Рішення № 96582403, 20.04.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2763/20

Провадження № 2-а/645/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Іващенко С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гурської С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецької області лейтенанта поліції Соколова Олександра Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції в особі представника Петренка Анатолія Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до місцевого загального суду як адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора 3-ої роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області, лейтенанта поліції Соколова Олександра Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 2512448 від 10.05.2020 р. винесену відносно нього, за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАПу, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 10.05.2020 р. він, керуючи транспортним засобом марки Skoda, модель Octavia A5, д.н. НОМЕР_1 , їхав з м. Харкова до м. Добропілля Донецької області. Близько 14 год.15 хв., рухаючись у потоці автомобілів, він проїжджав через міст над річкою Біленькою, що знаходиться на території Донецької області, після чого за вимогою поліцейського зупинився. До автомобіля позивача підійшов співробітник патрульної поліції та представився лейтенантом поліції Соколовим Олександром Олександровичем. Далі він повідомив про те, що позивачем було порушено п.12.4. ПДР, що зафіксовано на вимірювальний прилад TruCam, і зазначив, що буде складати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Незважаючи на заперечення позивача, відповідачем відносно нього все ж була складена постанова серії ЕАМ № 2512448 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

У своєму адміністративному позові позивач зазначає, що постанова складена з порушенням вимог, передбачених ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не правильно визначені час та місце вчинення правопорушення, а також місце проживання особи, щодо якої розглядається справа. Крім того, у п. 9 постанови не зазначено інформацію по докази, які підтверджують вчинення правопорушення, внаслідок чого відповідачем не доведений склад адміністративного правопорушення. Також він рухався ділянкою дороги, на якій не встановлено дорожні знаки 5.46-5.48 ПДР України, якими позначаються в`їзд до та виїзд з населеного пункту.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.05.2020 відкрите провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення адміністративного позову з підстав того, що під час несення служби в м. Краматорськ Траса Н-20 10 км. 10.05.2020 екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCamLTI 20/20 (серійний номер ТС000747) було виявлено вчинене позивачем порушення правил дорожнього руху, а саме позивач перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 33 км/год, чим порушив п. 12.3. ПДР України. Зазначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості TruCamLTI 20/20, який за принципом своєї роботи дозволяє вимірювати швидкість на відстані від 15 до 1200 м., а також дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та номерний знак, що виключає можливість помилки у визначенні транспортного засобу та швидкості. Крім того, з технічних причин заповнення пункту 9 постанови одразу на місці не можливе з технічних причин, і вважає, що порушення вимог ст. 283 КУпАП не було, оскільки технічний засіб, яким було здійснено фото або відеозапис відображено у пункті 6 постанови. Щодо місця проживання зазначив, що воно додається під час складання електронної постанови автоматично на підставі даних інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «Армор», а щодо часу вказав, що у постанові дійсно була допущена технічна помилка стосовно часу скоєння правопорушення, оскільки час також був виставлений автоматично на момент заповнення цієї графи. Посилався на те, що ним надано лазерний носій із відеозаписом, зробленим приладом TruCam, відеофайли, на яких зафіксовано процес розгляду справи, а також наочна схема з накладеними фотознімками, з яких можна встановити місце вчинення позивачем правопорушення.

Скориставшись своїм правом, позивачем було подано відповідь на відзив, в якій він зазначив про несумлінне виконання відповідачем своїх обов`язків в частині неправильного зазначення місця проживання позивача, оскільки відповідач не впевнився у актуальності інформації, що містилась в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі МВС України «Армор», хоча повинен був. Зазначив, що зважаючи на аргумент відповідача щодо автоматичного визначення часу вчинення правопорушення і співвідношення часу у графі «Дата розгляду справи», виходить, що спочатку була складена постанова, а вже потім відповідач почав розглядати справу щодо відповідача. Крім того, місцем вчинення правопорушення у постанові фактично зазначене місце, де відповідач 10.05.2020 ніс службу у м. Краматорськ, а саме м. Краматорськ Траса Н20, 10 км, в той час, як автомобіль приладом TruCam згідно наданих відповідачем роздруківок, було зафіксовано на відстані 276,1 м від місця, де знаходився екіпаж. Отож, позивач ще не встиг доїхати до місця,яке зазначеноу постанові місцем скоєння правопорушення. Крім того, прилад TruCamбуло використано у місці, де не було встановлено дорожній знак 5.70., а роздруківки з приладу TruCamє неналежними і недопустимими доказами, оскільки з верхнього знімку не можливо ідентифікувати ані марку, ані модель, ані номер державної реєстрації автомобіля, а нижній був зроблений під час зупинки автомобіля.

Надавши до суду заперечення, відповідач зазначив, що вимоги ст. 283 КУпАП не зобов`язують у постанові вказувати час розгляду справи, однак він автоматично виставляється у програмному забезпеченні при складанні електронної постанови. Крім того, фотознімки з приладу TruCam є складовими одного файлу, який формується при під час запису відео ролику, а тому сумніви щодо роздруківки є безпідставними. Також зазначив, що фіксування правопорушення відбулось не в автоматичному режимі, а використання фото- і відеотехніки у зоні дії дорожнього знаку 5.70 можливе лише для фіксування порушень ПДР в автоматичному режимі.

В подальшому представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КАС України.

Представник третьої особи - Департаменту патрульної поліції, залученої судом за заявою третьої особи про вступ у справу на стороні відповідача, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.05.2020 інспектором 3-ої роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області, лейтенантом поліції Соколовим Олександром Олександровичем відносно ОСОБА_2 винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП України., в якій зазначено, що останній 10.05.2020 о 14.21 годині, керуючи транспортним засобом ум. Краматорськ по трасі Н20 10 км рухався зі швидкістю 83 км/год, перевищивши встановлене обмеження на 33 км/год Вимірювання велось лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 s/n ТС000747, чим порушив п. 12.4 ПДР України – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол. швид. не більше 50 км/год), скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

ОСОБА_1 з цією постановою не погодився, зважаючи на те, що вона складена з недоліками, а також відсутні належні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту тощо.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частиною 5ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічні за змістом приписи містяться в «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 395.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (ст. 285 КУпАП).

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.ч. 1-3ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Детально вивчивши та оцінивши аргументи сторін та подані ними докази, суд встановив, що в оскаржуваній постанові дійсно не правильно зазначено місце проживання позивача, що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання № 02-05095-2020 від 24.04.2020 р. Суд не приймає до уваги аргумент відповідача щодо автоматичного зазначення при складанні постанови місця проживання особи на підставі даних інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «Армор», оскільки під час прийняття рішення про накладення позивача адміністративного стягнення, відповідач є суб`єктом владних повноважень і повинен дотримуватися вимог та принципів, передбачених ч.2 ст. 2 КАС України. А тому, останній мав добросовісно виконувати покладні на нього повноваження та пересвідчитись у правильності інформації щодо місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Неправильно в оскаржуваній постанові зазначено і час вчинення адміністративного правопорушення, що було визнано відповідачем та підтверджується роздруківкою з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000747, долученою в якості доказу по справі разом з відзивом.

Суд також погоджується з доводами позивача, що в графу постанови «Час, місце скоєння, суть і обставини правопорушення» було автоматично внесено місце несення служби 10.05.2020 екіпажем патрульної поліції, а саме, м. Краматорськ Траса Н20, 10 км, а не місце скоєння адміністративного правопорушення, яке було зафіксовано на відстані 276,1 метр від місця несення відповідачем служби.

Суд зазначає, що час та місце скоєння правопорушення є важливими складовими події адміністративного правопорушення. Без їх правильного встановлення не можна з впевненістю стверджувати, що мала місце подія адміністративного правопорушення.

Однак, суд критично ставиться до доводів позивача стосовно того, що він рухався ділянкою дороги, на якій не встановлено дорожні знаки 5.45-5.48 ПДР України, якими позначаються в`їзд до та виїзд з населеного пункту. На спростування цього в матеріалах справи наявний наданий відповідачем відеозапис ділянки дороги Траси Н20, на якому зафіксовано дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту м. Краматорськ».

Також на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення (перевищення встановленої швидкості) відповідачем надано фото-роздруківку лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000747 - два знімки, розміщені на одному аркуші. З верхнього знімку вбачається, що автомобіль зафіксовано на відстані 276,1 метри, при цьому не можливо достовірно його ідентифікувати, зокрема встановити його марку, цифрові та буквенні символи державного номерного знаку, і, навіть, колір автомобіля, який був зафіксований лазерним вимірювачем TruCam. Нижній знімок, як зазначено самим відповідачем, був зроблений вже після наближення автомобіля лише задля фіксації номерного знаку, а не в момент, коли було зафіксовано перевищення швидкості. Саме тому суд вважає, що дані докази не можуть бути визнані належними та допустимими.

Крім того, суд зауважує, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.

Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках. Також законодавчо не визначено порядок використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції, а лист Департаменту патрульної поліції від 04.10.2018 №11299/41/2/02-2018 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативним актом.

А тому, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку,що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений по периметру дороги, і що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70. На противагу цьому, позивачем було надано до суду електронний носій з відеозаписом, де зафіксовано шлях до місця несення служби екіпажем патрульної поліції, а також шлях до найближчого дорожнього знаку 5.70 із зоною дії 10 км., який знаходився трохи далі від місця, де знаходився екіпаж.

Посилання відповідача на відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20серійний номер ТС000747, як на доказ вчинення правопорушення суд не приймає до уваги, оскільки останній не міститься в матеріалах справи.

Оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про протиправність постанови серії ЕАМ № 2512448 від 10.05.2020 р., і як наслідок, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Зважаючи на допущені відповідачем при складанні постанови помилки, а також на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 10, 13, 14, 72, 241-246, 257, 262-263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецької області лейтенанта поліції Соколова Олександра Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції в особі представника Петренка Анатолія Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАМ №2512448 від 10.05.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості, що не проголошуються:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - інспектор роти №3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецької області лейтенанта поліції Соколов Олександр Олександрович, адреса місця роботи: 84391 Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Магістральна, б. 20.

Третя особа - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048 м. Київ, вул.. Федора Ернеста, б.3, в особі представника Петренка Анатолія Володимировича, діє на підставі довіреності № 225/НІ/3/01-2019 від 08.01.2019, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Магістральна, 20, 84391.

Повний текст рішення складено 28.04.2021 (у період з 21.04.2021 по 25.04.2021 включно суддя перебував на лікарняному).

Суддя -