Ухвала суду № 96600516, 25.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4039/21

Провадження № 1-кс/219/831/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2021 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., за участю секретаря Петрейко А.О., прокурора - Шабаліна С.В., слідчого - Козачок В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Подлуцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області Козачок В.М., погоджене прокурором Бахмутської окружної прокуратури Шабаліним С.В., по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052150000063 від 04 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого: 1/. 12 жовтня 2006 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; 2/. 13 жовтня 2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі; який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно пред`явленої підозри, 12 лютого 2021 року до 11-19 години (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - метафетамін (первітин), з метою її подальшого збуту, в якості подарунка (безоплатно), діючи умисно, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановленої особи, в місті Часів Яр Бахмутського району Донецької області (точне місце слідством не встановлено) незаконно придбав невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метафетамін (первітин), яку почав незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту. Далі, 12 лютого 2021 року о 12-55 годині ОСОБА_1 зустрівся з оперативним покупцем ОСОБА_2 в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з яким заздалегідь домовився про те, що ОСОБА_1 пригостить його невстановленою кількістю психотропної речовини, обіг якої обмежено - метафетамін (первітин). Далі, реалізуючи свій злочинний намір, пов`язаний з незаконним обігом психотропних речовин, в цей же день, 12 лютого 2021 року у період часу з 11-19 години до 12-55 години перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 діючи умисно, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», в ході проведення етапу оперативної закупки безоплатно незаконно збув оперативному покупцеві ОСОБА_2 невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метафетамін (первітин), частину якого оперативний покупець ОСОБА_2 вжив, шляхом ін`єкції в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , а іншу частину психотропної речовини, обіг якої обмежено - метафетамін (первітин), масою 0,168 г. залишив при собі. 12 лютого 2021 року у період часу з 12-55 години до 13-05 години поліцейськими ВКП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області, за участі двох понятих, у оперативного покупця біля магазину «Октант», розташованого за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. О. Кошового, 38 було виявлено та вилучено медичний шприц, об`ємом 2 мл. з прозорою рідиною, яка згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» є психотропною речовиною обіг якої обмежено - метафетамін (первітин) масою 0,168 г, яку ОСОБА_1 діючи умисно, незаконно придбав, зберігав з метою збуту, а також незаконно збув. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити за наведених вище підстав.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та просив слідчого суддю обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний заперечував проти клопотання та просив слідчого суддю обрати відносно нього цілодобовий домашній арешт, він також зазначив, що він скоїв злочин.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя з врахуванням додержання принципу верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними слідчому судді своїх доказів і у доведеності перед слідчим суддею у їх переконливості, принципу поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м`які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі КПК України) України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який не має соціальних зв`язків, за наступних обставин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Аналізуючи вищенаведене, той факт, що в матеріалах наданих до клопотання достатньо підстав, які підтверджують те, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, також з урахуванням діючого законодавства України, з додержанням принципу верховенства права, та з урахуванням практики Європейського суду по справі «Подвезько проти України», слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім належної застави не можуть відкинути ризики вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який раніше вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, один з яких за ті ж самі злочини, та ці судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, тобто замість становлення на шлях виправлення, він знову після того як звільнився з місць позбавлення волі через дуже незначний проміжок часу вчинив ще злочини, які пов`язані зі збутом психотропних речовин, і тому слідчий суддя приймає до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_1 для запобігання вищевказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна за наведених вище підстав, і з цих же підстав слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання захисника щодо обрання підозрюваному особистого зобов`язання, та у задоволені клопотання самого підозрюваного щодо обрання йому цілодобового домашнього арешту.

Також виконуючи обов`язки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обов`язок визначити розмір застави у вигляді сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (40*2270=90800), що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить відповідно до статті 202 частини 4 КПК України звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз`ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобов`язання: 1) Прибувати за кожною вимогою до суду та органів слідства; 2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; 3) Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) Здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області Козачок В.М., погоджене прокурором Бахмутської окружної прокуратури Шабаліним С.В., по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052150000063 від 04 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , громадянина України, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) днів з 23 квітня 2021 року по 21 червня 2021 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок UA828201720355259003000011792, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, у розмірі 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою - звільнити ОСОБА_1 з під варти, роз`яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та контроль покласти на прокурора.

У задоволені клопотання сторони захисту щодо обрання підозрюваному особистого зобов`язання, та у задоволені клопотання самого підозрюваного щодо обрання йому цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя Н.М.Медінцева