Ухвала суду № 96590960, 28.04.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15063/20

Провадження № 1-кс/344/31/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Рижого О.С,, захисника Псарюка В.П., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №120 170 901 400 002 24 від 23.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликався на те, що 23.07.2017 приблизно о 10 годин 30 хвилин, у світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz 318 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки «Сайтен 750-111», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись прямою ділянкою автодороги Н-09 Мукачево-Львів, що по вул. Львівській у с. Задністрянське Галицького району Івано-Франківської області у напрямку м. Мукачево. У цей час зліва направо по напрямку руху автомобіля Mercedes-Benz 318 CDI, проїзну частину дороги переходила пішохід похилого віку ОСОБА_2 . При наближенні до пішохода водій ОСОБА_1 , рухаючись зі швидкістю 60 км/год, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_2 . У результаті порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинула ОСОБА_2 від поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, її органів, грудного відділу хребта, органів черевної порожнини, та позаочеревинного простору, з множинними переломами хребта поперечним переломом тіла десятого грудного хребця, забоєм та розривом внутрішніх органів, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком.

16 серпня 2019 року винесено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та 27.08.2019 оголошено повідомлення про підозру матері підозрюваного ОСОБА_3 , а 03.09.2019 підозрюваного оголошено у розшук, а надалі за ухвалою слідчого судді надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

27.04.2021 о 12 год. 50 хв. у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 , був затриманий.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які, заперечували з приводу задоволення клопотання і просили застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді застави, слідчим суддею встановлено наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, допитом потерпілого ОСОБА_4 , допитами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , висновками інженерно-транспортних експертиз, висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 та іншими матеріалами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, вказані ризики на даний час існують, не зменшилися і не відпали.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Підсумовуючи наведене вище, те, що ОСОБА_1 інкримінується тяжкий злочин, вчинений під час керування джерелом підвищеної небезпеки, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують і не зменшилися, а відтак і не будуть здатними забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, заяву потерпілої сторони про відсутність претензій та прохання суворо не карати підозрюваного, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що підозрюваний переховувався та перебував у розшуку, одначе самостіно з`явився до правоохоронних органів, а під час досудового слідства встановлено, і в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Інкримінований підозрюваному злочин потяг за собою тяжкі наслідки у вигляді загибелі людини, однак, в той же час з матеріалів справи вбачається, що злочин вчинено з необережності особою раніше не судимою, яка заявляє про бажання співпрацювати з органами досудового розслідування і судом задля об`єктивного встановлення істини у справі, намагається відшкодувати завдану шкоду, а тому слідчий суддя вважає, що при всіх обставинах даного провадження в їх сукупності, а також з огляду на запевнення сторони захисту про можливість внесення застави за підозрюваного з боку його родини, то буде допустимим визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, враховуючи також і посилання сторони захисту щодо наявності заставодавця, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити максимальний розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесять одну тисячу шістсот) гривень.

На думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно до матеріалів клопотання 27.04.2021 о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 фактично був затриманий і обмежений у свободі пересування, а тому строки належить обчислювати саме з цієї дати, а визначення часу протягом якого особа має перебувати в місцях несвободи - з урахуванням кінцевої дати спливу строків досудового розслідування, які спливають 21.06.2021 і виключно в їх межах.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 25 днів - до 21.05.2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесять одну тисячу шістсот) гривень 00 коп., яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Строк дії ухвали до 21 травня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло