Рішення № 96582016, 29.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року справа № 580/5170/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубихвіст В.В.,

представника позивача – Попової І.В. (за самопредставництвом),

представників відповідача – адвоката Нора А.Г., адвоката Федини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків ДПС, процесуальним правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків ДПС з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор”, в якій просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 2 842 871 грн. 62 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку як платників податків та має непогашений податковий борг у сумі 2 842 871 грн. 62 коп. Позивачем було винесено податкову вимогу №602-47 від 05.11.2018, яка була отримана відповідачем 09.11.2018. У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечив. 16.12.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що податкова вимога №602-47 від 05.11.2018 була скасована рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №2340/5002/18, тому у позивача не виникло права на звернення до суду з даним позовом. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 20.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 22.02.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили. У задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши доводи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю “Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор” (код ЄДРПОУ 31082518) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платників податків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на 10.11.2020 відповідач має непогашений податковий борг з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість на загальну суму 2 842 871 грн. 62 коп., який виник відповідно до:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9083171655 від 16.04.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9110357261 від 19.05.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9137257275 від 16.06.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9170346820 від 17.07.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9205031015 від 19.08.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9236276919 від 17.09.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9242652237 від 17.10.2019;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9269248398 від 17.10.2019;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9274155095 від 18.11.2019;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9187835014 від 05.08.2020;

- податкового повідомлення-рішення (форми «Н») №00000855106 від 10.01.2020.

05.11.2018 позивач сформував податкову вимогу форми «Ю» №602-47 на суму 3 057 234 грн. 85 коп., яка 09.11.2018 була отримана відповідачем.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №2340/5002/18, зміненим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020, визнано протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.11.2018 № 602-47.

Згідно інтегрованої картки та довідки про заборгованість відповідача станом на 10.11.2020 загальна сума податкового боргу складає 2 842 871 грн. 62 коп.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, податкові зобов`язання, самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях, є узгодженими.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач, подавши податкові декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток, зобов`язаний самостійно сплатити зазначені у них суми податкових зобов`язань, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації

Отже, відповідач, подавши податкові декларації №9083171655 від 16.04.2020, №9110357261 від 19.05.2020, №9137257275 від 16.06.2020, №9170346820 від 17.07.2020, №9205031015 від 19.08.2020, №9236276919 від 17.09.2020, №9242652237 від 17.10.2019, №9269248398 від 17.10.2019, №9274155095 від 18.11.2019, №9187835014 від 05.08.2020, зобов`язаний був сплатити визначені ним самостійно податкові зобов`язання, однак покладений на нього обов`язок не виконав.

Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000085106 від 10.01.2020 було отримане відповідачем 14.01.2020, тому останній зобов`язаний був сплатити податкові зобов`язання протягом 10 днів від дня його отримання.

Відповідач не сплатив податкові зобов`язання, визначені вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, згідно вказаних приписів, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючий орган зобов`язаний надіслати (вручити) йому податкову вимогу, а останній, в свою чергу, зобов`язаний погасити всю суму податкового боргу, включаючи суми податкового боргу, які виникли після отримання ним податкової вимоги.

При цьому, в разі виникнення податкового боргу в подальшому, після погашення платником податкового боргу за минулі періоди, контролюючий орган зобов`язаний направити платнику податків нову податкову вимогу.

Позивач посилається на отримання відповідачем податкової вимоги форми «Ю» №602-47 від 05.11.2018 на суму 3 057 234 грн. 85 коп.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №2340/5002/18, зміненим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020, визнано протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.11.2018 № 602-47.

Позивач в подальшому не надсилав (не вручав) відповідачу податкову вимогу.

Отже, позивач повинен був надіслати (вручити) відповідачу нову податкову вимогу, проте вказаного обов`язку не виконав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Судом встановлено, що 04.10.2016 між відповідачем та адвокатом Фединою Олександром Васильовичем був укладений договір №04/10/16 про надання правової допомоги.

Додатковою угодою №7-04/10/16 від 06.12.2020 передбачено, що вартість години роботи адвоката складає 1000 грн.

Згідно акту-розрахунку №1-7-04/10/16 від 16.12.2020 адвокат ОСОБА_1 надав відповідачу такі послуги:

- перша зустріч з відповідачем, спільне вивчення та консультування відповідача, визначення та узгодження з відповідачем правової позиції щодо спору (3 години на суму 3000 грн.);

- складення та узгодження з відповідачем проекту відзиву у справі №580/5170/20 та заяви про подання доказів понесення судових витрат, оформлення їх та додатків (7 годин на суму 7000 грн.).

16.12.2020 з електронної адреси адвоката Федини О.В. на електронну адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. Таким чином, відповідач довів понесення витрат на правничу допомогу щодо написання відзиву на позовну заяву.

Отже, вказана правнича допомога є підготовкою до розгляду справи.

Разом з цим, згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач, посилаючись на неспівмірність понесених витрат, зазначає, що за характером спірних відносин, кількістю учасників справи, обсягом доказів справа не є складною, нетиповою чи нестандартною.

Суд погоджується з доводами позивача та вважає, що співмірною вартістю наданих правових послуг з підготовки справи до розгляду є 3000 грн.

Крім цього, позивач надав договір-доручення про надання правової (професійної правничої) допомоги №01/11/17 від 01.11.2017 та додаткову угоду №9-01/11/17 від 17.12.2020, укладені з адвокатом Фединою О.В. Згідно пункту 2 вказаної угоди година роботи адвоката становить розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час надання відповідної правової допомоги.

Згідно акту-розрахунку №1/9-01/11/17 від 25.02.2021 адвокат ОСОБА_1 надав відповідачу правничу допомогу з представництва інтересів в судових засіданнях 17.12.2020, 11.01.2021, 16.02.2021 (по 2270 грн. за кожне засідання) та послугу зі складення та оформлення додатків клопотання про долучення додаткових доказів від 25.02.2021 вих. №129 (2270 грн.).

Послуга зі складення та оформлення додатків клопотання про долучення додаткових доказів не є окремим видом правничої допомоги, оскільки входить до послуг з підготовки та подання відзиву на позовну заяву.

Щодо стягнення з позивача витрат за представництво інтересів у судових засіданнях 17.12.2020, 11.01.2021, 16.02.2021, з урахуванням невеликої тривалості вказаних засідань (17.12.2020 – менше однієї години, 11.01.2021 – близько однієї години та 16.02.2021 – менше однієї години), суд вважає, що співмірною вартістю вказаних правових послуг є 3000 грн. (по 1000 грн. за кожне судове засідання).

За вказаних обставин заява відповідача про відшкодування витрат на надання правової допомоги підлягає відшкодуванню частково у сумі 6000 грн.

Згідно частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть сплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі. якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або сплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, вул. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор” (код ЄДРПОУ 31082518, вул. Січова, 22, м. Золотоноша, Черкаська обл, 10700) судові витрати з надання правової допомоги у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий А.В. Руденко