Рішення № 96592854, 14.04.2021, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1531/20

Провадження № 2/135/4/21

РІШЕННЯ

іменем України

14.04.2021 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Ступак Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

11 грудня 2020 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 . Інша частина квартири, згідно цього ж свідоцтва, належала на праві власності ОСОБА_4 . Частки співвласників у спільному майні були рівними, що підтверджується як самим свідоцтвом про право власності на житло від 11.07.2005, так і витікає з норм ЦК України (ст.ст. 355,356,357). Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її син ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Спадкових прав не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який є двоюрідним братом позивача ОСОБА_1 . Покійний ОСОБА_4 до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 , яку він успадкував після смерті своєї матері та частина цієї ж квартири, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого Ладижинською міською радою 11 липня 2005 року.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої черги після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 за правом представлення після смерті його батька (рідного дядька спадкодавця) ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (ст. 1263, ч. 4 ст. 1266 ЦК України). Спадкоємців попередніх черг немає. Дані обставини можуть бути підтверджені матеріалами спадкової справи № 130/2018.

Спадщину після смерті брата прийняв позивач у встановленому законом порядку. До шести місяців з дня смерті брата звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори. За заявою позивача заведена спадкова справа № 130/2018 у нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори Г.С. Кощеєвої. Зазначені обставини підтверджуються листом нотаріуса № 808/02-14 від 17.10.2018, постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2019 та матеріалами спадкової справи № 130/2018. Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 не має можливості, так як нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру, мотивуючи свою відмову тим, що позивач не надав правовстановлюючого документу на спадкове майно. Ця обставина підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.08.2019.

Надати нотаріусу оригінал свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 11.07.2005 позивач не має можливості, оскільки документ втрачений.

27.02.2019 в зв`язку з оформленням спадкових прав ОСОБА_1 звернувся до Ладижинської міської ради з заявою про видачу дублікату свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 11 липня 2005 року, виданого виконкомом Ладижинської міської ради, яким посвідчувалося право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 . У видачі запитуваного документу йому відмовили, що підтверджується листом № 6- 07-П-140 від 01.03.2019, копію якого надано до позовної заяви.

Про втрату свідоцтва в газеті «Вінничина» за 20.03.2019 (стор.10) розміщено оголошення.

Враховуючи зазначене, позивач ОСОБА_1 просив позов задовольнити та ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 - 3,8 кв.м., ванна 2 - 2,0 кв.м., туалет 3 - 0,8 кв.м., кухня 4 - 6,0 кв.м.) в житловому будинку АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ладижин Вінницької області.

Представник відповідача Ладижинської міської ради Вінницької області відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подавав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

13.04.2021 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Жикевич В.П. надійшла заява про проведення судового засідання у відсутність позивача та його представника. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючи на позицію висловлену у позовній заяві.

11.01.2021 від представника відповідача Ладижинської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність при вирішенні даного спору покладаються на розсуд суду.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, сформованого 11.02.2019 за № 00022085549 (а.с. 10).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 .

Частина квартири належала померлій на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого Ладижинською міською радою 11 липня 2005 року на підставі рішення № 427 виконкому Ладижинської міської ради від 22.06.2005. Інша частина квартири, згідно з цим же свідоцтвом належала на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який є двоюрідним братом позивача ОСОБА_1 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 07.02.2019 повторно Ладижинським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області (а.с. 5).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 , яку він успадкував після смерті своєї матері та частина цієї ж квартири, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого Ладижинською міською радою 11 липня 2005 року (а.с.13).

З копії повідомлення КП «Тульчинське МБТІ» станом на 31.12.2012, згідно з архівними даними право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках (а.с.18).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої черги після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 за правом представлення після смерті його батька (рідного дядька спадкодавця) ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 (а.с. 7).

Спадкоємців попередніх черг немає. Дані обставини підтверджені матеріалами спадкової справи № 130/2018 від 22 червня 2018 року (а.с. 50-58).

Позивач ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті брата у встановленому законом порядку. До шести місяців з дня смерті брата звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори. За заявою позивача заведена спадкова справа №130/2018 у нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори Г.С. Кощеєвої, що підтверджується листом нотаріуса № 808/02-14 від 17.10.2018, постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2019 та матеріалами спадкової справи № 130/2018 (а.с. 20).

Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 не має можливості, оскільки нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру, мотивуючи свою відмову тим, що позивач не надав правовстановлюючого документа на спадкове майно, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2019 №144/02-31 №153/02-31 від 06.03.2019 (а.с. 21).

27.02.2019 у зв`язку з оформленням спадкових прав ОСОБА_1 звернувся до Ладижинської міської ради з заявою про видачу дублікату свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 11 липня 2005 року, виданого виконкомом Ладижинської міської ради, яким посвідчувалося право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 . У видачі запитуваного документа йому відмовили, що підтверджується листом № 6- 07-П-140 від 01.03.2019 (а.с. 19).

Про втрату свідоцтва в газеті «Вінничина» за 20.03.2019 (стор.10) позивачем було розміщено оголошення (а.с. 25).

Згідно з технічним паспортом, виданим КП «Тульчинське МБТІ» до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить квартира АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 - 3,8 кв.м., ванна 2 - 2,0 кв.м., туалет 3 - 0,8 кв.м., кухня 4 - 6,0 кв.м.) в житловому будинку АДРЕСА_5 (а.с. 14-17).

Вартість квартири АДРЕСА_2 становить 291 535 грн, що підтверджується звітом про оцінку майна від 07.03.2019 (а.с. 22).

ІV. Оцінка суду.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, в т.ч. шляхом визнання права власності.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. (ст.1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно зі ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 4 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові /тітці, дядькові спадкодавця/, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Відповідно до п.3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно зі ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 , оскільки як спадкоємець за правом представлення, у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа, однак не може отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, що підтверджено належним чином - постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що позивач позбавлений можливості в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, чим порушується (не визнається) його право власності на спадкове майно. Тому, виходячи з вимог справедливості та розумності, це право на підставі ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.15, 16, 316, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1223,1262, 1266,1268, 1269 ЦК України, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 - 3,8 кв.м., ванна 2 - 2,0 кв.м., туалет 3 - 0,8 кв.м., кухня 4 - 6,0 кв.м.) в житловому будинку АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ладижин Вінницької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

- представник позивача – адвокат Жикевич Вікторія Петрівна, адреса для листування: АДРЕСА_7 .

- відповідач – Ладижинська міська рада Вінницької області, місцезнаходження: вул. Петра Кравчика, 4, м. Ладижин, Вінницька область, код ЄДРПОУ:04325621.

Суддя