Ухвала суду № 96582225, 28.04.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1312/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Гніда Тетяна Василівна в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи позивача.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, зокрема, що згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та як опікун отримує пенсію в разі втрати годувальника, що призначена ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України, що регулює питання в сфері пенсійного забезпечення. Поряд з цим, розміри підвищень до пенсій непрацюючим пенсіонерам згідно статті 39 Закону №796-ХІІ, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, визначались і виплачувались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року. Проте з 1 січня 2015 року виплату такого підвищення було припинено у зв`язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №76-VІІІ) яким було виключено, зокрема, статтю 39 Закону №796-ХІІ. Відповідно, підстави для встановлення та виплати підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, після 01 січня 2015 року були відсутні.

Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 визнано неконституційними, зокрема, положення підпункту 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, якими було виключено статтю 39 Закону №796-ХІІ.

Водночас з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 4 лютого 2016 року №987-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №987-VIII), яким ст.39 Закону №796-ХІІ викладена в наступній редакції: «Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України». Стаття 39 в чинній редакції до Закону №796-XII включена на підставі Закону №987-VIII, який на даний час є діючим та не визнаний неконституційним. Діюча на сьогоднішній день стаття 39 Закону України № 796-ХІІ не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Крім цього, відповідач звертав увагу на те, що позивачем до позову додано посвідчення «дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи», що видане на ім`я ОСОБА_2 , в якому зазначено, що воно діє до повноліття дитини. Тобто ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повнолітня, а тому його посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, вже не діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Таким чином, у ОСОБА_2 на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення до суду відсутнє посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_2 підвищення як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення.

У зв`язку з наведеним суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Зважаючи на доводи, викладені відповідачем у відзиві, враховуючи наведені норми процесуального права, з метою з`ясування дійсних обставин даної справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у позивача, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , докази наявності у ОСОБА_2 після досягнення ним повноліття статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 75, 77, 80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Витребувати у Гнідої Тетяни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , докази наявності у ОСОБА_2 після досягнення ним повноліття статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк