Ухвала суду № 96584450, 28.04.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6535/21

Номер провадження № 1-кс/756/1044/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Пономаренка А. А., за участю секретаря судового засідання Рекеди С. С., прокурора Алієва А. В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Овсяннікова В. В. розглянувши у відкритому судовому в залі № 5 судових засідань Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000960, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, який має базову загальну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

- 26.05.2008 Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 27.07.2011 Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 19.08.2015 Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

26.04.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві Матюши В. О., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000960, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Алієвим А. В.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 24.04.2021, близько 01:00 год. ОСОБА_1 , знаходився за місцем проживання знайомої ОСОБА_2 , у квартирі АДРЕСА_3 . Перебуваючи за вказаною адресою, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_2 , та погрожуючи їй застосуванням насильства, наказав віддати належні їй ювелірні вироби. Після чого, ОСОБА_2 сприймаючи погрози ОСОБА_1 , як реальні, віддала йому золотий ланцюжок 585 проби вагою 2 грами, вартістю 2000 грн, золоту каблучку 585 проби, із прозорим каменем, вагою 1,5 грами, вартістю 1500 грн, золоту каблучку 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 3000 грн, золоті сережки 585 проби, вагою 1,5 грами, вартістю 1500 грн, срібні сережки 925 проби, вагою 3 грами, вартістю 300 грн.

Після цього ОСОБА_1 , тримаючи при собі викрадене в ОСОБА_2 майно, покинув приміщення вказаної квартири, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Унаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_2 , було спричинено майнову шкоду на загальну суму 11 100 гривень.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіжі), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, учиненому повторно, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Крім того, слідчий просить визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн.

У судовому засіданні прокурор Алієв А. В. підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно ухилятись від явки до органу досудового слідства та суду, тобто переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів потерпілого та свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний раніше вчиняв злочини майнового характеру та відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Також необхідно, на думку прокурора, врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, соціальні зв`язки підозрюваного, відсутність у нього постійного офіційного місця роботи, зареєстрованого місця проживання в м. Києві, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я.

Під час досудового слідства не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився від дачі показань. Висунуту підозру ОСОБА_1 уважав необґрунтованою як і наявність вказаних у клопотанні ризиків.

Захисник Овсянніков В. В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. Крім того, захисник вважав необґрунтованою підозру, оскільки ОСОБА_1 не міг би встигнув упакувати коштовності до зіп-пакету, які були вилучені в нього під час особистого обшуку саме в зіп-пакеті. На думку захисника також є необґрунтованими і ризики.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене внесеного 24.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000960, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

24.04.2021 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

24.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.04.2021;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2021, з якого видно, що 24.04.2021 невідомий чоловік напав на ОСОБА_2 та заволодів належним їй майном;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 24.04.2021 з якого видно, що за місцем її мешкання на неї було здійснено напад чоловіком, який представився ОСОБА_4 , пізніше зник з місця злочину з належними їй речами;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2021, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 , у присутності понятих, упізнала особу на фотознімку № 3, яка 24.04.2021, близько 01:00 год., перебуваючи в квартири АДРЕСА_3 , погрожуючи застосуванням насильства відкрито заволоділа належним їй майном, за наступними ознаками: формою очей, розміром губ, формою обличчя. Відповідно до довідки до протоколу впізнання, особа під № 3 є ОСОБА_1 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 24.04.2021, з якого видно, що заступивши на чергування у складі автопатруля №704, 24.04.2021, близько 01:54 год. надійшов виклик від чергового по місту «Фактор», щодо вчинення кримінального правопорушення;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2021, згідно з яким свідок ОСОБА_5 , в присутності понятих, впізнав особу на фотознімку № 3, який 24.04.2021, близько 01:00 год. перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , погрожуючи застосуванням насильства відкрито заволодів належним ОСОБА_2 майном, за наступними ознаками: формою очей, розміром брів, формою обличчя. Відповідно до довідки до протоколу впізнання, особа під № 3 є ОСОБА_1 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 24.04.2021, з якого видно, що заступивши на чергування у складі автопатруля №704, 24.04.2021, близько 01:54 год. надійшов виклик від чергового по місту «Фактор», щодо вчинення кримінального правопорушення;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2021, згідно з яким свідок ОСОБА_6 , в присутності понятих, впізнав особу на фотознімку № 1, який 24.04.2021, близько 01:00 год. перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , погрожуючи застосуванням насильства відкрито заволодів належним ОСОБА_2 майном, за наступними ознаками: розміром очей, формою губ, формою обличчя. Відповідно до довідки до протоколу впізнання, особа під № 1 є ОСОБА_1 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24.04.2021, з якого видно, що він був присутнім при проведенні особистого обшуку затриманої особи ОСОБА_1 , під час чого було вилучені металеві прикраси та гроші;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2021, згідно з яким свідок ОСОБА_7 , в присутності понятих, впізнав особу на фотознімку № 1, якого 24.04.2021, було затримано за підозрою у відкритому заволодінні належним ОСОБА_2 майном, за наступними ознаками: розміром очей, формою губ, формою обличчя. Відповідно до довідки до протоколу впізнання, особа під № 1 є ОСОБА_1 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24.04.2021, з якого видно, що він був присутнім при проведенні особистого обшуку затриманої особи ОСОБА_1 , під час чого було вилучені металеві прикраси та гроші;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2021, згідно з яким свідок ОСОБА_8 , в присутності понятих, впізнав особу на фотознімку № 3, якого 24.04.2021, було затримано за підозрою у відкритому заволодінні належним ОСОБА_2 майном, за наступними ознаками: розміром очей, формою носа, формою обличчя;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 24.04.2021, з якого видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України;

- протокол обшуку затриманої особи від 24.04.2021, з якого видно, що у ОСОБА_1 , в присутності понятих, було виявлено та вилучено металеві прикраси та гроші;

- протокол огляду предмета від 24.04.2021, з якого видно, що майно, яке було вилучене при затриманні та обшуку ОСОБА_1 , а саме металеві прикраси та гроші, належить ОСОБА_2 ;

- повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 24.04.2021, у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 186 КК України;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 24.04.2021, з якого видно, що останній відмовився від дачі показань.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, показання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому, злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Суд звісно ураховує, що під час дослідження наданих матеріалів було встановлено, що ОСОБА_1 під час затримання заявив, що виявлені речі йому не належать, та були підкинуті працівниками поліції, які здійснили його затримання. Однак досліджені матеріали в судовому засіданні наразі не підтверджують версію підозрюваного. Крім того, захисник пояснив, що з підстав того, що підозрюваному підкинули неналежні йому речі під час проведення затримання, він буде звертатися до відповідних правоохоронних органів з метою проведення перевірки вказаних обставин. Отже, наведені підозрюваним обставини можуть бути перевірені судом встановленим законом при подальшому розгляді кримінального провадження.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися, оскільки як свідчать протоколи допитів свідків, ОСОБА_1 намагався втекти, коли зрозумів, що його протиправні дії було викриті правоохоронцями.

Також суд вважає, що ОСОБА_1 може вчинити інший злочин. Приймаючи таке рішення суд урахував, що ОСОБА_1 раніше вже був засуджений, зокрема за вчинення корисного тяжкого злочину до покарання у виді позбавлення волі.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є те, що він познайомився з потерпілою та спілкувався шляхом направлення текстових повідомлень. Крім того, коли ОСОБА_1 , згідно з показаннями потерпілої, узяв телефон, який належить останній та видаляв повідомлення, які надсилав їй, а також видалив свій номер телефону. Отже, такі дії підозрюваного вказують на можливість та бажання вчиняти дії пов`язані з впливом та намаганням уникнення відповідальності.

Разом з тим, суд не погоджується з тим, що безпосередньо ризиком - можливість переховуватися, є тяжкість покарання. Бо дана категорія може бути лише іншою обставиною, яку суд ураховує відповідно до положень ст. 178 КПК України. Крім того, тяжкості покарання як ризику, неодноразово надавались критичні оцінки Європейським судом з прав людини, зокрема у таких рішеннях як Луценко проти України, Тимошенко проти України.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також те, що ОСОБА_1 не працює.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Оскільки ОСОБА_1 затримано 24.04.2021 та 24.04.2021 повідомлено про підозру, то строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання - 24.042021, визначив строк тривання під вартою на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000960, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у частині застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 38 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 86260 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 38 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Наведене свідчить, що клопотання слідчого в частині визначення альтернативного запобіжного заходу в вигляді застави, слід задовольнити частково.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_1 було відповідно до вимог статей 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_1 затримано в порядку статей 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді, які би потребували реагування слідчого судді.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000960, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 38 (тридцять вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 86260 (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині запобіжного заходу в виді тримання під вартою діє до 22.06.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя А. А. Пономаренко