Рішення № 96596967, 27.04.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/664/21

Номер провадження 2/585/457/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання права власності на гараж, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до Роменської міської ради Сумської обл., третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, і просить визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж загальною площею 18,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0035 га (кадастровий номер: 59110700000:056031:0156). В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_2 у 2001 році було збудовано гараж площею 18,4 кв.м, висотою 2,0 м, розташований за адресою : АДРЕСА_1 . Гараж було збудовано позивачкою без відповідних дозвільних документів. Вищевказаний гараж збудований на земельній ділянці для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0035 га, місце розташування ділянки – площа АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі рішення Роменської міськради від 25.11.2020 року. 18.11.2020 року ПП «Роменекс-Л» виготовлено технічний паспорт на гараж. З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_2 звернулася до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області з метою отримання відомостей про можливість подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації. 21.12.2020 року відповідно до листа УДАБІ було роз`яснено, що на даний час відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію зазначеного самочинно збудованого гаражу, та вказано на необхідність звернення до суду. В лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до ФОП ОСОБА_3 і було виготовлено Звіт про технічне обстеження гаражу, згідно якого безпечна експлуатація обстеженої будівлі за цільовим призначенням можлива, оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта знаходяться у задовільному технічному стані і відповідають вимогам надійності та безпечності експлуатації. Гараж збудовано з дотриманням будівельних норм. Будівництво ОСОБА_2 гаражу не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб. Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, вважає, що є всі законні підстави для визнання права власності за позивачкою у судовому порядку на самовільно збудований гараж.

15 березня 2021 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче засідання, а 9 квітня 2021 року проведено підготовчий розгляд.

Позивач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися, в підготовче засідання представник позивача подала заяву з проханням розгляд справи провести без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує і просить їх задовільнити.

Відповідач - Роменська міська рада Сумської області явку представника в судове засідання не забезпечила, надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Третя особа Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, будучи належним чином повідомленим, явку представника в судове засідання не забезпечила. Від третьої особи надійшли пояснення в яких вказано, що в УДАБІ відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого гаражу, побудованого на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів. В поясненнях представник просить справу розглянути без участі УДАБІ і проти задоволення позову не заперечують.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 25 листопада 2020 року рішенням Роменської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0035 га за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 для будівництва індивідуальних гаражів. Передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0035 га (Кадастровий номер 5910700000:05:031:0156) за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 для будівництва індивідуальних гаражів.

26 листопада 2020 року зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0035 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

18 листопада 2020 року ПП «Роменекс-Л» виготовило технічний паспорт на гараж на АДРЕСА_1 , замовником вказано ОСОБА_2 . В доданій до техпаспорта характеристиці гаража вказано, що він збудований в 2001 році, площа 23,2 кв.м.

4 лютого 2021 року ФОП ОСОБА_3 склала звіт про проведення технічного обстеження, гаража на АДРЕСА_1 , в якому встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

21 грудня 2020 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області склало відповідь на лист ОСОБА_4 від 14.12.2020 року. У даній відповіді наведені норми чинного законодавства. Також вказано, що на сьогодні, в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого гаражу, побудованого на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів. Крім цього зазначено, що системне врегулювання питань, порушених у заяві, можливе в рамках судового розгляду.

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу набуття права власності на новостворене нерухоме майно, які регулюються ст.ст. 375, 376 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (ч.4 ст. 375 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст. 376 ЦК України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст.376 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно п. 9. Розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та у передбачених законом чи договором випадках - з моменту його прийняття до експлуатації та державної реєстрації.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

У зв`язку із цим, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

Такий висновок суду склався з тих підстав, що зібраними і дослідженими судом доказами підтверджено, що гараж збудований позивачем на земельній ділянці, яка не була надана для будівництва гаража, а була передана для будівництва індивідуальних гаражів лише 25 листопада 2020 року, хоча на час прийняття рішення міської ради про передачу земельної ділянки для будівництва гаражів, гараж на даній земельній ділянці вже був збудований з 2001 року. Тобто, позивачу було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів, а не під уже збудоване нерухоме майно, як визначає ч.3 ст. 376 ЦК України.

Посилання позивача на положення ч.1 ст. 375 ЦК України суд в даному випадку не бере до уваги, оскільки на час зведення гаража, земельна ділянка позивачу не належала і даних про те що вона перебувала в іншому, правомірному, користуванні позивача, суду не надано. Тобто вважати що позивач набула права власності на майно, яке збудоване на земельній ділянці, яка не належала позивачу, підстав немає.

Крім цього, на переконання суду позивачем не доведено наявності спору між ним та відповідачем, оскільки даних про те, що він звертався до відповідача з заявою про реєстрацію його права власності, а відповідач відмовив йому, суду не надано. Роз`яснення з цього приводу третьої особи суд не може вважати відмовою відповідача у визнанні за позивачем права власності на гараж. При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_2 і в УДАБІ не зверталася з заявою про прийняття в експлуатацію гаража чи з відповідною декларацією. Та обставина що в роз`ясненні третьої особи міститься вказівка на право ОСОБА_2 на визнання права власності в судовому порядку, не звільняє її від обов`язку звертатися, у порядку визначеному чинним законодавством, до уповноваженого органу для реєстрації права власності на нерухоме майно і лише за неможливості вирішення даного питання, шляхом встановленим чинним законодавством, звернутися до суду.

За таких обставин, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання права власності на гараж слід відмовити.

Керуючись ч.3, ч.5 ст. 376 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання права власності на гараж відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга