Рішення № 96601192, 22.04.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.04.2021 227/4867/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Левченка А.М.,

за участі секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №227/4867/20 за позовною заявою Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ

В грудні 2020 року Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради звернувся до суду в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.12.2014 року ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав над дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Діти перебувають в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради з 21.10.2019 року по теперішній час. Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, поважних причин для звільнення від сплати аліментів відповідач не має, аліменти на користь інших осіб не сплачує. Тому позивач просить стягнути аліменти з ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в розмірі по 1/4 частини доходів на кожну дитину окремо, але не менше 50%; прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду на особисті рахунки дітей, що відкриті в АТ «державний ощадний банк України».

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направила заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом судової повістки за адресою реєстрації відповідача, які повернулися до суду без вручення з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За відомостями суду відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку йому направлялися повістки. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв, заяв та клопотань по справі суду від нього не надходило. Тому суд зі згоди позивача постановляє рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач по справі – ОСОБА_3 , про що в матеріалах справи маються відповідні копії свідоцтв про народження (а.с.10, 17).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.12.2014 року ОСОБА_3 був позбавлений батьківським прав, відносно своїх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також опікуном дітей було призначено ОСОБА_4 (а.с.5-7).

ОСОБА_4 було звільнено від повноважень опікуна над неповнолітніми дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за станом здоров`я, діти були передані під опіку Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, на підтвердження чого до матеріалів справи було додано рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 року( а.с.8, 9).

Як вбачається з довідок №1375 та №1376 від 02.12.2020 року, які видані Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради, діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради з 21.10.2019 року по теперішній час (а.с.13, 19).

Суд наголошує, що спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо утримання дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст.182 Сімейного кодексу України та як роз`яснено у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Що стосується того, що відповідач позбавлений батьківських прав відносно дітей, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча є працездатною особою, оскільки підтвердження зворотного відповідач на адресу суду не надав, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 07.12.2020 року, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/4 частини доходів на кожну дитину окремо, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду на особисті рахунки дітей.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач при пред`явлені позову був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», тому керуючись ст.141 ЦПК України, з відповідача на корить держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного ст.166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.12, 76, 77, 81, 82, 259, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - задовольнити.

Стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/4 частини доходів на кожну дитину окремо, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 грудня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Аліменти стягувати на особисті рахунку дітей, що відкриті в АТ «Державний ощадний банк України»: рахунок ОСОБА_1 - № НОМЕР_2 ; рахунок ОСОБА_2 - № НОМЕР_3 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул.Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 04052904;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , видай ний 17.08.2012 року Красноармійським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя А.М. Левченко

22.04.2021