Вирок № 96601359, 21.04.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний № 229/4300/19

Номер провадження 1 кп/229/11/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Гонтар А.Л.

за участю секретаря судового засідання Білик О.А.

прокурора Горкавенка І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка Донецької області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, має вищу освіту, одруженого, має неповнолітніх дітей, дочку ОСОБА_2 , 2007 року народження, дочку ОСОБА_3 , 2012 року народження та сина ОСОБА_4 , 2020 року народження, на час скоєння злочину працючого оперуповноваженим по особово важливим справам відділу оперативного забезпечення відділу внутрішньої безпеки Херсонської області служби внутрішній безпеки ГУБОП, в наступний час не працює, який мешкає за адресю: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи, відповідно до наказу № 1218 від 08 липня 2010 року МВС України оперуповноваженим по особливо важливим справам відділу оперативного забезпечення ВВБ в Херсонської області СВБ ГУБОЗ, 07 жовтня 2010 року, в темний час доби, керуючи на підставі довіреності від 05 жовтня 2010 року, технічно справним автомобілем Опель Омега, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_5 здійснював в межах вибраної смуги прямолінійний рух по автодорозі "Знаменка-Луганськ-Ізваріно" в Ясиноватському районі Донецької області в напрямку м. Горлівка.

Проїзджаючи дільницю 456 км+800 м вказаної автодороги, рухаючись по крайній лівої смузі автодороги, маючи реальну та об`єктивну можливість рухатись з безпечною та з допустимою швидкістю, а також постійно контролювати рух автомобіля, яким він керував в межах вибраною їм смуги руху, водій ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п.12.2,12.3 Правил дорожнього руху України, не прийняв належних та своєчасних заходів для забезпечення безпеки руху, проявив злочинну самовпевненість, не скористувався реальною можливістю своєчасно впевнитись у відсутності небезпеки для свого руху, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , який керував велосипедом "Україна" та рухався по смузі руху ОСОБА_1 , в результаті чого ОСОБА_6 загинув на місці пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної події, в результаті необережних дій водія ОСОБА_1 , велосипедист ОСОБА_6 отримав наступні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму, яка супроводжувалась переломом кісток основи черепа з крововиливом під оболочку, у речовину та желудочки головного мозку, закритий перелом лівой плечевої кістки, перелом остистого отростка 6-го грудного хребця, перелом 8-го ребра праворуч, перелом 4-8 ребра ліворуч, перелом тіла грудини, ссадна обличчя, тильних поверхонь обох кісток, правої сидниці, лівої поясничної області, забита рана області лівого подреберя, які мають у своїй сукупності ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час заподіяння. Смерть гр-на ОСОБА_6 настала в результаті відкритої черпно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток основи черепа з крововиливом під оболочку, у речовину та в желудочки головного мозку.

Є прямой причинний зв`язок між настанням смерті потерпілого та отриманими останнім, під час ДТП тілесними ушкодженнями. Під час первісного контакту потерпілий знаходився у вертікальному положенні задньої поверхні тіла до травмуючого предмету і первинно була заподіяна черепно-мозкова травма, а також перелом остистого відростку 6-го грудного хребця.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті велосипедисту ОСОБА_6 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, не заперечував, що дійсно смерть велосипедиста ОСОБА_6 настала внаслідок наїзду на нього його автомобілем, але при цьому надав власну оцінку своїм діям. Так суду пояснив, що дійсно у вказаний в обвинувальному висновку день та час, він керував автомобілем «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 , о 14 год 00 хв він виїхав з м. Нова Каховка по направленню у м. Горлівка. Приблизно о 19 год. 30 хвл. він їхав по автодорозі «Знам`янка-Луганськ-Ізварино". В даний час доби вже було темно. Він рухався по крайній лівій смузі із швидкістю приблизно 90 км/год. В даний час по середньої смузі рухався або мікроавтобус, або автобус, можливо вантажна Газель (точно не пам`ятає). Після того, як зазначений автомобіль проїхав повз нього по своєй смузі, праворуч від нього на його смугу вискочив велосипедист, якого він до цього не бачив. Він його побачив приблизно за 1 секунду до зіткнення. Велосипедист рухався практично перпендикулярно руху його автомобіля. Перед зіткненням він не гальмував, оскільки не встиг. Після зіткнення велосипедист залишився на лобовому склі. Він також не став різко гальмувати, щоб велосіпедист не скотився по капоту і він його не переїхав. Зупинився він приблизно через 7 метрів, після зіткнення. При зупинці велосіпедіст скотився по капоту та залишився лежати на землі перед бампером автомобіля, він підійшов до нього та побачив, що у нього із вуха пішла кров. Він попробував пульс, але його вже не було. Після цього він викликав швидку допомогу та робітників ДАІ. Він, ввважає, що у нього не було можливості запобігти даної ДТП, томі він не виний.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 , заявлені ним у цивільному позові, не визнав у повному обсязі.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні інкримінованого йому злочину, на думку суду його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_8 , допитаний під час досудового розслідування пояснив, що він був батьком ОСОБА_6 . Його син працював в Донецькому вагонному депо кранівником приблизно з вересня 2008 року. Робочий день його становив 12 годин, а саме, з 07 годину 30 хв до 19 год 30 хв. Зазвичай його син їздив на роботу на електричці, проте в останні дні електричка не ходила і він їздив на роботу і з роботи на своєму велосипеді «Україна».

ОСОБА_9 , яка є його матір`ю, 07 жовтня 2010 року приблизно о 19 год 15 хвилин дзвонила ОСОБА_10 на його мобільний телефон і сказала, що вони його чекають додому до вечері. Він сказав, що вже виїжджає з роботи і буде приблизно через 40 хвилин.

07 жовтня 2010 року ОСОБА_7 разом з дружиною перебував удома. Приблизно о 20 год 10 хвилин йому на мобільний телефон подзвонив невідомий чоловік, представився працівником ДАІ і повідомив, що його сина збив автомобіль навпроти РЕД. Він на своєму автомобілі ВАЗ 21011 поїхав на місце події і приблизно 20 год. 30 хвл. вже був на місці. Коли він приїхав на місце події, то там перебували працівники ДАІ, які займалися оформленням ДТП, на газоні знаходився насос від велосипеда. ОСОБА_7 упізнав тіло ОСОБА_10 , яке знаходилося на відстані приблизно 2 метри від машини. Йому віддали його речі - сумку, туфель, кепку, які перебували приблизно за 150 м від місця події.

На лівій крайній смузі автодороги знаходився автомобіль Опель Омега сірого кольору, на якому були такі пошкодження: розбитий бампер, лобове скло, подряпини на капоті, поведена ліва стійка до люка. Гальмівного шляху він не бачив. Автодорога розділена розділовими суцільними лініями на 3 смуги. За зовнішніми ознаками тіло його сина автомобіль не переїжджав.

У його присутності працівники ДАІ та прокуратури не виявили де знаходиться велосипед його сина. Після цього він відповідно до напряму слідчого прокуратури, яке він отримав від працівників ДАІ, відвіз тіло сина в морг Ясинуватської ЦРЛ, де і знаходився приблизно до 00 год 30 хвилин. Речі сина залишились у морзі (т. 1 а.с.92-93).

Потерпіла ОСОБА_9 , допитана під час досудового слідства, дала покази аналогічні показам потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.97).

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_11 ( в подальшому у суда не було можливості допитати даного свідка, оскільки він помер в серпні 2011 року (т. 2 а.с. 69,90) підтвердив покази потерпілого ОСОБА_7 , та пояснив, що він працює в Ясиновастькому взводі ДПС з 13 травня 2010 року. 07 жовтня 2010 року при несенні служби на маршруті № 1 автодороги Знам`янка-Луганськ-Ізваріно спільно з ОСОБА_12 від водіїв транспорту, що проходили повз них, було отримано повідомлення про ДТП на 456 км автодороги Знам`янка-Луганськ-Ізваріно (в який час це було - точно не пам`ятає). Прибувши на місце ДТП, вони побачили, що наряд в складі ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , розташував конуси, тим самим огородивши місце події, займались регулювальними діями. На місці ДТП перебував автомобіль Оpel Омега сірого кольору, приблизно в трьох метрах від нього, на газоні, який розділює смуги, знаходився труп молодої людини. Замінивши вищезазначений наряд, вони стали займатися розпорядно-регуліровочними діями. Після цього на місце події прибув слідчий прокуратури, який склав необхідні при оформленні ДТП документи. Потім були проведені заміри дорожнього полотна, проведені пошуки велосипеда, на якому рухався потерпілий, який був виявлений через 500 метрів від місця зіткнення в кюветі біля дорожньої смуги у напрямку в бік м.Донецька (т.1 а.с.98-99).

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_12 дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_11 (т.1 а.с. 100-101).

Покази даних свідків узгоджуються із показами свідка ОСОБА_15 , допитаного під час досудового слідства та у судовому засіданні 03 листопада 2011 року (т. 2 а.с.32-36), який надав аналогічні свідчення, та пояснив, що він був безпосереднім начальником ОСОБА_6 , який працював в депо кранівником. Його він може охарактеризувати тільки з позитивного боку, у вживанні алкогольних напоїв він помічений не був, завжди правильно виконував поставлені перед ним завдання.

Також пояснив, що його робочий день закінчується о 16 год 00 хв, а робочий день ОСОБА_6 закінчувався о 19 год 30 хв. 07 жовтня 2010 року ОСОБА_6 перебував на роботі і виконував свою повсякденну роботу. Останній раз він бачив його приблизно о 16 год 00 хв, коли він працював на крані. Алкогольних напоїв він в той день не вживав.

Зазвичай він добирався додому на електричці, проте в той час на залізниці проводилися ремонтні роботи і електрички не ходили. Тому він їздив додому на велосипеді. Останнім його бачив черговий, який відкривав йому ворота, щоб ОСОБА_6 міг виїхати з території депо.

До цього його бачив черговий електрик, ОСОБА_16 . Чи були у ОСОБА_6 на велосіпеді світловідбівачі, він не може сказати, оскільки не звертав уваги. Катафот був круглий на задньому крилі велосіпеду (т.1 а.с.107-108).

Допитаний під час досудового слідства та у суді 03 листопада 2011 року свідок ОСОБА_17 засвідчив, що родину ОСОБА_18 він знає з юнацтва. З ОСОБА_19 він проходив службу в армії. Також він підтримує дружні стосунки із родиною ОСОБА_18 . Іноді він приходив у гості до ОСОБА_18 , та іноді, щоб не ідти додому пішки, він брав у них велосіпед "Україна" темно-синього кольору, з білими крилами. На даному велосипеді, на задньому крилі був світловідбівач, катафот, красного кольору, прямокутної форми, розміром, як коробок із під сирників.

Також він пояснив, що, крім як на задньому крилі велосипеду, ніде світловідбівачів не було. Також на велосипеді був багажник, який був закріплений ззаду. Останій раз, він брав велосипед в липні-серпні 2010 року та на ньому був присутній світловідбівач красного кольору (т.1 а.с.224-225ґ. т.2 а.с. 36).

Допитаний під час досудового слідства та у суді 03 листопада 2011 року свідок ОСОБА_20 засвідчив, що сім`ю ОСОБА_18 він знає давно, оскільки їхня сім`я є його сусідами. Він часто зранку коли йшов на роботу зустрічався з ОСОБА_21 , оскільки він також вранці йшов на роботу. Він постійно їздив на роботу на електричці. Потім приблизно в кінці вересня, напочатку жовтня 2010 року ОСОБА_22 почав їздити на роботу на велосипеді, оскільки електричка з технічних обставин не працювала. Велосипед на якому їздив ОСОБА_18 виглядав, так: велосіпед «Україна» темно-синього кольору, з білими крилами. На даному велосипеді, на задньому крилі був присутній світловідбивач (катафот), червоного кольору довгастої форми. Також він пояснив, що їздив разом з ОСОБА_19 на місце події. Він бачив, що шляху гальмування автомобіля не було. ОСОБА_23 не було. Видимість була нормальна. Можливо було побачити на відстані світла фар. Чи були катафоти на колесах, він не знає, знає, що був катафот ззаду велосипеда (т.1 а.с.226-227, т.2 а.с. 32-33).

У судовому засіданні 05 січня 2012 року було допитано свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що він брав участь в якості понятого під час встановлення обставин ДТП 07 жовтня 2010 року. При ньому робились усі заміри робітниками правоохороних органів, при цьому не від кого ніяких зауважень не надходило. Видімість була нормальна, тумана не було. Він разом з робітниками правоохороних органів шукав велосипед потерпілого. Велосипед було знайдено на відстані 500 метрів від автомобілю, він був зогнутий на двоє (т.2 а.с.52-54).

Покази потерпілого та свідків, були підтверджені показами експерта ОСОБА_25 , якого було допитано у судовому засіданні 06 червня 2012 року та який пояснив, що по даній справі він робив два висновки. У вихідних даних було зазначено, що велосипед не був обладнаний світловідбивачами. Велосипед був оглянутий після ДТП і наявність на ньому слідів світловідбивача невстановлено. В ході проведення огляду велосипеда було встановлено, що навіть були відсутні сліди кріплення світловідбивачів на задньому щитку. Якщо брати до уваги, що велосипед був обладнаний світловідбівачами, тоді природно буде збільшена видимість і змінена технічна можливість запобігти ДТП і причинний зв`язок. На момент дослідження протитуманні фари не працювали. Перед проведенням відтворення автомобіль статист був спрямований на станцію технічного обслуговування і була надана довідка про те, що світлові прилади автомобіля статиста відповідають ДСТУ. При проведенні відтворення бралися дані світлові приладів, встановлені ГОСТом. Світлові зовнішні прилади автомобіля статиста відповідають ГОСТу. Про це в матеріалах справи була довідка. Були проведені розрахунки за показами ОСОБА_26 . Видимість визначалася в темний час доби протягом 3-х годин. Судово медичним експертом зазначено, що в момент контакту велосипедиста з травмуючим об`єктом, велосипедист до травмуючого об`єкту перебував задньою частиною тіла, а перелом ребер міг утворитися при падінні. Раптова видимість становить 39.8 м., а видимість велосипедиста 46,8 м. Про велосипедиста, як про раптову перешкоду не можливо говорити, оскільки в даному випадку велосипедист не є малопомітним об`єктом, тому береться час реакції водія 0.6. При визначенні швидкості бралась мінімальна швидкість реакції 0,3 для даної дорожньої обстановки, оскільки відимість велосіпедиста більше ніж видимість дороги (т.2 а.с.144-145).

Також у судовому засіданні 06 червня 2012 року було допитано єксперта ОСОБА_27 , який пояснив, що спочатку контакт автомобіля відбувся з заднім колесом велосипеда. Деформація заднього колеса велосипеда свідчить про те, що відбулось зіткнення із заднюю частиною колеса, внаслідок чого відбулась його разгерметезація. Якщо б не було пошкоджено колесо велосипеда, то не відбувся би контакт ланцюга велосипеда з державним номером автомобіля (т.2 а.с.144-145).

Допитаний у судовому засіданні 26 липня 2012 року свідок ОСОБА_28 пояснив, що він брав участь як понятий, при відворенні обстановки та обставин події, велосипед був без світловідбівачів, що ускладнювало видимість. Від учасників вимірів слідчий приймав зауваження. При відворенні слідчої дії в автомобілі знаходився водій та поняті. Він бачив сілуєт, але визначити, що саме це був велосипедист було складно. Можно побачити велосипедиста було на відстані 150-200 м. Робили два виміри. Перший при полному освітлені фар, а інший закривали одну фару, оскільки у автомобіля, який брав участь у ДТП одна фара була розбита (т.2 а.с.165-166).

Аналізуючи свідчення свідків, які були допитані під час судового слідства, та у судовому засіданні, суд приймає до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони в цілому узгоджуються між собою, були стабільні протягом усього слідства, останні були попереджені про кримінальну відповідальність. Крім того, їх свідчення та пояснення узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи, а саме, протоколами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відтворенням обстановки та обставин події, висновками експертиз, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Так, з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2010 року було встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди - дільниця автодороги "Знаменка-Луганськ-Ізваріно" 456 км+800 м по направленню в бік м. Горлівка. Проїзжа частина представлена у вигляді горізонтальної дільниці, ділянка місцевості не освітлена, дорожне покриття асфальтоване, без слідів гальмування. В протоколі зазначено наявність автомобіля Opel Omega, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 . Також протоколом засвідчено розташування трупу на відстані 1,3 м. від фрагменту пластика. На відстані 288 м. від автомобілю в крайньому правому боці руху в направленні м. Донецьк знаходится шатун педальний та педаль від велосипеда . На відстані 12 м. від педалі знаходиться сидіння від велосипеда коричневого кольору.

На відстанв 500 м. від автомобіля в бік м. Донецьк в кювете знаходиться велосипед "Україна", який має механгічні пошкодження. У додатку до протоколу детально робиться опис розташування трупа ОСОБА_6 та долучена фото таблиця із зображеннями місця пригоди, автомобіля, трупа чоловіка (Т.1 а.с.8-26). Схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 жовтня 2010 року детально зображена відстань та розташування трупу ОСОБА_6 , фрагменту його тіла, предметів одягу ОСОБА_6 , осколки пластмаси та скла, розташування автомобіля Opel Omega, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 після його зупинки.

Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, що в свою чергу в цілому відповідає як свідченням свідків, допитаних під час судового слідства, та у судовому засіданні, так і поясненням, наданим самим обвинуваченим.

Відповідно до протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 07 жовтня 2010 року вбачається, що слідчим у присутності понятих було здійснено огляд легкового автомобіля Opel Omega, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 та були встановлені зовнішні пошкодження передньої частини кузова автомобіля, пошкодження номерного знаку, переднього лівого крила, передній лівої двері, лобового скла, криши, що в свою чергу підтверджує факт контакту автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з велосипедистом саме передньою його частиною (а.с.27-28), що також не спростовував обвинувачений.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 16/216 від 06 грудня 2010 року, 07 жовтня 2010 року під час дорожньо-транспортної пригоди, гр-ну ОСОБА_6 були заподіяні: відкрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася переломом кісток основи черепа з крововиливом під оболочкі, в речовину і в шлуночки головного мозку, закритий перелом лівої плечової кістки, перелом остистого відростка 6-го грудного хребця, перелом 8-го ребра справа, перелом 4-8 ребер зліва, перелом тіла грудини, садно обличчя, тильних поверхонь обох кистей, правої сідниці, лівої поперекової області, забита рана області лівого підребер`я, що мають у своїй сукупності ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Смерть гр-на ОСОБА_6 наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломом кісток основи черепа з крововиливом під оболонки, в речовину і в шлуночки головного мозку. Є прямий причинний зв`язок між настанням смерті потерпілого і отриманими останнім, в результаті ДТП, тілесними ушкодженнями. У момент первинного контакту потерпілий перебував у вертикальному положенні задньою поверхнею тіла до травмуючого предмету і первинно була заподіяна черепно-мозкова травма, а також перелом остистоговідростка 6-го грудного хребця (т.1 а.с.163-164).

При судово-медичній експертизі крові трупа гр-на ОСОБА_6 , виявлено етиловий спирт у кількості - 0,85 %, в сечі - 0,95%, що згідно даним офіційної таблиці відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Кров від трупа належить до групи О із ізогемагглютінінами анті-А та анті - В (Т.1 а.с.34-38).

Отже, експертом було встановлено причину смерті, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у громадянина ОСОБА_6 , що в свою чергу узгоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого та наслідками, які настали.

Актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги «Знаменка-Луганськ-Ізварине" складеного 07 жовтня 2010 року о 20 годлині 50 хвилин, зафіксовані погодні та дорожні умови, які відбувалися на час дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с.39)..

Відповідно до висновку комплексної транспортно-трасологічної експертизи № 5966-5967-6284 від 14 лютого 2011 року судом вбачається, що "в початковий час зіткнення автомбіль "Opel Omega" державний номер НОМЕР_1 контакував передньою центральною частиною з заднім колесом велосипеда "Україна", при цьому кут між їх поздовжніми осями становив ~5-10 градусів, в результаті чого сталася деформація обода колеса і його разгерметезація. Після цього, в результаті поступального руху автомобіля "Opel Omega" вперед, в контакт вступив держномер автомобіля з наконечниками ланцюгової вилки через що на держномері автомобіля утворився комплекс трас у вигляді подряпин. При подальшому переміщенні автомобіля вперед задня частина багажника велосипеда деформувала капот автомобіля і залишила комплекс трас у вигляді подряпин поздовжньо орієнтованих, слідів ковзання у вигляді нашарування сторонньої речовини синього кольору прямокутної форми. У той же час стався закид тіла велосипедиста ОСОБА_6 на капот, вітрове скло і дах автомобіля, внаслідок чого утворилися деформації на капоті, даху і руйнування вітрового скла. Встановити які саме пошкодження на велосипеді «УКРАЇНА» утворилися в результаті наїзду на нього автомобілем «OPEL OMEGA» д / н НОМЕР_1 , не представляється можливим, оскільки після наїзду початкові пошкодження на велосипеді були видозмінені (форма, розмірні характеристики) через його переїзду транспортним засобом. Нашарування лакофарбового покриття, наявні на зовнішній поверхні верхнього шару лакофарбового покриття, який мався на зовнішній поверхні верхнього слою лакокрасочного покриття, вилученого з капота і бампера автомобіля Опель «Омега», і другий пофарбований шар лакофарбового покриття, вилучений з рами велосипеда «Україна», мають спільну родову належність. Частинки лакофарбового покриття, вилучені з поверхні щитка ланцюга велосипеда «Україна», за кольором і виявленими мікроморфологічними ознаками відрізняються від частинок і нашарувань лакофарбового покриття, наявні на зовнішній поверхні верхнього шару лакофарбового покриття, який мався на зовнішній поверхні верхнього слою лакофарбового покриття, вилученого з капота і бампера автомобіля Опель «Омега». На підставі проведеної перевірки технічного стану освітлювальних приладів автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 експерт автотехник приходить до висновку, що на момент огляду світлові прилади зазначеного автомобіля, а саме габаритні вогні, ближнє світло фар, протитуманні фари і дальнє світло правої фари перебувала в працездатному стані. Дальнє світло лівої фари перебувала в нс працездатному стані. Проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 (гальмівна система, рульове управління) на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції керування автомобілем, а отже про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі "OPEL OMEGA" д / н НОМЕР_1 , які могли би привести до втрати курсової стійкості і керованості данного транспортного засобу. Показання водія автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , про механізм даної пригоди з технічної точки зору є не спроможніми. В умовах даної події, що на ранньому етапі розвинення події, дорожня обстановка, яка склалась для водія автомобіля "OPEL OMEGA" д / н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не містила ознак небезпеки та не вимогала від нього прийняття яких небудь попереджальних заходів, крім вибора швидкості руху керуємого ним автомобілю по умовам відимості елементов проїзної частини, що регламентовано вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху України. З часу виявлення велосипедиста на полосі руху автомобіля "OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 дорожня обстановка зазнала змін і придбала явні ознаки наявності перешкоди, що вимагало від водія ОСОБА_1 негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки, тобто діяти відповідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. (т. 1 а.с.120-132).

Відповідно висновку додатковою судової автотехнічної експертизм № 2817 від 22 червня 2011 року покази водія автомобіля "OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 про механізм даної пригоди з технічної точки зору не є заможними.

В умовах даної події, що на ранньому етапі розвитку події, дорожня обстановка, яка склалась для водія автомобіля «OPEL OMEGA» д н НОМЕР_3 ОСОБА_1 , не містила ознак небезпеки і не вимагала від нього прийняття будь-яких запобіжних заходів, крім вибору швидкості руху керованого ним автомобіля за умовою видимості елементів проїзної частини, що регламентовано вимоги п. 12.2 Правил дорожнього руху України.

З моменту виявлення велосипедиста на смузі руху автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 дорожня обстановка зазнала зміни і придбала явні ознаки наявності перешкоди, що вимагало від водія ОСОБА_1 негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, тобто діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В умовах даної події водій автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 при русі з допустимою швидкістю за умовами видимості дороги Vд = (70.3 + 72.7) км / год мав технічну можливість запобігти даной події шляхом вжиття заходів регламентованих вимог п. 12.2 Правил дорожнього руху України.

В умовах даної події дії водія автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної події (1 а.с.258-263).

Таким чином, вказаний висновок доводить порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що в свою чергу призвело до наслідків, викладених вище та наявну у нього можливість запобігти їх настанню, шляхом дотримання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до протоколу відворення обстановки та обставин події від 14 січня 2011 року за участі підсудного ОСОБА_1 у присутності понятих суд вбачає, що останній детально розповів про обставини подій, які мали місце 07 жовтня 2010 року, та які відповідають його свідченням у суді стосовно місця скоєння ДТП, напрямку руху автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 по автодорозі "Знаменка-Луганськ-Ізваріно" в напрямку м. Горлівка, його швидкості та самого моменту удару автомобіля з велосипедистом, що в подальшому було схематично зображено та підписано учасниками відворення обставин події (Т.1 а.с.137-138).

Встановлені обставини під час відворення обстановки та обставин за участі підсудного ОСОБА_1 цілком узгоджуються з показами свідків, потерпілого та відповідають події, яка викладена в обвинувальному висновку та не суперечать іншим доказам по справі, досліджених у судовому засіданні та вказаних вище.

Під час відворення обстановки та обставин події 02 червня 2011 року за участю спеціаліста-експерта Гринь А.Н. у присутності понятих, учасники слідчої дії у полному складі зібралися та знаходячись на місці події ДТП на автодорозі "Знаменка-Луганськ-Ізварине", відворили обставини ДТП, яка відбулась 07 жовтня 2010 року. В слідчої дії приймали участь автомобіль статист та велосипедист статист, усі зауваження під час слідчої дії приймалися. На підставі даної слідчої дії було проведено комплексну автотехничну експертизу (а.с.233-246).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Всі докази, досліджені під час судового засідання отримані відповіно до вимог КПК України, є належними та допустимими.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, а його позицію щодо невизнання своєї винуватості, розцінює як засіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

25 січня 2013 року за постановою Ясинуватського міськрайоного суду від 03 грудня 2013 року було проведено комісійну судово-медичну та автотехничну експертизу № 23/3674-КЄ/2013/пп, відповідно до якої зроблено наступний висновок (т.2 а.с.204-244). Виходячи із даних отриманих під час транспортно-трасологічного дослідження, мало місце перехрестне-поперечне блокуюче зіткнення рухаючого автомобілю Opel Omega д.н НОМЕР_1 та велосипеда. При цьому велосипед перетинав траєкторію руху автомобіля Opel Omega д.н НОМЕР_1 в напрямку з права на ліво, про що свідчать характерні нашарування та подряпини на поверхні капоту автомобіля. Під час первічного контакту велосипед був звернений лівою боковою частиною до передній частини автомобіля Opel Omega д.н НОМЕР_1 та кут між їх продольними осями складав величину приблизно 90.

Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 , в момент первісного контакту транспортних засобів, він знаходився у сідлі велосипеда та був зверненний лівою боковою повірхнью тіла до передньої частини автомобілю Opel Omega д.н НОМЕР_1 . В момент первісного контакту відбулась взаімодія між поверхньою переднього державного номерного знаку автомобіля Opel Omega д.н НОМЕР_1 і лівим боком велосипеда в районі вузла кріплення осі заднього колеса. Оскільки на нижніх кінцівках велосипедиста ОСОБА_6 при судово-медичному дослідженні його трупа, не було встановлено наявність яких-небудь тілесних ушкоджень, то треба вважати, що він не контактував нижніми конечностями з деталями та частинами транспортного засобу, під час їх первісной взаїмодії.

Після первісного контакту вказаних транспортних засобів, відбулось викидання тіла гр. ОСОБА_6 із сідла велосипеда в напрямку зправа наліво відносно його вектор руху, і падіння на автомобіль Opel Omega д.н НОМЕР_1 . При цьому тіло ОСОБА_6 контактувало лівою боковою поверхньою з автомобілм Opel Omega д.н НОМЕР_1 . В результате чого на автомобілі утворились: деформація передньої частини даху з лівого боку, руйнування переднього ветрового скла, а на тілі ОСОБА_6 черепно-мозкова травма, що супроводжувалася многооскольчатим переломом кісток основи черепа, яка розповсюджилась із задній черепної ямки до середній черепної ямки, з крововиливом в м`які покрови голови з боку внутрішньої поверхні лобної області зліва, забита рана і крововилив в м`які покрови в потиличній області зліва; закрита травма грудної клітини у вигляді перелому тіла грудини 4-5-му міжребер`ї, переломи ребер справа 8-го по окологрудінной лінії, зліва 4-8-го по среднеключичной лінії з крововиливом в оточуючі м`які тканини; перелом остистого відростка 6-го грудного хребця; закритий перелом лівої плечової кістки; забита рана на передній поверхні живота зліва біля краю реберної дуги. Надалі відбулося падіння тіла потерпілого з поверхні автомобіля на покриття дороги, внаслідок чого виникла садна на обличчі зліва, множинні садна в ділянці нирок, правій сідниці і на тильній поверхні обох кистей (т.2 а.с.204-244).

18 вересня 2014 року за постановою Ясинуватського міськрайоного суду від 28 квітня 2014 року було проведено комісійну комплексу судово-медичну та автотехнічну експертизи № 6185/10456, відповідно до якої зроблено наступний висновок. Покази водія ОСОБА_1 про розташування місця наїзду на велосипедиста не позбавлені спроможності з технічної точки зору. Покази водія ОСОБА_1 про напрямок руху велосипедиста при зближенні з автомобілем Opel Omega перед наїздом не позбавлені спроможності з техничної точки зору. Вихідні дані, числові значення відомості велосипеда, відомості проїзної частини, які отримані при видворені обстановки та обставин від 22 квітня 2014 року за участю водія автомобілю Opel Omega ОСОБА_1 , суперечать методичним рекомендаціям та не приймались до уваги при технічної оцінці дій водія ОСОБА_1 .

В даної дорожної обстановці водій автомобілю ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2 и п.12.3 Правіл дорожнього руху. В даної дорожньої ситуації велосипедист ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху. В даної дорожньої ситуації технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів для велосипедиста ОСОБА_6 визначались вимогами п.10.1 Правил дорожньогоруху. Дії велосипедиста ОСОБА_6 у склавшийся дорожньої обстановці не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху та знаходились, з техничної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП (т.3 а.с.65-72).

Аналізуючи вищезазначені докази відповідно до ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що обвинуваченим не доведено, що в його діях відсутный склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за наступними підставами.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню; подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші.

Обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення за ч.2 ст.286 КК України.

Склад кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України передбачає: основний безпосередній об`єкт це безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а додатковий обов`язків об`єкт - життя і здоров`я особи;

суб`єкт злочину це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом;

об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки:

а) діяння, б) обстановку, в) наслідки, г) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів.

Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів суд повинен зазначити у вироку, які вихідні данні він визнав такими, що відповідають дійсності, і з їх урахуванням оцінити висновок експерта.

Відповідно до ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Суд приймає до уваги висновки:

- судово-медичної експертизи №16/216 від 06 грудня 2010 року, відповідно до якого у момент первинного контакту потерпілий перебував у вертикальному положенні задньою поверхнею тіла до травмуючого предмету і первинно була заподіяна черепно-мозкова травма, а також перелом остистого відростка 6-го грудного хребця;

- комплексної транспортно-трасологічної експертизи № 5966-5967-6284 від 14 лютого 2011 року, відповідно до якого "в початковий час зіткнення автомбіль "Opel Omega" державний номер НОМЕР_1 контакував передньою центральною частиною з заднім колесом велосипеда "Україна", в результаті чого сталася деформація обода колеса і його разгерметезація. Після цього, в результаті поступального руху автомобіля "Opel Omega" вперед, в контакт вступив держномер автомобіля з наконечниками ланцюгової вилки через що на держномері автомобіля утворився комплекс трас у вигляді подряпин. Показання водія автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , про механізм даної пригоди з технічної точки зору є не спроможніми;

- додатковою судової автотехнічної експертизи № 2817 від 22 червня 2011 року, відповідно до якої покази водія автомобіля "OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 про механізм даної пригоди з технічної точки зору не є заможними.

Що стосується висновків експертизи, які проведені пізніше, а саме, комісійной судово-медичной та автотехничной експертизи № 23/3674-КЄ/2013/пп від 25 січня 2013 року та комісійной комплексной судово-медичной та автотехнічной експертизи № 6185/10456 від 28 квітня 2014 року, вони посилаються на вихідні дані, які отримані при відворені обставин події 22 квітня 2014 року і які суперечать методичним рекомендаціям, тоді, як початкова комплексна судова-медична та авто-технічна експертиза проводилась на підставі відворення обставин та обстановки події від 14 січня 2011 року.

Відповідно до висновків експертиз комісійной судово-медичной та автотехничной № 23/3674-КЄ/2013/пп від 25 січня 2013 року та комісійной комплексной судово-медичной та автотехнічной № 6185/10456 від 28 квітня 2014 року, вказно, що оскільки велосипед було знайдено на відстанні 500 м. у бік м. Донецьк, що свідчить про те, що удар автомобіля був у бік велосипедиста, якщо б удар був ззаду, то велосипед знаходився попереду в напрямок руху, але дані висновки експерта суперечат показам наданим ОСОБА_1 , в якості свідка 15 жовтня 2010 року та обвинуваченого 11 березня 2011 року, де він пояснив, що після того як він вийшов з автомобілю, то побачив, що велосипед находиться на смузі зустрічного руху за розділітельним газоном. Далі велосипед зачипив автомобіль ВАЗ 2109, після чого його відкинуло на середню смугу і велосипед в подальшому зачипив автомобіль ГАЗЕЛЬ, в результате чого його було відкинуто на крайню праву смугу руху, після чого він чув як велосипед хтось зачипив третій раз. Він їхав з включеними фарами, подфарниками, галогеновими фарами. Чи був на велосипеді катафот, він не бачив, вважає, що причина ДТП в тому, що можливо ОСОБА_6 , керуючи автомобілем, не впевнившись в повної безпеці маневру, виїхав із-за автомобіля, який їхав попереду ОСОБА_1 , прямо під колеса його автомобіля, в результаті того, що не бачив світла фар його автомобіля (т.1 а.с. 102-104,155-157).

Але, відповідно до висновку комплексної транспортно-трасологічної експертизи № 5966-5967-6284 від 14 лютого 2011 року, показання водія автомобіля «OPEL OMEGA» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , про механізм даної пригоди з технічної точки зору є не спроможніми;з даних висновків експертів вибачається, що при обставинах, які вказав водій ОСОБА_1 , а саме, що велосипедист пересекав дорогу перед його автомобілем, не спроможні, оскільки при любому положенні попутного автомобиля, а саме або в положенні в якому він знаходився в момент виявлення велосипеда, або в положені в якому він знаходився в момент наїзду траєкторії велосипеда і попутного автомобіля пересекаються, і точка перетину траєкторій перебувала на лінії руху попутного автомобіля. Це свідчить про те, що при вказаних даних попутний автомобіль контактував би з велосипедом ще до того моменту, коли його виявив автомобіль Opel Omega (т.1 а.с 129).

Крім того, суд вважає, що надані експертизи не спростовують того, що обвинуваченим ОСОБА_1 були порушені правила дорожнього руху, які знаходились у причинному зв`язку із смертю ОСОБА_6 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 мали необережний характер.

Таким чином, сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 винний у порушенні правил безпеки дорожнього руху як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_29 і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, особу винного, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, одружений, разом з тим має на неповнолітніх дітей.

Обставин, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом`якшує покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжує покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_26 на даний час не працює, постійного доходу не має, приходить до висновку призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Але , відповідно до ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною 5 статтею 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Правовими позиціями Верховного Суду України та Аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, передбачено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст. 532 КПК).

Так, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за ст. 286 ч.2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

З матеріалів судового провадження вбачається, що дії інкриміновані ОСОБА_1 були вчинені 07 жовтня 2010 року (дата ДТП).

Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, з 07 жовтня 2010 року сплинув строк понад десять років, в зв`язку з чим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності, на підставі вимог вищевказаних норм закону.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину строк притягнення до кримінальної відповідальності за який сплив, переривання перебігу давності не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, то він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Постановою старшого слідчого Ясинуватської міжрайоної прокуратури від 01 липня 2011 року лазерний диск CD-R із записом відворення обставин та обстановки події з ОСОБА_1 від 14 січня 2011 року визнано речовим доказом, який треба зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.274).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 під час досудового розслідування обирався у виді підписки про невиїзд, відповідно до постанови старшого слідчого Ясинуватської міжрайонної прокуратури від 11 березня 2011 року (т. а.с.148).

У кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12556 грн. 75 коп. та моральної шкоди у сумі 1000000 грн.

27 вересня 2011 року потерпілим ОСОБА_7 була подана уточнена позовна заява, відповідно до якої він просив відшкодувати матеріальну шкоду у сумі 14216,75 грн., моральну шкоду у сумі 1000000 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн. (т.1 а.с.106, т. 2 а.с. 18-19).

До цивільного позову надано товарний чек на витрати на поховання у сумі 2425 грн., оплату помінального обіду у сумі 10131,75 грн., товарний чек від 06 вересня 2011 року на суму 1660 грн. витрати на поховання, квитанція на оплату витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн. (т. 1 а.с.166-167,170, т.2 а.с. 20,22).

Відповідно до квитанції від 18 жовтня 2010 року обвинувачений ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_18 на поховання ОСОБА_6 2033 грн.

Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_7 цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати на проведення експертиз складають 3096 грн., 2820 грн., 2423,10 грн. Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 (т.1 а.с.118, 257, т.2 а.с.64)

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 49,74,368, 373-376 КПК України, суд

З А С У Д И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Керуючись ст.49, ч. 5, ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (р/р 31119115700052, ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, УДКСУ у м.Маріуполь /Жовтневий район/ 24060300, код:24060300, ГУ ДКСУ в Донецькій області, процесуальні витрати в сумі 8339 (вісім тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 10 коп.

Речовий доказ - лазерний диск CD-R із записом відворення обставин та обстановки події з ОСОБА_1 від 14 січня 2011 року зберігати в матеріалах криманального провадження.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити цивільному позивачу- потерпілому ОСОБА_8 , що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає його праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок надруковано та підписано у нарадчій кімнаті 21 квітня 2021 року.

Суддя: А.Л.Гонтар