Рішення № 96590795, 26.04.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/624/21

2-а/195/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

26.04.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Музичук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Томаківської селищної ради (смт.Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Дніпропетровська область) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,–

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача виконавчого комітету Томаківської селищної ради (смт.Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Дніпропетровська область) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.04.2021 року адміністратором Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району Лаврушою О.С. відносно неї було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ТМ-ТМ №000523 за ч.1 ст.197 КУпАП (Проживання без реєстрації місця проживання) та накладено стягнення у вигляді попередження. Оскільки вона являється поліцейським та перебуваю на посаді старшого інспектора Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в цей же день вона відразу доповіла своєму безпосередньому керівництву.

З винесеною постановою вона не згодна з наступних обставин.

Так, починаючи з 04.08.2014 року вона дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак виникли обставини, які зобов`язали її звідти виписатись та знято з реєстрації 04.06.2018 року. Однак через те, що у неї не було можливості зареєструвати своє нове місце проживання, вона вимушена була проживати без реєстрації та одночасно шукала будь - які варіанти виправити ситуацію. Так, 06.04.2021 року у неї з`явилась можливість зареєструвати своє місце проживання та вона відразу звернулась до органів ЦНАПу, де повідомили, що буде винесено стосовно неї постанову про порушення строків реєстрації місця проживання.

Враховуючи положення статті 15 КУпАП, позивач вважає, що відсутні правові підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 197 КУпАП, оскільки вона являється поліцейським, перебуває на посаді старшого інспектора Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, тому відповідно до статті 15 КУпАП несе відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень за дисциплінарними статутами.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач виконавчий комітет Томаківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, при цьому просить відмовити у задоволенні позову та подано відзив на позов, мотивуючи тим, що Закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не встановлює іншого чи особливого процесу реєстрації місця проживання для працівників Національної поліції та не встановлює особливої відповідальності за проживання без реєстрації місця проживання окремим категоріям громадян.

Оскільки позивач спочатку є громадянкою України, а вже потім поліцейським, на неї розповсюджуються вимоги по дотриманню законодавства у сфері реєстрації місця проживання.

Неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених належним чином відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи даної категорії.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з постанови серії ТМ-ТМ № 000523 від 06.04.2021, складеної адміністратором Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району Лаврушою О.С. про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 197 КУпАП, яка є позивачем у справі, остання порушила вимоги статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», та застосовано до останньої адміністративне стягнення у виді попередження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в органах поліції на посаді старшого інспектора ВП №3 Нікопольського районного управління поліції, її посада також зазначена у вищевказаній постанові у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 15 КУпАП передбачено, що «Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.

Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.»

Таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 197 КУПАП, не входить до цього переліку.

Як установлено з матеріалів справи та визнано сторонами, позивач ОСОБА_1 є старшим інспектором ВП №3 Нікопольського районного управління поліції, тобто є поліцейським.

З огляду на це, ОСОБА_1 не є суб`єктом, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 197 КУпАП.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

В силу вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Також звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитись з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Розглядаючи дану справу, відповідач, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, оцінки зазначеним обставинам не надав, допустивши довільне, на власний розсуд, трактування статті 15 КУпАП, яка не передбачає в переліку правопорушень, за які поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197 КУпАП (Проживання громадян, в т.ч. без реєстрації місця проживання).

За таких обставин усі інші доводи сторін щодо процедури розгляду справи не спростовують неправомірності оскаржуваної постанови і не мають значення для справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта і надіслати справу на новий розгляд компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови та надіслання справи на новий розгляд з метою дотримання вимог ст. 15 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З цих підстав даний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.288 КУпАП України особа яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільняється від сплати державного мита (судового збору). При цьому Великою Палатою Верховного Суду в постанові № 543/775/17 від 18 березня 2020 року викладено відповідний правовий висновок про застосування норм права щодо сплати судового збору. Тому за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, який сплатив судовий збір в сумі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 205, 242, 244-246, 271, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Томаківської селищної ради (смт.Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Дніпропетровська область) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову серії ТМ-ТМ № 000523 від 06.04.2021, складену адміністратором Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району Лаврушою О.С. у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 197 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, та зобов`язати виконавчий комітет Томаківської селищної ради (смт.Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Дніпропетровська область) надіслати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до відповідного компетентного органу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Томаківської селищної ради (53500, смт.Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 41051313) судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: виконавчий комітет Томаківської селищної ради (53500, смт.Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 41051313).

Повний текст рішення суду складено 26.04.2021.

Суддя: Л. А. Кондус