Ухвала суду № 96582456, 27.04.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/1852/20

Провадження № 1-кс/635/696/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року селище Покотилівка Харківського району Харківської області

Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області О.М. Пілюгіна, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ніколаєва Володимира Олександровича про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

представник ОСОБА_1 - адвокат Ніколаєв В.О. звернувся до слідчого судді Харківського районного суду Харківської області з клопотанням та просить закрити кримінальне провадження № 12020220780000137 від 11 березня 2020 року за ч. 1 ст. 358 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України; скасувати арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2020 року на житловий (садовий) будинок літ «А-1» та нежитлові приміщення - сарай літ. «Б», навіс літ. «Л», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 26 квітня 2021 року справа передана у провадження ОСОБА_2 .

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 1 КПК України, передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Ч. 6 ст. 9 КПК України, визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання клопотання про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна має відбуватись з дотриманням певних умов.

Виходячи з аналізу норм КПК України, законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і з врахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (стаття 24 Конституції України та стаття 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Згідно положень пунктів 1 та 2 частини другої ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; а також підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Як вбачається зі змісту клопотання про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020220780000137 від 11 березня 2020 року, вказане кримінальне провадження перебуває в провадженні виконуючого обов`язки начальника сектору дізнання Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області, при цьому, наказами Голови Національної поліції України №955 від 08 грудня 2020 року «Про затвердження змін до Структури територіальних органів поліції» та №1021 від 23 грудня 2020 року «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області» з метою приведення штатів територіальних органів у відповідність до структури Національної поліції України від 06 листопада 2015 року внесено зміни, зокрема уповноважені особи відділення поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюють дізнання в межах територіальної юрисдикції колишнього Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області, яка наразі відноситься до територіальної юрисдикції Люботинського міського суду Харківської області.

Враховуючи, що заявником заявлено вимоги щодо закриття кримінального провадження та скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020220780000137 від 11 березня 2020 року за ознаками проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, дізнання за вказаним проступком здійснює Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області (наразі відділення поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області), територіальна юрисдикція якого відноситься до Люботинського міського суду Харківської області, що знаходиться за межами території Харківського району Харківської області, керуючись загальними положеннями глави 26 КПК України, суд приходить до висновку про повернення клопотання заявникові.

Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання ОСОБА_1 - адвоката Ніколаєва Володимира Олександровича про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна - повернути заявнику.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган дізнання, в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у п`ятиденний строк з моменту її проголошення, а особами що не були присутні у судовому засіданні в той самий строк з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.М. Пілюгіна