Ухвала суду № 96591773, 27.04.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1441/21

н/п 2/953/1675/21

У Х В А Л А

про закриття провадженя у справі

27 квітня 2021 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді – Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судових засідань – Медведєвої Я.А.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції» про стягнення грошових коштів, –

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції», в якому позивачка просить стягнути заборгованість за надані консультаційні послуги по веденню бухгалтерської та податкової звітності у розмірі 178100, 00 грн., з яких:

- суму боргу в розмірі 12000 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №3 від 02.01.2018;

- суму боргу в розмірі 12000 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №4 від 01.02.2018;

- суму боргу в розмірі 12000 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №6 від 01.03.2018;

- суму боргу в розмірі 12000 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №8 від 02.04.2018;

- суму боргу в розмірі 12000 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №9 від 01.05.2018;

- суму боргу в розмірі 18650 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №10 від 01.06.2018;

- суму боргу в розмірі 24850 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №12 від 02.07.2018;

- суму боргу в розмірі 18650 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №14 від 01.09.2018;

- суму боргу в розмірі 18650 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №15 від 01.10.2018;

- суму боргу в розмірі 18650 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №16 від 01.11.2018;

- суму боргу в розмірі 18650 грн за надані послуги відповідно до Договору підряду №17 від 01.12.2018.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.02.2021 підготовче провадження у даній цивільній справі закрито. Призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положеньч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметом позову у даній є справі є вимога про стягнення заборгованості за надані позивакою відповідачу консультаційні послуги по веденню бухгалтерської та податкової звітності у розмірі 178 100 грн.00 коп.

Судом встановлено, оскільки не спростовано сторонами, що між ОСОБА_1 , як фізичною особою та Державним підприємством «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції», як юридичною особою, в період з 02 січня 2018 року по 01 грудня 2018 року, укладено 12 договорів підряду, відповідно до умов яких, ОСОБА_1 зобов`язалася виконати консультаційні послуги по веденню бухгалтерської та податкової звітності, а Державне підприємство «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції зобов`язалося прийняти і оплатити виконані послуги.

Як вбачається із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємцем, а також не заперечувалось позивачкою, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на час укладення з відповідачем вищезазначених договорів підряду, мала статус фізичною особи підприємця. Основний вид економічної діяльності 69.20: діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Отже, судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли під час підприємницької діяльності позивачки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Статтею 173 ГК України визначається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Враховуючи характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, а також правовий статус позивачки, суд приходить до висновку, що укладені між сторонамми договори підряду, в період з 02 січня 2018 року по 01 грудня 2018 року, є господарськими, відтак і зобов`язання, що з них виникають, є господарськими.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20 ГПК України, статтями 19,255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції» про стягнення грошових коштів - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2021.

Суддя С.М. Лисиченко