Ухвала суду № 96591758, 27.04.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/372/20

провадження № 2-з/624/11/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області заяву позивача Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківського міського нотаріального округу Харківської області приватного нотаріуса Балух Наталії Вікторівни, Кегичівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина сонця» про поновлення пропущеного строку, визнання протиправними, недійсними та скасування Наказів, скасування відомостей з державного реєстру, скасування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,-

в с т а н о в и в:

Позивач СФГ «Анастасія» звернулось до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Харківського міського нотаріального округу Харківської області приватного нотаріуса Балух Н.В., Кегичівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина сонця» про поновлення пропущеного строку, визнання протиправними, недійсними та скасування Наказів, скасування відомостей з державного реєстру, скасування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Провадження у справі відкрито 20 липня 2020 року.

26 квітня 2021 року від позивача СФГ «Анастасія» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить: 1) накласти арешт та заборону оголошення відчуження: яка є предметом позову згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-15-00- 000283, виданого Кегичівською районною радою народних депутатів Харківської області, земельною ділянкою площею 49,59 га з них - ріллі 41,74 га та 7,85 га кормових угідь та по наступних кадастрових номерах у Державному земельному кадастрі України та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 - ти земельних ділянок: №6323183700:03:000:0324 номер запису про право 34896039 від 26.12.2019, № 6323183700:03:000:0320 номер запису про право 34894251 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0329 номер запису про право 34895479 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0316 номер запису про право 34862183 від 24.12.2019, № №6323183700:03:000:0323 номер запису про право 34896167 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0317 номер запису про право 34862568 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0337 номер запису про право 34894638 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0339 номер запису про право 34863192 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0321 номер запису про право 34862687 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0326 номер запису про право 34863091 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0331 номер запису про право 34863635 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0318 номер запису про право 34863316 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0319 номер запису про право 34863416 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0340 номер запису про право 34894392 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0328 номер запису про право 34862313 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0325 номер запису про право 34862425 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0336 номер запису про право 34863751 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0334 номер запису про право 34863511 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0338 номер запису про право 34894902 від 26.12.2019 (в розмірі 1,59 ГА), №6323183700:03:000:0332 номер запису про право 34895854 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0327 номер запису про право 34895615 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0333 номер запису про право 34895273 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0330 номер запису про право 34862997 від 24.12.2019, №6323183700:03:000:0322 номер запису про право 34896303 від 26.12.2019, №6323183700:03:000:0335 номер запису про право 34895123 від 26.12.2019; 2) заборонити державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження, щодо вищезазначених відомостей; 3) зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Долина сонця» утримуватись від будь-яких дій, пов`язаних з відчуженням або передачею у оренду, суборенду користування будь-яким іншим особам; 4) накласти арешт на всі розрахункові рахунки ФГ «Долина сонця», що зареєстровані за юридичною адресою господарства; 5) накласти арешт на всі розрахункові рахунки ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу протиправним, недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області та зобов`язання вчинити певні дії, в якому уточнивши позовні вимоги просить: 1) визнати протиправними, недійсними та скасувати Накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність від 06.11.2019 по наступних номерах: №11532-СГ, №11522-СГ, №11530-СГ, №11529-СГ, №11517-СГ, №11526-СГ,№11521-СГ, №11507-СГ, №11527-СГ, №11524-СГ, №11519-СГ, №11505СГ, №11531-СГ, №11523-СГ, №11520-СГ,№11518-СГ, №11506-СГ, №11512-СГ, №11534-СГ, №11504-СГ, №11515-СГ, №11509-СГ, №115035-СГ, №11511-СГ, №11525-СГ, Накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 30.08.2019 по наступних номерах: № 7868-СГ, №7869-СГ, №7873-СГ, №7875-СГ, №7877-СГ, №7879-СГ, №7880-СГ, №7883-СГ,№7886-СГ, №7892-СГ, №7894-СГ, №7895-СГ, №7866-СГ, №7853- СГ, №7862-СГ, №7861-СГ, №7852-СГ, №7854-СГ, №7856-СГ, №7858-СГ, №7899-СГ, №7901-СГ, №7849-СГ, №7889-СГ, №7860-СГ проекту землеустрою щодо земельних ділянок площею ( 2,0000 га, та однієї в розмірі 1,59 га) по вище зазначених кадастрових номерах у Державному земельному кадастрі України та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше зазначених 25-ти земельних ділянок; 2) скасувати відомості про суб`єктів права власності на земельні ділянки згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо договорів, яке було здійснено Харківським міським нотаріальним округом від 26.12.2019 за наступними № запису про право 34896039, 34894902, 34895854, 34895615, 34895273, 34862997, 34896303, 34863511, 34863751, 3486242534862313,34894392, 34863416, 34863316, 34863635, 34863091, 34862687, 34863192, 34894638, 34894251, 34895479, 34895123, 34862183, 34896167, 34862568; 3) скасувати та визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Долина сонця», наступні номери запису про право в державному реєстрі прав: 36318016, 36317491, 36314392, 36317371, 36318326, 36315120, 36317279, 36317063, 36314693, 36314277, 36317875, 36315363, 36316622, 36317639, 36314594, 36315220, 36316820, 36316958, 36315287, 36318150, 36317166, 36316740, 36315007, 36316675, 36314787.

Позивач СФГ «Анастасія» звернулось до суду у зв`язку з порушенням права користування земельною ділянкою розміром 49,59 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана, згідно рішення 16 сесії 21 скликання Кегичівської районної ради народних депутатів Кегичівського району від 30.03.1994. Державний акт на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою серії ХР-15-00-000283 було видано на ім`я ОСОБА_2 . Ця земельна ділянка з 1994 року по травень 2020 року використовувалась для ведення фермерського господарства СФГ «Анастасія», здійснюючи підприємницьку діяльність по вирощуванню с/г продукції. У 2020 році земельна ділянка була засіяна ячменем. У травні 2020 року орендарі ФГ «Долина сонця» здійснили потрав, а потім передіскували, здійснили знищення засіяного ячменю земельної ділянки. Після оскарження дій (бездіяльності) Кегичівського РВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області у суді, було відкрито кримінальне провадження № 12020220720000115. СФГ «Анастасія» завдані збитки в сумі 304348 грн. Згідно витягу про земельну ділянку її розподілено на 25 земельних ділянок, розміром по 2 га.

Як підстави для забезпечення позову позивач зазначає:

По-перше: в зв`язку із загрозою не можливості виконання даного рішення суду у випадку задоволення позову по справі №624/372/20 так як відповідачами ГУ Держгеокадастру в Харківській області здійснюються противоправні дії передбачені ст.364 КК України, відкрито кримінальне провадження №12020220720000077 Кегичівського РВ Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області. Дана організація знаходиться у стані ліквідації, припинення (Наказ, що знаходиться в матеріалах цивільної справи). Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-15- 00-000283, виданого Кегичівською районною радою народних депутатів Харківської області, земельною ділянкою площею 49,59 га. Згідно інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку змінено цільове призначення, а саме - 01.03 для ведення особистого селянського господарства. При розгляді позову Східним апеляційним судом Харківської області (справа №№ 922/3556/18) Первомайською місцевою прокуратурою та Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області було видано Наказ № 6776-СГ та Накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність від 06.11.2019 по наступних номерах: №11532-СГ, №11522-СГ, №11530-СГ, №11529-СГ, №11517-СГ, №11526-СГ, №11521-СГ, №11507-СГ, №11527-СГ, №11524-СГ, №11519-СГ, №11505-СГ, №11531-СГ, №11523-СГ, №11520-СГ, №11518-СГ, №11506-СГ, №11512-СГ, №11534-СГ, №11504-СГ, №11515-СГ, №11509-СГ, №115035- СГ, №11511-СГ, №11525-СГ, Накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 30.08.2019 по наступних номерах: № 7868-СГ, №7869-СГ, №7873-СГ, №7875-СГ, №7877-СГ, №7879-СГ, №7880-СГ, №7883-СГ, №7886-СГ, №7892-СГ, №7894-СГ, №7895-СГ, №7866-СГ, №7853-СГ, №7862-СГ, №7861-СГ, №7852-СГ, №7854-СГ, №7856-СГ, №7858-СГ, №7899-СГ, №7901-СГ, №7849-СГ, №7889-СГ, №7860-СГ. 15.10.2020 було винесено рішення суду (справа № № 922/3556/18). Не зважаючи, що рішення набрало законної сили державні органи продовжують рейдерське захоплення земельної ділянки, шляхом недобросовісних та незаконних відносин у державі Україна. Відповідач, при розгляді даного позову зловживає процесуальними правами, не являється на судові виклики та довготривало порушує права позивача, а саме розпоряджається земельною ділянкою в розмірі 49,59 га в незаконний спосіб.

По-друге: здійснення орендарем ФГ «Долина сонця», знищення засіяного ячменю вище наведеної земельної ділянки в розмірі 41 га щодо якої ведеться спір у суді, є відповідачами по справі, відкрито кримінальне провадження: № 12020220720000115, збитки становлять СФГ - 304 348,00 грн.

По-третє: проведення змін, робіт, послуг які були внесені до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, а саме відомості щодо проведення послуг сертифікованого інженера землевпорядника - ОСОБА_3 , який здійснив нормативно грошову оцінку - 21 січня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 .

Так як СФГ «Анастасія» не замовляло даних послуг щодо оцінки землі, є підстави вважати щодо необхідності здійснення заходів забезпечення позову по справі №624/372/20 так як відповідачі мають наміри, недобросовісних дій, можливе відчуження даної земельної ділянки в розмірі 49,59 га яка є в користуванні згідно Державного акту СФГ «Анастасії».

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду є наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав (земельна ділянка в розмірі 49,59 га), що є предметом даного цивільного спору.

Предметом позовної заяви є визнання Наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність та похідні вимоги щодо скасування відомостей про суб`єктів права власності на земельні ділянки згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо договорів, яке було здійснено Харківським міським нотаріальним округом від 26.12.2019 року за № запису про право, скасувати та визнати недійсними -договори оренди земельних ділянок укладені між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Долина сонця».

Заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши доводи та підстави поданої заяви, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Окрім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Важливим питанням при вирішенні заяви про забезпечення позову є встановлення співмірності виду забезпечення заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11.09.2020 року у справі №910/16505/19).

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу об`єкта нерухомості, яким є земельна ділянка визначена Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-15-00-000283 виданого на ім`я ОСОБА_2 , розміром 49,59 га, призначена для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Павлівської сільської ради. Яка згідно з наказів ГУ Держгеокадастру була розділена на 25 земельних ділянок та надана у власність фізичним особам. Ці земельні ділянки наразі перебувають в оренді ФГ «Долина сонця».

Предметом спору є визнання протиправними, недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність від 06.11.2019, скасування відповідних відомостей щодо земельної ділянки в державному реєстрі, скасування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_1 та ФГ «Долина сонця».

Підставами для забезпечення позову позивач зазначає, вчинення незаконних дій ГУ Держгеокадастру щодо відібрання у господарства зазначеної земельної ділянки, шляхом винесення відповідних наказів, вчинення ФГ «Долина сонця» дій щодо знищення засіяного позивачем ячменю на земельній ділянці, проведення нормативно грошової оцінки землі на замовлення ОСОБА_1 , який на підставі дійсних на цей час документів є власником земельної ділянки.

Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність застосування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України виду забезпечення позову, обґрунтовується представником позивача виключно тим, що, дослівно, «невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому».

Суд розглянувши доводи позивача вважає, їх необґрунтованими. Зазначені дії відповідачів не свідчать про намір перешкоджанню виконання рішення суду у разі задоволення позову, а свідчать про користування своїми правами щодо земельної ділянки як власника та орендаря, на підставі документів, що на сьогодні є дійсними та не скасованими. Безпідставне втручання в господарську діяльність особи є неприпустимим.

Припущення позивача про намір відповідачів вчинення дій щодо відчуження земельних ділянок не знайшло свого підтвердження. Підстав для висновку про намір вчинення відповідачами перешкод, у разі задоволення позову, для його виконання судом не вбачається.

Таким чином, зазначення представником позивача, як підстави забезпечення позову, відповідних положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України, без обґрунтування обставин, зазначених у наведених вище постановах Верховного Суду, не відповідає засадам доказування, передбаченим ст.ст 76, 77 ЦПК України.

З огляду на викладене, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання або невиконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, будь-яких доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування саме такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідачів, представником позивача у поданій до суду заяві зазначено не було, як і не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідачів грошових коштів з одночасним обґрунтуванням, крім іншого, можливості їх зникнення чи зменшення за кількістю на момент виконання рішення суду.

Крім того, при вирішенні заяви про забезпечення позову, суддею враховується, що за змістом п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Разом з тим, відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі №320/3560/18).

Всупереч викладеному, у поданій до суду заяві про забезпечення позову інформація про наявність у відповідачів відкритих рахунків у фінансових установах відсутня. При обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2019 року у справі №904/3459/19).

Судом встановлено, що у разі задоволення позовних вимог СФГ «Анастасія» у відповідачів по справі, згідно визначеного у позовній заяві розміру збитків, виникне обов`язок щодо сплати на користь позивача грошових коштів в загальному розмірі 214432 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закону) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону.

До складу фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою, іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (ст.19 Закону).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.20 Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеної у вільному доступі на сайті Міністерства юстиції України, до основного виду діяльності ФГ «Долина сонця» належить: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування інших однорічних і дворічних культур; допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти ФГ «Долина сонця», за відсутності наданих представником позивача доказів на підтвердження обсягу, складу та вартості такого майна, не лише позбавляє суд можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог обраному позивачем заходу забезпечення позову, але й може, враховуючи положення ст. 20 Закону, перешкодити здійсненню відповідачем ФГ «Долина сонця», як юридичною особою, підприємницької діяльності, з огляду на належність фермерському господарству на праві власності майна, необхідного йому саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що за відсутності належного обґрунтування підстав, передбачених ч.2 ст. 149 ЦПК України, є обмеженням, що не відповідає вимогам закону за наявності яких воно допускається та є доцільним.

В зв`язку з чим, суд вважає, що підстави для накладення арешту на всі розрахункові рахунки ФГ «Долина сонця» та ГУ Держгеокадастру у Харківській області позивач не зазначив, необґрунтував таку необхідність, не надав відомостей щодо наявних рахунків, суму коштів розміщених на них та не наведено мотивів співмірності такого виду забезпечення позовним вимогам.

Суд зазначає, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. З поданої позивачем заяви про забезпечення позову та наданих документів очевидної загрози неможливості виконання рішення суду не вбачається.

Таким чином, обраний позивачем захід забезпечення позову - накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, заборони будь-яким особам вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження, зобов`язання відповідачів утримуватись від будь-яких дій, пов`язаних з відчуженням або передачею у оренду, суборенду користування будь-яким іншим особам та накладення арешту на грошові кошти відповідачів, в тому числі, і ті, які знаходяться на рахунках в банках, з урахуванням відсутності інформації про наявність у відповідачів готівкових коштів та відкритих рахунків у фінансових установах, не може свідчити про адекватність даного заходу забезпечення позову (його відповідність вимогам, на забезпечення яких він застосовується), внаслідок чого суд приходить до висновку про неспівмірність обраного позивачем заходу, передбаченого п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позовним вимогам, а тому заява про забезпечення позову, з урахуванням відсутності в ній належного обґрунтування взаємопов`язаності обраного позивачем заходу забезпечення з обставинами утруднення виконання чи невиконання майбутнього рішення суду та самої імовірності такого утруднення в разі невжиття таких заходів, виходячи з предмета позову, задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність представником позивача наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України, та того, що обраний ним захід забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, заборони будь-яким особам вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відчуження, зобов`язання відповідачів утримуватись від будь-яких дій, пов`язаних з відчуженням або передачею у оренду, суборенду користування будь-яким іншим особам та накладення арешту на грошові кошти відповідачів, в тому числі, розміщених на рахунках в банках, знаходиться у необхідному (обов`язковому) правовому зв`язку із позовними вимогами, їх предметом та відповідними положеннями Закону України «Про фермерське господарство», ЦК України та ЦПК України, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353-353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви позивача Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківського міського нотаріального округу Харківської області приватного нотаріуса Балух Наталії Вікторівни, Кегичівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина сонця» про поновлення пропущеного строку, визнання протиправними, недійсними та скасування Наказів, скасування відомостей з державного реєстру, скасування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Т.В. Крапівка