Ухвала суду № 96590722, 27.04.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3462/20

Провадження № 1-кп/206/56/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого суді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

за участю прокурора Путрова А.В.,

захисника-адвоката Кудріна Д.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів в рамках кримінального провадження №12020040700000461 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12020040700000461 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.

25 серпня 2020 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 жовтня 2020 року.

В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було продовжено на строк до 01 травня 2021 року включно.

22 квітня 2021 року до суду надійшли клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали.

В судовому засіданні прокурор підтримав лише клопотання відносно обвинуваченої ОСОБА_2 та просив суд продовжити застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою. Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , прокурор відкликав та просив суд його не розглядати, оскільки на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 вже відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Самарського районного суду, ухваленим в рамках іншого кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_2 , та захисник-адвокат Кудрін Д.А. в судовому засіданні просили змінити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти залишення без розгляду клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, а також вважав за доцільне змінити обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, захисника-адвоката та обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України – незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовження строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Стаття 176 Кримінального процесуального кодексу України передбачає види запобіжних заходів, серед яких є найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Отже, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_2 , суд враховує, що остання обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої тяжкості, неодноразово судима за злочини з корисливих мотивів, вчинила злочин в період іспитового строку, не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, що може спонукати її до вчинення нових корисливих злочинів, відсутні сталі соціальні зв`язки та, знаючи про покарання, обвинувачена може переховуватись від суду, отже ризики, які виправдовують тримання її під вартою, не відпали.

За таких обставин, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.

Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України враховуються судом, однак сам по собі допит свідків та представника потерпілого не виключає можливості, з врахуванням даних про особу обвинуваченої, вважати, що ризики вчинення нових корисливих злочинів та переховування від суду – вже відсутні.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій розмір застави відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України в розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, застосувавши таким чином альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року - 2270 грн. Враховуючи дані обвинуваченої, суд вважає, що сума у розмірі 45400 грн. (20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) буде достатньою для внесення у якості застави, а підстав для зменшення суми застави судом не встановлено.

В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Суд не може прийняти доводи обвинуваченої та її захисника про те, що застосовування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, а можливо застосувати запобіжний захід, такий як цілодобовий домашній арешт, у зв`язку з тим, що ризики, наведені прокурором, заслуговують на увагу, оскільки обвинувачена неодноразово судима за злочини з корисливих мотивів, вчинила злочини в період іспитового строку, не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, що може спонукати її до вчинення нових корисливих злочинів, відсутні сталі соціальні зв`язки та, знаючи про покарання, обвинувачена може переховуватись від суду.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачена не позбавлена можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Що стосується клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , зважаючи на те, що вказане клопотання прокурором у судовому засіданні підтримано не було, суд вважає за необхідне залишити його без розгляду.

Крім того, згідно п. 12 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Отже, враховуючи те, що на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2020, який залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2021, суд вважає за необхідне тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах ДУ "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" до закінчення розгляду даного кримінального провадження, в якому суд перейшов вже до судових дебатів, що забезпечить за таких умов своєчасність та оперативність його розгляду.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 197, 331, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 – залишити без розгляду.

Тимчасово залишити ОСОБА_1 в умовах ДУ "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" до закінчення розгляду кримінального провадження №12020040700000461 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 – задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 25 червня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 45400 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого.

Покласти на ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Самарського районного суду м. Дніпропетровська;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками.

У задоволенні клопотання захисника-адвоката Кудріна Д.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук