Ухвала суду № 96597363, 27.04.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/2539/17

Провадження № 1-о/653/1/21

У Х В А Л А

іменем України

27 квітня 2021 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд

Херсонської області в складі

під головуванням судді Мотонок Т.Я.

за участю

секретаря судових засідань Гурковського В.В.

прокурора Ліхтаренка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_1 – адвоката Рощина В.С.

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_2 – адвоката Жукова В.В.

розглянувши в судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні № 653/2539/17 шляхом накладення арешту на все майно, яке належить цивільному відповідачу ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за заявою прокурора Генічеської окружної прокуратуриХерсонської області про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Генічеського районного суду Херсонської області від 03.10.2017 року у відношенні ОСОБА_1 засудженого за ст.286 ч.1 КК України.

До суду надійшла позовна заява від ОСОБА_2 відповідно до якої вона просить суд прийняти до розгляду її позовну заяв, визнати її, ОСОБА_2 , цивільним позивачем по кримінальному провадженню № 653/2539/17. Визнати обвинуваченого ОСОБА_1 цивільним відповідачем. А також, просила суд вжити заходи щодо забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_1 .

Згідно ухвали Генічеського районного суду від 27.04.2021 року цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням прийнято до розгляду. Потерпілу ОСОБА_2 визнано цивільним позивачем. Обвинуваченого ОСОБА_1 визнано цивільним відповідачем.

Щодо вимоги про вжиття заходів забезпечення позову судом встановлено наступне:

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат Жуков В.В. повністю підтримали заявлену вимогу і просили суд накласти арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 та його захисник Рощін В.С. повністю заперечували проти заявленої вимоги у зв`язку з її необгрунтованістю.

Прокурор в судовому засіданні також заперечував проти арешту майна ОСОБА_1 .

З`ясувавши думку учасників судового розгляду із зазначеного питання, дослідивши мотиви та обґрунтування заявленої вимоги, перевіривши та проаналізувавши матеріали, додані до нього а також до цивільного позову, суд прийшов до наступних висновків.

Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. У кожному конкретному кримінальному провадженні суд, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно, суд має обов`язково переконатися в наявності даних, які відповідно до діючого законодавства дають підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За змістом ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову.

Згідно з вимогами ст.171 КПК України це повинно бути належним чином оформлене клопотання, в якому повинно бути зазначено підставу, мету та обгрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особою таким майном, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; заборону обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно.

Згідно ч.8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У поданому суду потерпілим - цивільним позивачем клопотанні не зазначено перелік майна, на яке, на його думку, слід накласти арешт, місце знаходження такого майна, його вартість та ідентифікаційні ознаки. Не додано до заяви також будь-яких документів, які б підтверджували право власності обвинуваченого ОСОБА_1 на майно, на яке слід накласти арешт. Також, подана суду заява про накладення арешту на майно не містить відомостей щодо вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, що не дає можливості суду визначити співмірність такого виду забезпечення позову з заявленими в позовній заяві вимогами. Крім того, будь-яких даних щодо вжиття обвинуваченим заходів, спрямованих на відчуження майна, суду не надано.

Таких даних у суду не має.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131,132, 170,171, 172, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні № 653/2539/17 шляхом накладення арешту на все майно, яке належить цивільному відповідачу ОСОБА_1 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 28.04.2021 року о 16.30 год

Суддя Генічеського районного суду Т. Я. Мотонок