Вирок № 96592845, 28.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2718/21

№ провадження 1-кп/646/576/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року місто Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі судді Власової Ю.Ю., розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 22 квітня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному 11 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226170000023, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

установив:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

ОСОБА_1 09 березня 2021 року в період часу з 23:25 по 23:26 години, перебуваючи на парковці супермаркету ТОВ «АТБ - маркет», магазин 122, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 164, побачив візок «Marsanz» та, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, з парковки за вищевказаною адресою взяв візок закупочний «Marsanz», який належить ТОВ «АТБ - маркет» (код ЄДРПОУ 30487219), вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6129-ТВ від 30 березня 2021 року, 5 500,00 грн. Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення (проступку) зник, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив магазину ТОВ «АТБ - маркет» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Отже, ОСОБА_1 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

23 квітня 2021 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у якому міститься клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додані:

- письмова заява ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Коросташевського П.М., щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- заяву представника потерпілого про відсутність заперечень щодо розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1 в спрощеному порядку та ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження;

- матеріали досудового розслідування.

Як убачається з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акта до суду, відносно ОСОБА_1 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 3 ст. 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 17, ст.ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Зокрема, з обвинувального акта вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09 березня 2021 року в період часу з 23:25 по 23:26 години ОСОБА_1 , перебуваючи на парковці супермаркету ТОВ «АТБ - маркет», магазин 122, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 164, побачив візок «Marsanz» та, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, з парковки за вищевказаною адресою взяв візок закупочний «Marsanz», який належить ТОВ «АТБ - маркет» (код ЄДРПОУ 30487219), вартістю 5 500,00 грн. Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення (проступку) зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив магазину ТОВ «АТБ - маркет» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_1 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього, є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і у суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактично відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності в обвинуваченого сталого матеріального стану, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Разом з цим, суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати, а саме: витрати, понесені на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6129-ТВ від 30 березня 2021 року, в розмірі 817,25 грн., відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6129-ТВ від 30 березня 2021 року (вартість експертизи 817,25 грн.) стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази: візок закупочний ємністю 90 літрів, переданий на відповідальне зберігання керуючій магазину продукти - 122 ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_2 за розпискою від 11 березня 2021 року, після набрання вироком законної сили повернути ТОВ «АТБ-Маркет».

Речові докази: СD-R диск з записами з камер зовнішнього відеоспостереження, що розташовані на будівлі ТОВ «АТБ-Маркет» магазин продукти - 122, розташований за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 164 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя - Ю.Ю. Власова