене тіло кредиту» в розмірі 6194,12 грн та процентів, нарахованих за період з 01.08.2019 по 30.09.2109 в розмірі 1778,76 грн, що в сукупному розмірі складає 7972,88 грн, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1069 ЦК України розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Судом встановлено, що за період з 22.12.2017 по 30.09.2019 (період, за який позивач нараховував проценти) розмір облікової ставки Національного банку України коливався з 12,5% річних по 18 % річних, а отже подвійна облікова ставка Національного банку України (25 % - 36 % річних відповідно) завжди була меншою ніж ставка 43,2 % річних, яка протягом усього часу використовувалася позивачем для розрахунку процентів.

Крім того, вказаний розмір заборгованості за процентами, який був нарахований позивачем, є необґрунтованим, оскільки позивач з 01.02.2018 нараховував проценти також на заборгованість за раніше нарахованими процентами (які були погашені за рахунок кредиту), а у період з 01.05.2018 по 04.05.2018, з 01.02.2019 по 03.02.2019, з 01.04.2019 по 30.09.2019 із застосуванням подвійного коефіцієнту (стовпчик 9 розрахунку, наданого позивачем), тобто у вказані періоди заборгованість за процентами вдвічі збільшувалася і знов включалася до «простроченого тіла кредиту», на яке знов нараховувалися проценти.

Проте використання такої формули не відповідає умовам договору, вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зі змісту яких випливає, що проценти нараховуються лише на суму позики, а також вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до яких проценти на неустойку не нараховуються.

Посилання позивача про те, що такий метод нарахування процентів за рахунок капіталізації раніше нарахованих процентів та неустойки, а також такий розмір процентів, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, були передбачені Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви позичальника, і позичальник розумів, що саме ці Умови він мав на увазі, підписуючи заяву.

Наявність на сайті банку на час розгляду справи електронного документа «Умови та Правила надання банківських послуг» не спростовує висновків суду, оскільки не підтверджує конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг.

Так, в анкеті-заяві, підписаної відповідачем, зазначено, що до вказаної зави має бути додана пам`ятка клієнта і тарифи, а екземпляр договору відповідач погоджується отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту privatbank.ua. Позичальник погоджується в тому числі на те, що зміни в Умови і Правила вносяться банком щомісяця односторонньому порядку, а в разі, коли в односторонньому порядку внести зміни неможливо, банк повідомляє його про зміни шляхом використання визначеними умовами и правилами каналів зв`язку. Продовження користування умовами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов і правил є підтвердженням його згоди та повного і безумовного прийняття зміненої редакції Умов і правил. Зі змінами Умов і правил надання банківських послуг зобов`язуюся знайомитися самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua.

Проте судом залишилося не встановленим з якими конкретно запропонованими Умовами та правилами банківських послуг ознайомився відповідач, чи були вони роздруковані відповідачем з офіційного сайта та підписані ним та які умови договору були викладені в пам`ятці клієнта і тарифах, згаданих в анкеті - заяві.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, відповідно до якої за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, що рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині стягнення 5 071,87 грн процентів за користування кредитними коштами та пені у розмірі 16 059,00 грн за невиконання умов кредитного договору, відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

А отже, у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Також судом не була встановлена наявність умов договору про можливість списання банком за рахунок тіла кредиту в межах вказаної платіжної картки «щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день» в розмірі 20 грн, а всього за період з 21.07.2018 по 20.03.2019 в загальному розмірі 80,00 грн.

Посилання позивача про те, що вказаний розмір передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з підстав, що наведені вище.

А отже, у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за прострочене зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 4427,52 грн також є необґрунтованими з таких підстав.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо спеціального узгодження сторонами розміру процентів від простроченої суми, які боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора. Посилання позивача про те, що вказаний розмір процентів передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з підстав, що наведені вище.

Враховуючи межі позовних вимог, а саме: період нарахування компенсації за прострочене зобов`язання з 01.10.2019 року по 29.02.2020 року, суд дійшов висновку про те, що така компенсація за прострочене зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за вказаний період, що відповідає 152 дням, має бути нарахована у розмірі трьох процентів річних на прострочену заборгованість за тілом кредиту, розмір якої встановлений судом та який станом на 14.10.2020 дорівнював 6043,79 грн. А отже, отримуємо такий розрахунок 6043,79 * 3 / 100 / 365 * 152 = 75,51 (грн).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2017 року станом на 14.10.2020 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6043 гривень 79 копійок, три проценти річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 01.10.2019 року по 29.02.2020 року в розмірі 75 гривень 51 копійки, а всього в розмірі 6119 гривень 30 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 694,38 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 279, 280 - 282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2017 року станом на 14.10.2020 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6043 гривень 79 копійок, три проценти річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 01.10.2019 року по 29.02.2020 року в розмірі 75 гривень 51 копійки, а всього в розмірі 6119 (шести тисяч дев`ятнадцяти) гривень 30 копійок.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.12.2017 станом на 14.10.2020 року, яка включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 80 гривень 00 копійок, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 7972 гривень 88 копійок, компенсацію за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 4352 гривень 01 копійки, а всього в розмірі 12404 (дванадцяти тисяч чотирьохсот чотирьох) гривень 89 копійок – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 694 (шестисот дев`яноста чотирьох) гривень 38 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя