Рішення № 96600959, 22.04.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа №222/190/21

Провадження №2/222/121/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гранкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява вмотивована тим, що 29.05.2008 року з метою отримання банківських послуг відповідачка підписала заяву №б/н, за якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно п.3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачка дала свою згоду що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і дає право Банку в будь який момент змінити кредитний ліміт. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, що підтверджується його підписом в договорі. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 3500 грн. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 30.11.2020 року виникла заборгованість в сумі 11641,04 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8130,64 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 2953,89 грн та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в розмірі 556,51 грн. Позивач, користуючись своїм правом, просить стягнути з відповідачки частину заборгованості за кредитом, яка становить 11084,53 грн та складається з заборгованості за кредитом в сумі 8130,64 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 2953,89 грн, а також вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 03.02.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Також відповідачці разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив не подала.

За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення по справі, на що позивач надав згоду, на підставі наявних у ній доказів.

При цьому фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.05.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, укладено кредитний

договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У вищевказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29.05.2008 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 30.11.2020 року, відповідачка має заборгованість за кредитом в розмірі 8130,64 грн, заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 2953,89 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Отже між сторонами виникли правовідносини внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у

заяві-анкеті. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором №б/н від 29.05.2008 року, яка утворилась за період з 29.05.2008 по 30.11.2020 в розмірі 11084,53 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 8130,64 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 2953,89 грн.

Факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується випискою за договором №б/н станом на 03.12.2020 року ОСОБА_1 , наданою представником позивача (а.с. 19-26).

З наданої позивачем довідки від б/д за №б/н вбачається, що згідно кредитного договору №б/н від 29.05.2008 року ОСОБА_1 отримала 4 кредитні картки, остання № НОМЕР_1 строком дії до 09/19.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів, нарахованих після 30.09.2019 року, тобто після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки суду, узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18.

Проте, вимоги про стягнення з відповідачки відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач не заявив.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29.05.2008 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 30.09.2019 року, відповідачка має заборгованість за кредитом в розмірі 8130,64 грн, заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 588,00 грн (а.с.12-16).

З виписки по рахунку за договором №б/н 29.05.2008 року вбачається, що після 30.09.2019 року, тобто після закінчення строку кредитування, відповідачка ОСОБА_1 кредитними коштами не користувалась, а отже суд вважає встановленим розмір заборгованості у ОСОБА_1 за кредитним договором, яка утворилася станом на 30.09.2019 року в розмірі 8718,64 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 8130,64 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 29.05.2008 року по 30.09.2019 року в розмірі 588,00 грн.

Отже, встановивши що між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н від 29.05.2008 року, зобов`язання за яким по поверненню кредиту, остання не виконала, суд приходить до

висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 8130,64 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 588,00 грн, що утворилася станом на 30.09.2019 року, в загальній сумі 8718,64 грн, в решті вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Банком сплачено судовий збір при зверненні до суду з даним позовом в сумі 2270,00 грн, які він просив стягнути із відповідачки. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 78,66% (від заявленої суми позовних вимог 11084,53 грн), то підлягає частковому стягненню з відповідачки на користь позивача і судовий збір.

Таким чином, з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір у зв`язку з розглядом справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1785,49 грн. (2270,00 : 78,66%).

Керуючись ст.ст.509,525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 633, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за заявою №б/н від 29.05.2008 року, яка утворилася станом на 30.09.2019 року в розмірі 8718 (вісім тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 64 копійок, судовий збір в розмірі 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять) гривень 49 копійок, а разом 10504 (десять тисяч п`ятсот чотири) гривні 13 копійок.

В решті позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 27.04.2021 року.

Суддя О. Є. Вайновська