Ухвала суду № 96601432, 28.04.2021, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 2-577/11

Номер провадження 2-в/229/10/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

за участю секретаря судового засідання Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дружківці цивільну справу за заявою АТ КБ «Приватбанк» про відновлення втраченого судового провадження,-

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2021 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшла заява представника заявника Довганіча А.М. який діє в інтересах заявника АТ КБ «Приватбанк» про відновлення знищеного судового провадження ЄУН 2-577/11 за позовом ПАТ "Приватбанк" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Так, відповідно довідки Дружківського міського суду Донецької області, цивільна справа за ЄУН 2-577/11 за позовом ПАТ "Приватбанк" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, була вилучена для знищення.

Представник заявника не з`явився в судове засідання про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі на задоволенні заяви наполягає.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явився, про розгляд справи він був повідомлений належним чином. Заяву про відкладення розгляду справи він не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання що заявлені вимоги, підлягають задоволенню.

У ході судового засідання з достовірністю було встановлені такі факти та належні ним правовідносини.

Відповідно довідки Дружківського міського суду Донецької області, цивільна справа за ЄУН 2-577/11 за позовом ПАТ "Приватбанк" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, була вилучена для знищення, що дає підстави вважати втраченим судове провадження.

Відповідно до положень статей 488 та 489 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Згідно ст. 490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження викладені у статті 491 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 491 ЦПК України, у заяві про відновлення втраченого судового провадження повинно бути зазначено, про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.

Згідно ст. 493 ЦПК України, при розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що зберіглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

Згідно наданих заявником документів, а саме: копії виконавчого листа справи 2-577/11, копії рішення по справі 2-577/11, копії статуту ПАТ КБ «Приватбанк», копії позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», копії розрахунку заборгованості, копії умов та правил надання банківських послуг, копію анкети-заяви, вбачається, що в провадженні Дружківського міського суду Донецької області знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

15 липня 2011 року позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було задоволено, що підтверджується копією рішення Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2011 року справа 2-577/11.

Отже, факт ухвалення Дружківським міським судом Донецької області відповідного рішення, зміст цього рішення, склад учасників процесу підтверджується наданими заявником копіями документів.

Вказане дає підстави вважати обґрунтованим висновок про можливу втрату матеріалів судової справи 2-577/11, що перебувала у провадженні Дружківського міського суду Донецької області.

Згідно ч. 1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч.1 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Таким чином, суд вважає, що зібрані та перевірені матеріали є належними та достатніми доказами для відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Дружківського міського суду Донецької області від 15 липня 2011 року по справі 2-577/11.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 488-495 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву АТ КБ «Приватбанк» про відновлення втраченого судового провадження - задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі ЄУН 2-577/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, в частині рішення суду такого змісту: "

Справа 2-577/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2011 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого –судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") 07 червня 2011 р. звернулося до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № КТХRRX09590185 від 27 червня 2008 року відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4570,97 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27 грудня 2009 року.

Банк цілком виконав зобов`язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідачка, порушила графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 03 березня 2011 року складає 5947,05 гривень.

Представник позивача Филипенок А.О. з`явився у судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином судовою повісткою, заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутності не надала.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа забовьязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник забовьязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27 червня 2008 року між нею та позивачем укладено кредитний договір № КТХRRX09590185, відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 4570,97 гривень і сплатою 12 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27 грудня 2009 року.

Згідно п. 2.2.3 кредитного договору позичальник зобов`язався погашати кредит в дату згідно графіку погашення кредиту та процентів, зазначеному в додатку № 1, а саме, щомісячно погашати заборгованість за кредитом, за відсотками, комісією.

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № КТХRRX09590185 від 27 червня 2008 року, враховуючи право банку вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 5947,05 гривень., з яких:

- заборгованість за кредитом –1348,41 гривня;

- відсотки за кредитом – 45,25 гривень;

- заборгованість по комісіі -258,18 гривень;

- пеня –3535,83 гривні;

- штраф -759,38 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно позову банк до заборгованості відповідача ОСОБА_1 включив пеню 3535,83 гривні; .

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого зобов`язання, передбаченого п.п.2.2.2.,2.2.3 договора, банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу (а.с.7).

Оскільки позичальник ОСОБА_1 порушила строки платежів за зобов`язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу 07 червня 2011 р. звернувся до суду, відповідачка ОСОБА_1 повина відповідно до п. 4.1 кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу пеню, яка на час розгляду справи судом складає 3535,83 гривні; .

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором згідно графіку погашення кредиту та процентів належним чином не виконував, в зв`язку з чим станом на мав прострочену заборгованість за кредитом – 5947,05 гривень., з яких:

- заборгованість за кредитом –1348,41 гривня;

- відсотки за кредитом – 45,25 гривень;

- заборгованість по комісіі -258,18 гривень;

- пеня –3535,83 гривні;

- штраф -759,38 гривень.

Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідач не спростований.

Відповідач ОСОБА_1 порушила умови укладеного договору, внаслідок чого заборгованість перед банком за кредитним договором № КТХRRX09590185 від 27 червня 2008 року, на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 5947,05 гривень..

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 2.3.7 кредитного договору при настанні подій, зазначених в п. 2.3.3, в тому числі порушенні позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 7.1 цього договору (15 березня 2012 року), в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також реалізувати свої вимоги, що випливають з цього договору за рахунок іншого майна позичальника, його гарантів та поручителів відповідно до діючого законодавства (а.с. 6).

Тобто вимоги банку про дострокове повернення відповідачкою, яка прострочила виконання зобов`язання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

За наведених підстав та встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за Договором, процентів за користування кредитом та пені підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі статей 526, 554, 611, 1054 ЦК України. Вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом стягнення суми заборгованості, процентів та пені з відповідача.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. “Про державне мито”, п. 5 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” ЦПК України із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі –59,47 гривень.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості, яка складає 5947,05 гривень. гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 59,47 гривень (1% від 5947,05 гривень. ), які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_1 .

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів”станом на час звернення позивача до суду –10 лютого 2010 року із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати сплачувалися в розмірі 120 грн. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825). При подачі позовної заяви позивачем сплачено 120 гривень (а.с. 21).

На користь позивача з відповідач ОСОБА_1 , підлягає стягненню 120 гривень.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_1 код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299) заборгованість у сумі 5947,05 гривень. (пять тисяч дев`ятсот сорок сім) гривень 05 коп. та на р/р № НОМЕР_2 судові витрати у вигляді державного мита у сумі 59 (пятьдесят дев`ять) гривень 47 коп. та витрат на інформаційно-техничне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцать) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А. Л. Гонтар»

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день проголошення ухвали або її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: А.Л. Гонтар