Рішення № 96591249, 03.02.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1466/20

Провадження №2/405/250/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі

головуючого-судді Іванової Л.А.

при секретарі – Нетесі С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/1466/20 за позовом обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОКВП “Дніпро - Кіровоград” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову зазначив, що ОКВП “Дніпро - Кіровоград” відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачу, який є споживачем послуг, надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відкриттям особового рахунку № НОМЕР_1 та видачею абонентської книжки, при цьому, станом на 01.12.2019 року заборгованість відповідача перед ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за період з 01.08.2013 року по 30.11.2019 року становить 15 440,37 грн., за яку (послугу) відповідачем сплачено не було.

З огляду на викладене вище та з посиланням на ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 162 ЖК України, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2013 року по 30.11.2019 року в розмірі 6 298 грн. 58 коп., а також в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних, що становить 315 грн. 24 коп., індекс інфляції, що становить 818 грн. 15 коп. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача і сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 25 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи, при цьому, клопотань про проведення судового розгляду справи в судовому засіданні з викликом учасників справи до суду не надходило.

При цьому, представником позивача ОКВП “Дніпро - Кіровоград” Демченко Д.Г. (діє на підставі довіреності від 02.01.2020 року № 24/01/07-21) в порядку ст. 43 ЦПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, зареєстровану судом за вх. № 21638 від 25.09.2020 року, в якій позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01.12.2019 року в розмірі 15 440 грн. 37 коп., а також в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних, що становить 1 027 грн. 45 коп., індекс інфляції, що становить 3 204 грн. 08 коп., а всього 19 671 грн. 90 коп.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Згідно з частиною 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, положеннями частини 4 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позов і, в свою чергу, позивач, в поданому на адресу суду клопотанні, - не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на зазначене, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 між відповідачем ОСОБА_1 та підприємством ОКВП "Дніпро-Кіровоград" наявні фактичні договірні відносини про надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 р. № 690, передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено обов`язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

З огляду на зазначені норми законів судом відзначається, що споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання з надання послуги з водопостачання виконує в повному обсязі, в той час як відповідач, в порушення вимог ст. 526 ЦК України та в порушення зазначених вимог Закону зобов`язання з оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення належним чином не виконував, не здійснюючи щомісячних платежів, у зв`язку з чим станом на 01.12.2019 року заборгованість відповідача за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2013 року по 30.11.2019 року, становить 15 440 грн. 37 коп., що підтверджується довідкою про нарахування плати та розмір платежів, а також, розрахунком заборгованості споживача за послуги водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням встановлених тарифів за 1м? з водопостачання за вказаний період, який (розрахунок заборгованості) приймається судом до уваги, як достовірний.

Відповідачем зазначений розрахунок заборгованості не оспорений.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання послуг з централізованого водопостачання є грошовим зобов`язанням, а відтак на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, при цьому в порядку ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, суд вважає, що з відповідача на користь позивача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1 027 грн. 45 коп. та індекс інфляції в розмірі 3 204 грн. 08 коп., які розраховані позивачем, виходячи з наявного розміру заборгованості в сумі 15 440 грн. 37 коп., яка виникла за період з 01.08.2013 року по 30.11.2019 року.

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 68, 162 Житлового кодексу України, ст. ст. 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", код ЄДРПОУ 03346822, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання в розмірі 15 440 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 37 коп. на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_3 в КРУ АТ КБ «ПриватБанк», МФО 323583, код ЄДРПОУ 03346822, три відсотки річних в розмірі 1 027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 3 204 (три тисячі двісті чотири) грн. 08 коп., на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_4 в КРУ АТ КБ «ПриватБанк», МФО 323583, код ЄДРПОУ 03346822, а всього 19 671 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_4 в КРУ АТ КБ «ПриватБанк», МФО 323583, код ЄДРПОУ 03346822.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова