Рішення № 96581505, 22.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 р. № 520/18622/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача - Дудника В.В,

представника відповідача - Гундар Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Кириченко М" (вул. Центральна, буд. 71, с. Нижче Солоне, Борівський район, Харківська область, 63831, код ЄДРПОУ 35604785) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Кириченко М" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0044750901 від 27 листопада 2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1000000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області «Про проведення фактичної перевірки Фермерського господарства “Кириченко М” №3982 від 20.10.2020, було проведено фактичну перевірку ФГ “Кириченко М” з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Також, в ході проведення перевірки відповідачем був наданий запит про надання документів, але при оформлені вказаного Запиту, податковим органом були порушено приписи Податкового кодексу України щодо його оформлення, оскільки останній не містив інформації, яка б підтверджувала підстави для надіслання запиту в порядку п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. За таких обставин ФГ “Кириченко М” могло не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останнього відсутній вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення. Окремо позивач зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про наявність у податкового органу інформації про порушення ФГ “Кириченко М” вимог законодавства, а також про отримання її в установленому порядку, що створювало б достатні умови для проведення фактичної перевірки ФГ “Кириченко М” на підставі п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідачем перед початком проведення перевірки не надано. Не містив також такої інформації ані Наказ № 3982 від 20.10.2020 "Про проведення фактичної перевірки ФГ "Кириченко М" , ані запит про надання документів, наданий ФГ “Кириченко М”. Крім того, позивач зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 в адміністративній справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

На виконання приписів ухвали суду через канцелярію суду 09.02.2021 представником відповідача було надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області правомірно проведено фактичну перевірку ФГ “Кириченко М”, за результатами якої встановлено порушення податкового законодавства. У відповідності до норм чинного законодавства складено акт від 30.10.2020 №2471/20-40-09-01-08/35604785, на основі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2020 №004475500901.

18.02.2021 через канцелярію суду від Фермерського господарства "Кириченко М" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 клопотання представника позивача – задоволено. Розгляд справи відкладено на 18.03.2021 о 10:00 год. та зобов`язано Фермерське господарство "Кириченко М" надати до суду пояснення з приводу надходження до контролюючого органу акцизних накладних, які відображаються у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зареєстрованими постачальниками у період з 02.01.2020 по 29.10.2020 у загальній кількості 15016,81 м-3, а також надати належним чином завірені акцизні накладні складені у період з 02.01.2020 по 29.10.2020.

18.03.2021 через канцелярію суду від представника Фермерського господарства "Кириченко М" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 клопотання представника позивача – задоволено. Розгляд справи відкладено на 30.03.2021 об 11:00 год. та продовжено строк підготовчого провадження до 90 днів.

13.04.2021 через канцелярію суду від представника Фермерського господарства "Кириченко М" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та долучення до матеріалів справи документів згідно додатку до клопотання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 клопотання представника позивача – задоволено. Розгляд справи відкладено на 20.04.2021 о 11:30 год.

22.04.2021 через канцелярію суду представником відповідача надані пояснення по справі та документи в табличному вигляді та зазначено, що ці документи не спростовують висновків перевірки, а навпаки є додатковими доказами на підтвердження зафіксованого у акті перевірки порушення.

22.04.2021 протокольною ухвалою клопотання представника відповідача про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва - задоволено. Замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495). Підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини і факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позов.

Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Фермерське господарство “Кириченко М” зареєстроване як юридична особа 18.09.2009, код ЄДРПОУ 35604785, є платником єдиного податку четвертої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Вид діяльності за кодом КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

20.10.2020 ГУ ДПС у Харківській області прийнято наказ №3982 "Про проведення фактичної перевірки Фермерського господарства "Кириченко М" з метою контролю за дотриманням вимог Податкового кодексу України та Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального у сфері обігу пального”.

Під час проведення перевірки службовими особами Головного управління ДПС у Харківській області вручено директору ФГ “Кириченко М” запит від 22.10.2020 про надання документів, в якому зазначено, що на підставі Наказу Відповідача №3982 від 20.10.2020 проводиться фактична перевірка суб`єкта господарювання Фермерського господарства “Кириченко М” за місцем провадження діяльності: АДРЕСА_1 , комплекс господарських споруд за межами с. Богуславка Борівського району Харківської області, з метою контролю за дотриманням вимог Податкового кодексу України та Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального у сфері обігу пального”, за період діяльності з 01.07.2019 по дату закінчення фактичної перевірки, та містилася вимога щодо надання документів у відповідності до запиту.

За результатами фактичної перевірки складено Акт від 30.10.2020 №2471/20-40-09-01-08/35604785.

Згідно Акту встановлено порушення ФГ “Кириченко М” п.п. 230.1.2 п. 230.1. ст. 230 Податкового Кодексу, а саме: не зареєстровано акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, за яке передбачена відповідальність п.п. 128-1.2. ст. 128-1 ПКУ.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Харківській області встановлено отримання пального на територію за адресою: вул. Центральна, буд. 71, с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області, яка використовується ФГ “Кириченко М” для обробки земель, на яких вирощується зернові культури, зберігання пального в загальній кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів, а саме 15 016,83 літрів на незареєстрований акцизний склад.

На підставі Акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2020 №0044750901 (далі - ППР) про порушення ФГ “Кириченко М” п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 57.3 статті 57 і п. 128-1.2. ст. 128-1 ПКУ застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій в розмірі 1000000 (один мільйон гривень) 00 копійок.

Відповідно до підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (абзац другий пункт 78.4 статті 78 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, обов`язковою інформацією, що має міститися у наказі про проведення документальної перевірки, є: дата видачі, найменування контролюючого органу, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку (назва юридичної особи), яка перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який перевірятиметься.

Пунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Правовідносини з приводу підстав та організації направлення такого запиту і надання на нього відповіді врегульовані п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з пунктом 12 Порядку, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 14 Порядку, суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Судом встановлено, що при оформленні запиту від 22.10.2020 про надання документів, направленого на адресу позивача, відповідачем було порушено приписи Податкового кодексу України щодо його оформлення, оскільки останній не містив перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

За таких обставин ФГ “Кириченко М” міг не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останнього відсутній перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим під час вирішення аналогічних правовідносин (постанова від 22 березня 2021 року у справі №821/1232/17, постанова від 27 січня 2021 року у справі №813/2594/18) .

Відповідно до положень п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З огляду на зміст викладених норм, для застосування п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки позивача необхідною умовою було отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що жодних доказів, які би свідчили про наявність у податкового органу інформації про порушення ФГ “Кириченко М” вимог законодавства, а також про отримання її в установленому порядку, що створювало би достатні умови для проведення фактичної перевірки ФГ “Кириченко М” на підставі п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.

Не містив також такої інформації ані Наказ відповідача №3982 від 20.102020 "Про проведення фактичної перевірки ФГ "Кириченко М", ані запит від 22.10.2020 про надання документів ФГ "Кириченко М".

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до довідки ФГ “Кириченко М” на балансі підприємства обліковується 355 одиниць техніки.

Відповідно до сальдової відомості кількість отриманого ФГ “Кириченко М” пального протягом 2020 року всіх видів і марок складає лише 9 811 958 літрів, (в т.ч. реалізація до паливного бака), що не перевищує обсяги пального передбачені п. “в” п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Окремо судом встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу та поставки нафтопродуктів укладених з ТОВ “ЕНЕРГО ТРЕЙД ІНВЕСТ, ТОВ “ПРАЙД-ГАЗ”, ТОВ”ПАЛИВНА КОМПАНІЯ “ЛЕОДОР”, ПРИВАТНЕ ПІДРИЄМСТВО”ДОНГАЗТРЕЙД”, ТОВ”СТАТ ОІЛ”, ТОВ “ГЛОБАЛ ДТ”, ТОВ “ОВІС ТРЕЙД”, ТОВ “ОПТАГРОТРЕЙД”, ТОВ”БАЛ-КОМПАНІ”, ПРИВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО”АЛЬФА-ПРОЕКТ”, ФГ “Кириченко М” забезпечуються потреби в паливі для заправлення власного парку сільськогосподарської техніки та вантажних транспортних засобів.

Також, судом досліджено та встановлено наданими документами, що ФГ “Кириченко М” було укладено договір поставки нафтопродуктів (ПММ) №13/09/2019/1 ПК з використанням паливних карток, відпуск яких відбувався на АЗС постачальника, а отже пальне відповідно до вказаного договору не зберігалось на ФГ “Кириченко М”. Також, у період проведення польових робіт нафтопродукти, які придбавались відвантажувалися безпосередньо в баки транспортних засобів ФГ “Кириченко М” за адресою постачання: вул. Центральна, буд. 71, с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області.

Таким чином, протягом календарного року фактичний об`єм пального, який було отримано ФГ “Кириченко М” складає 9 811 958 літрів.

Крім того, судом встановлено, що ФГ “Кириченко М” має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: комплекс господарських споруд за межами с. Богуславка Борівського району Харківської області, реєстраційний номер №20050414202000238, дійсна з 23.02.2020 по 23.02.2025, сплачена по 23.01.2021.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено отримання пального на територію за адресою: комплекс господарських споруд за межами с. Богуславка, Борівського району, Харківської області, яка використовується ФГ “Кириченко М” для потреб власного споживання та промислової переробки, зберігання, пального в загальній кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів (1000 000 літрів) на не зареєстрований акцизний склад, що підтверджується лише даними баз ІС “Податковий блок” та встановлено порушення п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 Податкового Кодексу, якими визначено, що платники податків розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

На це суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом та пального на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а також Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Крім цього, згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Зазначене вбачається як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та положень п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів.

Окремо суд зазначає, що ФГ “Кириченко М” отримано ліцензію на право зберігання пального за № 20050414202000238, дійсна з 23.02.2020 по 23.02.2025. Таким чином, посилання відповідача на незаконне зберігання пального на території ФГ “Кириченко М” не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, оскільки держава не виконала свій обов`язок із запровадження чіткого порядку отримання ліцензії у разі знаходження пального в паливних баках транспортних засобів, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які стосуються майнових інтересів суб`єктів господарювання, то негативні наслідки у вигляді штрафу не можуть покладатися на платника податків, внаслідок чого суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.08.2020 №0014393203, відповідно до якого було встановлено порушення позивачем пункту «б» абзацу 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, передбачена відповідальність п. 128-1.2. ст.128-1 ПК України та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та застосовано до позивача суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, в розмірі 1000000 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 252, 255, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Кириченко М" (вул. Центральна, буд. 71, с. Нижче Солоне, Борівський район, Харківська область, 63831, код ЄДРПОУ 35604785) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0044750901 від 27.11.2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1000000 грн.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Кириченко М" (вул. Центральна, буд. 71, с. Нижче Солоне, Борівський район, Харківська область, 63831, код ЄДРПОУ 35604785) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28 квітня 2021 року.

Суддя О.М. Шляхова