Рішення № 96600852, 22.04.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/762/21

2/221/579/2021

ЗАОІЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Чальцевої Т.В.

при секретарі судових засідань Сєрих І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Волноваха в порядку загального позовного провадження цивільну справу №221/762/21 за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 року позивач звернувся до суду із позовом до Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив стягнути з відповідача на його користь недоотриману пенсію за період з квітня 2016 року по липень 2018 року після померло ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який проживав у м. Торезі, Донецької області де з вересня 2014 року органи державної влади Україна не здійснюють свої повноваження. Тому за продовженням виплат пенсії його батько звернувся до відповідача за продовженням виплати пенсії, але виплату пенсії відновлено з серпня 2018 року без виплати заборгованості за попередній період. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року у справі № 200/10753/18-а визнано протиправною бездіяльність Волноваського ОУПФУ Донецької області щодо невиплати заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.07.2018р. та зобов`язано нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за період з 01.04.2016 по 31.07.2018р., але заборгованість з виплати пенсії він отримати за життя не встиг.

Після смерті батька позивач звернувся до нотаріуса з заявою про отримання спадщини після померлого. Після чого нотаріусом було зроблено запит до Волноваського ОУПФУ про наявність та розмір недоотриманої спадкодавцем за життя пенсії, на що відповідач надав довідку №2649/11-33/05 від 27.03.2020р., згідно якої розмір недоотриманої пенсії померлого батька складає 162649,16 грн. Нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію на вказану суму.

19.01.2021 року ОСОБА_1 отримав недоотриману пенсії в сумі 123565,50 грн., що підтверджується квитанцією.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

19.04.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що він просить стягнути з відповідача на його користь недоотриману пенсію за період з 01.04.2016 року по 14.10.2017 року в сумі 91925,37 грн..

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, в позові зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомив, тому суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, із постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі..

Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Частиною 5 ст.263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.01.2020 року, актовий запис №43.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2020р., виданого приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А, ОСОБА_1 успадкував після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину, яка складається з суми недоотриманої в зв`язку зі смертю пенсії у розмірі 162649,16 грн., що належала спадкодавцю на підставі довідки Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області №2649/11-33/05 від 27.03.2020 року.

Із наявної у матеріалах справи квитанції № 729/2 від 19.01.2021 року на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що недоотримана пенсія фактично виплачена у сумі 123565,50 грн.

Відповідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року у справі № 200/10753/18-а визнано протиправною бездіяльність Волноваського ОУПФУ Донецької області, щодо невиплати заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.07.2018р. та зобов`язано нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за період з 01.04.2016 по 31.07.2018р.

Відповідно Довідки Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.03.2021р. зазначено, що пенсія ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01 квітня 2016 року по 14 жовтня 2017 року, в сумі 91925,37 грн нарахована, але не виплачена.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач отримав частину недоотриманої пенсії після смерті батька в сумі 123565,50 грн., що підтверджено квитанцією № 729/2 від 19.01.2021 року, хоча сума недоотриманої пенсії відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом складала 162649,16 грн., відповідно довідці про нараховану але не виплачену пенсію за період з 01.04.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 недоотримана частина пенсії складає – 91925,37 грн. Разом з тим, Управління відмовляє позивачеві у виплаті цих коштів як спадкоємцю.

Відповідно до частини першої ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою ст.316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 цього Кодексу).

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п.5 ч.2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Як було встановлено судом, відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді суми недоотриманої пенсійної виплати, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченій його за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивача. Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відмова у виплаті успадкованих позивачем коштів становить порушення його права на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Водночас ст. 1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

А тому, зважаючи на принцип захисту легітимних очікувань особи та на однин з загальновизнаних способів захисту прав особи в національному законодавстві України, який полягає в примусовому виконанні обов`язку в натурі, суд вважає, що стягнення з Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області на користь позивача у порядку спадкування недоотриманих померлим ОСОБА_2 пенсійних виплат є об`єктивним та обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім того, суд вважає за необхідне судовий збір залишити за позивачем, оскільки він у позовній заяві не ставив питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 1216, 1227 ЦК України, ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування – задовольнити.

Стягнути з Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, розташованого за адресою: 85700, Донецька область м. Волноваха вул. Обручева, 17) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , недоотриману пенсію за період з 01 квітня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , що належала померлому, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 91925,37 грн. (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять гривень 37 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовими заявами відповідачів, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Чальцева