Ухвала суду № 96592805, 27.04.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1239/21

Ухвала

Ім`ям України

"27" квітня 2021 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання КУЛИК Т.С., з участю: прокурора БОНДАРУК І.А., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ДОВГАЛЮК Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області клопотання учасників судового провадження в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000029 від 27 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021р. на адресу Калинівського районного суду Вінницької області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000029 від 27 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021р. вказане кримінальне провадження передане на розгляд судді Сєліну Є.В., який своєю ухвалою від 21.04.2021р. призначив його до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Прокурор БОНДАРУК І.А. в судовому засіданні заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ДОВГАЛЮК Л.І. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважали за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків:

Судом достеменно встановлено, що згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.04.2021р. включно.

27.04.2021р. до початку проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, прокурором Бондарук І.А. подано до суду письмове клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, за вчинення найтяжчого з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Конкретні підстави, за яких в ході досудового розслідування було обраний найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не змінились, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, що дають достатні підстави вважати наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже про його підвищену суспільну небезпечність. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого ним діяння.

Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушеня.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом установлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, строк тримання ОСОБА_2 під вартою було обрано до 28.04.2021р. включно.

При вирішенні питання щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наявності пред`явленого йому обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, вплинути на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Доведений і ризик того, що обвинуваченій ОСОБА_2 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, не має належного та постійного джерела доходу (прибутку).

Ймовірним є й те, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані в судовому засіданні.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.1 ст.178 КПК України, судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у їх вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв`язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, за вчинення найтяжчого з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу в ході досудового розслідування у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, доводи щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не переважають доводів сторони обвинувачення та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Зазначені ризики виправдовують обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно обрати на 60 (шістдесят) днів, до 25 червня 2021 року включно.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу виключно у виді тримання під вартою, підстав для його пом`якшення не має, а тому у задоволенні відповідного клопотання з цього приводу необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочинів, обставини кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність визначення обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 181600грн.), із покладенням на них певних обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Щодо клопотання сторони захисту відносно передання матеріалів даного кримінального провадження для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з кримінальним провадженням, яке перебуває в провадженні іншого складу суду, то воно підлягає до задоволення, оскільки це право, яке регламентоване діючим процесуальним законом.

Разом із цим, суд находить, що вирішення питання про можливість об`єднання даного кримінального провадження в одне провадження з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000235 від 03.06.2020р. відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, яке знаходиться на розгляді Калинівського районного суду Вінницької області (головуючий суддя Павленко І.В.), чи відмови у їх об`єднанні, повинне бути вирішене складом суду, до якого надійшла перша кримінальна справа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони обвинувачення про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із повною середньою загальною освітою, офіційно не одруженого, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацевлаштованого, несудимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, до 25 червня 2021 року включно, якого утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 181600грн.), яка може бути внесена як обвинуваченим(ми), так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений(ні) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого(их) наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому(им) положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.06.2021р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого(их) з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений(ні) зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений(ні) вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – залишити без задоволення.

Клопотання сторони захисту щодо передання матеріалів даного кримінального провадження для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з кримінальним провадженням, яке перебуває в провадженні іншого складу суду – задовольнити.

Передати матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000029 від 27.01.2021р. відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020160000235 від 03.06.2020р. відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, яке знаходиться на розгляді Калинівського районного суду Вінницької області (головуючий суддя Павленко І.В.), чи відмови у їх об`єднанні.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя