
Справа № 426/1078/21
УХВАЛА
іменем України
22 квітня 2021 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Концур А.І.
стягувача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове скаргу ОСОБА_2 на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, визнання протиправним та зобов`язання усунути допущені порушення Сорокинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
встановив:
До суду звернувся боржник ОСОБА_2 із скаргою, у якій просить: визнати дії Сорокинського місьрайонного відділу Державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), щодо нарахування заборгованості по аліментам в розмірі 104121,77 грн. протиправними та усунути допущені порушення, а саме: зобов`язати Сорокинський місьрайонний відділ Державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням відсутності у ОСОБА_2 доходів. Скаргу обґрунтував тим, що 15.03.2021 він отримав лист разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № ВП № 57513959, розрахунком заборгованості та копіями розписок про отримання коштів. Вважає, що розрахунок здійснено буз урахування зміни мінімального гарантованого розміру аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також не враховані ті обставини, що боржник не працював в період з 01.01.2015 по 28.02.2021 та не мав доходів, з яких можна було здійснювати стягнення.
В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні скарги та суду пояснила, що боржник ухиляється від сплати аліментів, погашав заборгованість частково, невеликими частинами, внаслідок чого виникла значна заборгованість.
Державний виконавець Сорокинського місьрайонного відділу Державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Тейкін О.М. направив до суду заперечення, в яких просив залишити скаргу без розгляду та справу розглянути без його участі. Звернув увагу на те, що виконавчі дії у виконавчому провадженні №57513959 проводяться в повному обсязі та згідно чинного законодавства. Також вважає, що державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості та перерахунок заборгованості по аліментах у відповідності до чинного законодавства України, в повній мірі враховано квитанції, надані боржником, жодних підтверджуючих документів щодо звернення до державного виконавця від боржника на адресу відділу не надходило.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений був належним чином, надав суду заяву про розгляд скарги без його участі.
Вислухавши стягувача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги та подані учасниками справи документи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до змісту ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також, Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує виконання остаточних, обов`язкових судових рішень. Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд». У іншому випадку, положення статті 6 будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавчепровадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо
Відповідно до ст. 74 Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні Сорокинського місьрайонного відділу Державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ВП № 57513959 згідно виконавчого листа №412/1398/14-ц від 04 березня 2013 року (а.с. 6-7).
Відповідно до вказаного виконавчого провадження державним виконавцем Тейкіним О.М. було здійснено розрахунок заборгованості по виконавчому листу №412/1398/14-ц за період з 01.01.2015 по 28.02.2021, відповідно до якого сума заборгованості станом на 01.03.2021 складає 104 121,77 грн. (а.с. 8-10).
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування ( в тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник – фізична особа – також про зміну місця роботи.
Частиною 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника покладені обов`язки, зокрема:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Боржником не надано суду доказів щодо виконання ним обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо невідкладного, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомлення виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування ( в тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник – фізична особа – також про зміну місця роботи.
На думку суду, в разі дотримання боржником своїх обов`язків в частині своєчасного подання виконавцю, протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України та своєчасного повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини, державним виконавцем такі відомості були б враховані при здійсненні виконавчих дій.
Згідно положень ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії державного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 447-452 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, визнання протиправним та зобов`язання усунути допущені порушення Сорокинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27 квітня 2021 року
Суддя: В.О. Половинка
Судове рішення № 96591420, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 22.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 426/1078/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: